За деякими оцінками, там криється чверть усіх шельфових запасів вуглеводнів у світі. Крім того, трансарктичні шляхи можуть стати альтернативною до Суецького та Панамського каналів у міжнародній торгівлі.
Апетити на Арктику великі. Крім північноєвропейських держав, на ці терени претендують Росія, Сполучені Штати і Канада. Восени минулого року президент Росії Дмитро Медвєдєв дав доручення якомога швидше оформити кордон Росії у цій зоні.
«Наше перше, головне завдання – перетворити Арктику в ресурсну базу Росії 21 століття», – заявив російський керівник.
У четвер Медвєдєв знову порушив це питання. Виступаючи на нараді ФСБ, він закликав створити в Арктиці сучасну лінію берегової охорони, щоб протидіяти контрабанді морських і біологічних ресурсів.
Арбітром може виступити ООН
Але інші держави заявляють, що спроби Росії встановити в Арктиці свої кордони не повинні порушувати норм міжнародного права. Вже розгорілася суперечка за хребет Ломоносова у Льодовитому океані. На нього одночасно претендують Росія, Канада і Данія. Фахівці ООН мають вивчити їхні докази до травня. Експерти з’ясовують, чи територія є продовженням континентального шельфу держав.
Аналітики тим часом уже зараз помічають нарощування військових сил на півночі планети. А чим швидше там буде танути лід, тим більше буде і нових військових кораблів.
У четвер в Ісландії генсек НАТО Яаап де Гооп Схеффер заявив, що попереджати можливі конфлікти в Арктиці треба за допомогою переговорів між НАТО, Росією та іншими арктичними державами. Наступного тижня генсек Альянсу збирається обговорювати це питання з віце-прем’єром російського уряду Сергієм Івановим.
А поки у світі рішуче змагаються за доступ до енергоносіїв, десь на задньому плані губляться голоси екологів. Вони попереджають, що така активність в Арктиці може завдати непоправної шкоди унікальній біосфері півночі планети.
(Прага – Київ)