Кевін О’Флінн
Прага – Дві вертолітні катастрофи, які сталися в Росії цього року, знову привернули увагу до схильності політичної еліти цієї країни до нелегальних полювань. Про одну з цих катастроф іще тільки спекулюють, в іншому ж випадку браконьєрство високого керівника стало очевидне. Ця інформація викликала гнів простих людей, які побачили, як представники влади ставлять себе понад законом.
Коли на початку травня в катастрофі приватного вертольота загинув губернатор Іркутської області Росії, багато хто поцікавився, а чи не полював він часом незаконно на ведмедя. Бо той випадок разюче нагадав росіянам інший, коли в січні представник Кремля в Держдумі теж розбився на вертольоті в горах Алтаю разом зі ще шістьма особами.
Тоді все ніби виглядало як нещасний випадок – аж доки місцевий інтернет-сайт не оприлюднив роздобуті фото з місця аварії. А на них було добре видно, що серед уламків вертольота, на якому летів Олександр Косопкін, лежали й два вбиті рідкісні гірські барани-архари, і з одного з них ще й стирчав ніж.
Слідство врешті підтвердило, що представник президента Росії в нижній палаті російського парламенту займався полюванням-розстрілом із повітря. А той факт, що серед учасників того польоту були й місцеві чиновники органів захисту довкілля, тільки посилив обурення людей.
Браконьєрство на Алтаї приховати не вдалося
Тією експедицією можновладця вражений і Олег Мітволь, який у час аварії працював заступником голови Росприроднагляду – Федеральної служби нагляду в галузі природокористування Міністерства природних ресурсів і екології Росії.
«Знищувати їх із вертольота з автоматичної зброї – це абсолютне блюзнірство і варварство. Можу сказати, що я розумію обурення місцевих мешканців, на очах яких усе це відбувалося, і вважаю, що те, що цю інформацію не вдалося приховати, важливо для формування нашого суспільства», – каже Олег Мітволь.
Серед тих, хто боровся за встановлення правди про катастрофу на Алтаї, був і представник російського відділку міжнародної організації захисту довкілля WWF Олексій Вайсман, який звертає увагу: «Було велике обурення, тому що всі нормальні громадяни сприйняли це як просто особисту образу – це було таке собі демонстративне порушення закону з боку тих, хто цих законів у першу чергу повинен дотримуватися».
Тож та справа на Алтаї викликала підозру і щодо аварії з іркутським губернатором. Ігор Єсиповський, який розбився зі ще трьома особами, офіційно числився в відрядженні, але летів чомусь не своїм службовим вертольотом, а приватним свого друга-бізнесмена. Плану польоту належним чином не подавали. А, за офіційно не підтвердженими повідомленнями, на місці аварії знайшли й рушницю.
Тим часом правоохоронці розслідують цю катастрофу як порушення правил безпеки повітряного руху, а справи про можливе браконьєрство не порушують. Офіційні джерела стверджують, що в цьому випадку про нелегальне полювання вже напевно не йдеться.
Давні традиції посадовців бути понад законом
Та як би не було цього разу, браконьєрські полювання можновладців стають іще одним прикладом, як ці чиновники ставлять себе понад законом, каже аналітик Центру Карнеґі в Москві Микола Петров: «Мені здається, дуже серйозна проблема, що стала особливо помітна в зв’язку з ситуацією на Алтаї і в Іркутській області, – це повне ігнорування високими чиновниками тих норм і правил, які існують для звичайних громадян і яких ніби й не існує для них».
Радянські, а потім і післярадянські урядовці давно відомі своїми специфічними різновидами полювання. Про Микиту Хрущова ходять легенди, як рибу на гачок його вудки мусили чіпляти аквалангісти. Віктора Черномирдіна, свого часу прем’єр-міністра Росії, звинувачували тоді в тому, що для полегшення його «полювань» наперед ловили ведмежат і прив’язували їх до дерев. Уже ближчим до нас часом російська преса минулого року писала про браконьєрське полювання посадовців на ведмедя з вертольота на Камчатці.
Участь в сумнівних полюваннях беруть і українські діячі. Україна ще добре пам’ятає минулорічну загибель на такому полюванні одного з чільників Партії регіонів, народного депутата Євгена Кушнарьова. Обставини того полювання теж викликали сумніви щодо їхньої законності.
(Прага – Київ)