Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 06:50

Митрополит Володимир: Я не дуже прислухаюся до критики


Під час розмови з Митрополитом Володимиром

Київ – Патріарх Московський Кирило приїде до України для спільної молитви і для пошуку шляхів вирішення проблем. Таку оцінку мети візиту висловив Радіо Свобода предстоятель Української православної церкви Московського патріархату, митрополит Київський Володимир.

– Це візит закономірна річ. Бо як кожний православний єпископ Патріарх має обов’язок відвідувати єпархії й парафії, спілкуватися з ними у загальній молитві й звичайно – вирішувати проблеми.

– Якими ж є основні проблеми українського православного середовища напередодні візиту Патріарха Кирила до Києва?


– В українському православному розділеному середовищі є й свої особливі проблеми. Найголовніша з них – це пошук порозуміння, щоб мати надію на об’єднання. Жорсткі методи тут не допоможуть. Вирішити проблему може діалог. Якщо вести його в хорошому настрої, то можна досягнути результату. Навіть ті, хто різко виступає проти УПЦ (МП), як «московської церкви», при доброму діалозі змінюються й стають толерантнішими. Там де можна – ми ведемо такий діалог, наприклад з Українською автокефальною церквою. Тут ми маємо непогані результати. З Київським патріархатом ми не можемо поки вступити в діалог, бо згідно з правилами через відлучення від церкви їхнього лідера – той, хто веде з ними навіть побутове спілкування, той підлягає загальному покаранню.

– Чи вплине на цей процес візит Патріарха?

– Думаю, що вплине. Святійший іде до України зустрітися з віруючими й об’єднатися з ними у спільній молитві. Адже дієвою є молитва навіть кожної окремої людини, то що тоді казати про молитву усієї церкви. Дасть свої наслідки й спільне причастя.

– Усередині єпископату УПЦ Московського патріархату виділяють кілька груп. Це так звана «одеська», яка демонструє певну відмінність від Вашої позиції, група тих, хто Вас підтримує і умовна «середина» яка вагається. Яким чином Ви ведете внутрішній діалог з ними, щоб утримувати різні тенденції й впливи у межах єдиної позиції Церкви?

– Перш за все відверто і з позиції церковного інтересу. До людини не можна підходити упереджено, бо не буде щирості, не буде розмови, й не буде справи. Треба спочатку смиренно вислухати людину, а потім вже зійтися на спільних позиціях, що викликають радість чи тривоги. Якщо маєш добрі наміри, то Господь допомагає. Бог робить мудрішою кожну людину, яка має чесні наміри.

– Чи вдалося об’єднати навколо Вашої позиції увесь єпископат?

– Моя позиція відома. Я хочу, щоб православ’я в Україні відновилося у тому вигляді в якому було, тобто у своїй єдності. Тому тут немає протистояння. А в іншому – наука стверджує, що й двох однакових людей немає. А у нас 56 єпископів і повної одностайності не може бути. Кожен має свою думку, але є загальна євангельська позиція, є традиція Церкви й канонічні правила. Вони вирівнюють людину й допомагають їй долати сумніви. Тому я вважаю, що єпископат в Україні, хоч і у непростих умовах, але звершує свою працю у єдності.


– Як кажуть українці: віра в Бозі, а сила в руці. Існує певне протистояння всередині самої Української православної церкви Московського патріархату, й існує точка зору самої Москви на те, як би мала розвиватися УПЦ. Що допомагає Вам долати ці суперечності й протиріччя?

– Я не дуже прислуховуюся ні до перших ні до других. Я не боюся за це, бо я стою на правильних позиціях, які поділяють люди нашої Церкви. Через те я нікому нічим не зобов’язаний. Мене дуже часто критикують, що я довго думаю перш ніж щось вирішити. Може й так. Але я мушу подумати, що з того рішення може вийти. Я з самого початку був відвертий з віруючими і хотів дізнатися: хочуть вони автокефалії чи ні. Я не рахував відсотки, але досліджував живу реальність. І я тепер бачу, що ще не прийшов час структурних змін у церкві. Люди поки бояться автокефалії й автономії. Хоча вже зараз ми маємо таку автономію, яка часто перевищує автокефальні принципи. У мене такий стиль. Я його дотримуюся і він себе виправдовував багато разів.

– Владико, чого Ви очікуєте від політиків?

– Відносини між церквою й політикою у всі часи були складними. Політика України спочатку була невірною щодо церкви. Але тепер ми маємо політику, що базується на Конституції України, відповідно до якої усі релігії рівні перед законом. І це дуже добре, правильно! Лише не треба забувати, що релігії нерівні у нас історично й практично. І тут політикам ще треба багато працювати. Але ми маємо реальну свободу в Україні. Тільки трудись, молись і працюй до чого ти призваний – заради людини, заради країни й заради церкви. Щоправда дуже багато політиків не хочуть цього розуміти. Тому церкві треба показувати шлях, бо наразі, як показують дослідження, церкві довіряють найбільше.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG