Доступність посилання

ТОП новини

Як Захід відвернувся від України (світова преса)


Прага – Чи можна дружити з Росією і задобрювати її за рахунок відмови від підтримки євроатлантичних прагнень України? Таке питання ставлять сьогодні у світі чимало політиків і експертів. Деякі з них вважають, що Захід злякався агресивності Росії в Грузії і став на шлях задобрювання Росії за рахунок країн із «найближчого закордону» Москви. Газети також звертають увагу, що українці розчарувалися у традиційних владних партіях і готові голосувати у своїй більшості за «якісно нові політичні сили».

Міжнародне видання американського часопису «Ньюзвік» друкує статтю колишнього міністра у справах Європи лейбористського уряду Великої Британії Денніса Макшайна, який вважає, що західні країни сьогодні відвернулися від свого ж «неслухняного дитинчати, молодої демократичної України», яка п’ять років тому була у всіх політиків на Заході на вустах як свого роду застільний тост за «розгул світової демократії». Тепер же, як пише Макшайн, всі, включно з Бараком Обамою, хочуть «цокатися» з російськими чільниками, а Україна сиротливо залишається збоку на березі Чорного моря по сусідству з Туреччиною, якій, на відміну від Києва, Барак Обама обіцяє особисте привітання цієї весни. Макшайн наголошує у статті в «Ньюзвік», що попри важкі економічні проблеми, сварки політиків, Україна залишається демократичною державою. Автор також відзначає, що свого часу була реальна надія на сприйняття у Брюсселі європейських прагнень українців і надання Україні реальної європейської перспективи. Та, як наголошує Макшайн, «Захід злякався у серпні минулого року внаслідок російського вторгнення до Грузії і купився на російський тиск, бо Москва не хоче визнавати можливого членства Києва у НАТО». Далі британський політик нагадує, що свого часу Росія не бажала також, щоб членами НАТО ставали Польща, країни Балтії, Болгарія, Румунія, і ось «тепер московська «нєт-політика» взяла гору», наголошує Денніс Макшайн. Більше того, як продовжує британський парламентар, «Гілларі Клінтон організувала щойно разом з Москвою навіть фотодемонстрацію з натисканням кнопки з написом «перезавантаження», але для Кремля це «перезавантаження» означає свободу рук для втручання у внутрішні справи України». Макшайн наголошує, що «російські лідери й до сьогодні вважають «Київ «матєрью городов русских», так, як Петербург – серцем, а Москву – розумом». Цей політик також бачить, що сьогодні Росія має для Європи і Обами більше значення, аніж Україна. Але все ж Макшайн закликає Захід повернутися до українців обличчям і віддати їм належне хоча б у режимі торгівлі, через скасування «репресивних віз» і допомоги у зміцненні обороноздатності України. Британський політик цікавиться: «Невже для Парижа, Берліна і Вашингтона важливіше створити нову вісь самовдоволення на догоду Росії, користуючись недоречностями української політики, виправдати зближення з Москвою, щоб таким чином відкинути Україну у сферу впливу Москви?» Денніс Макшайн також закликає Європу і США у своїй статті в «Ньюзвік» сказати «так» Україні на її шляху до НАТО і ЄС, на відміну від російського «нєт». Це, на його думку, лише допоможе Росії стати у майбутньому справжнім партнером Заходу , а «не незграбним конкурентом, яким Москва виглядає сьогодні у євроатлантичній спільноті».

Німецька «Франкфуртер Рундшау» попереджає про зміни у виборчих настроях українців, що видно, як пише газета, з місцевих виборів в обласному центрі Тернополі. Німецьке видання вказує на перемогу тут «вкрай правого націоналістичного об’єднання «Свобода», що є, на думку «Франкфуртер Рундшау», загрозою для демократії в Україні. Газета також ілюструє тут різкий спад популярності помаранчевих політиків і вкрай низький рівень довір’я до українського парламенту, це призводить до того, що більшість українців готові нині голосувати за «якісно нові політичні сили» і не бояться, що «сильна рука» може обмежити їхні громадянські права.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG