Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 04:08

Відмова від ПРО – велика перемога Кремля і згубна для України (європейська преса)


Прага – У європейські пресі переважає так звана «проросійська» оцінка рішення США відмовитися від раніше планованої системи ПРО в Європі. Оглядачі вважають, що Обама зробив «шикарний подарунок» Кремлю і тепер відповідь за Москвою, але вже від цього поступу США вплив Росії у світі значно зросте, вважають чимало експертів. Газети також, насамперед, запитують, чи готова Москва дати у відповідь на цей сміливий крок Обами хоч що-небудь суттєве? Чимало аналітиків попереджають, що відмова від ПРО може дуже надихнути «російських яструбів», а це відчують першими Україна, Грузія та інші «вороги» Кремля в колишньому СРСР. Загальний же тон оцінки сміливого кроку Барака Обами в європейській пресі такий, що ще рано говорити, чи виправдають очікування реверанси Вашингтона на адресу Москви.

Так, лондонська «Дейлі Телеґраф» вважає, що рішення Обами по ПРО – це перемога Путіна і наголошує, що «для кремлівських піарщиків Різдво настало раніше календаря – все, про що вони мріяли, збулося». Газета попереджає, що у найближчі дні з Москви почнеться потужна пропагандистська кампанія, в перебігу якої росіяни будуть намагатися всім казати, які вони сильні і серйозні, бо змінили політику Вашингтона. «Дейлі Телеґраф» також зауважує, що «найбільше запитання сьогодні, чи готова Москва дати хоч що-небудь у відповідь». Видання вважає, що найбільше Обама чекає від Росії підтримки у питанні ядерних приготувань Ірану, допомоги Москви у транспортуванні вантажів до Афганістану та серйозному скороченні російського ядерного арсеналу. Британська газета резюмує, що дочекатися реальних кроків Росії у цих напрямках, окрім поки що афганського транзиту, буде дуже важко.

Лондонська «Таймз» критикує й технічні сторони можливої перебудови щодо американської ПРО, та вважає, що зміна більш досконалих наземних перехоплювачів на пересувні морські «дуже ризикована», бо все ж земні включалися на перехоплення ймовірних ракет з Ірану на ранній стадії, а морські можуть діяти лише на фінальній. Разом з цим, ця газета відзначає, що домовлятися з таким «ненадійним партнером як Росія» – завжди ризик. «Таймз» також наголосила, що «вибір часу для відмови від ПРО виявився особливо згубним для України, враховуючи рішучість Кремля дати задній хід прозахідній «помаранчевій революції» та забезпечити перемогу проросійському кандидатові на січневих президентських виборах». Ця газета відзначає, що Обама має поки що від Росії дозвіл на використання її повітряного простору для американських військових перевезень до Афганістану, очікується також і реальний крок у скороченні ядерних озброєнь обох країн, але найважливіше – стримування іранських ядерних амбіцій, і тут Росія не проявляє ніяких поступок і не хоче підтримати нові санкції щодо Тегерана.

Аналіз Майкла Скотта з «Ройтерс» містить витримки і попередження з висловлювань експертів, зокрема про те, що «відмова від ПРО може підбадьорити російських яструбів», хоча Вашингтон очікує лише російської співпраці по найважливіших напрямках. Тут йдеться також про те, чи виконає Москва свою частину домовленостей і наголошується, що ця відмова Обами «може мати непередбачувані наслідки в колишньому радянському блоці». «Російська дипломатія – гра з нульовою сумою, вона керується проекцією жорстокої сили для отримання прибутку, як у минулій війні в Грузії через бунтівні регіони Абхазії та Південної Осетії, або у газовій суперечці з Україною на початку цього року»,– наголошує Майкл Скотт. Він також відзначає, що «Україна, Грузія та інші вороги Кремля у колишньому СРСР відчують наслідки відмови США від ПРО першими». Ідеться тут і про українські вибори, і про загрозу російського втручання в Криму та можливість нового реваншу Кремля в Грузії. «Польща і Чеська Республіка також нервують. У Варшаві час, вибраний американцями для такого рішення, сприймається особливо болюче, оскільки це збіглось з 70-річчям радянського вторгнення у Східну Польщу». Резюме Скотта та інших аналітиків коротке – «зараз поки що далеко не очевидно, що російські кроки на міжнародній арені виправдають очікування Обами».

Більшість польських політиків або розгублені від рішення Обами, або ж чітко вважають, що «Польща після цього залишається на других ролях» і ні про яке стратегічне партнерство зі США вже не йдеться. Так розцінила відмову Вашингтона від ПРО заступник голови Комісії Сейму Польщі з міжнародних справ Йоланта Шиманек-Дереш. «Це для нас дуже погано, ми не знайшли в словах Обами підтвердження тези про стратегічні стосунки Польщі та США», – висловилась вона на сайті польської «Ґазети Виборчої».

Хоча є й інші оцінки такого рішення Обами. Так, лондонська «Індепендент» вважає, що це «розумний відступ» американського президента, бо грошей на вартісну ПРО й так не вистачало, а іранська загроза на практиці виявилася блефом. Газета також вважає, що це заспокоїло європейських союзників США, особливо Німеччину, яка сподівається, що це покращить умови співпраці з Росією. Хоча відмова США від ПРО породжує, на думку «Індепендент», питання, як надалі європейці думають оборонятися.

Чеський президент Вацлав Клаус не думає, що відмова США від радара в Чехії призведе до охолодження стосунків двох країн. Про це пише сьогодні чеський «Тиден». Тут же правий чеський лідер Мірек Тополанек вважає це рішення Обами «черговою не дуже приємною новиною» у стосунках США та Чехії. Хоча глава чеських соціальних демократів Іржі Пароубек «радий такому рішенню».

Німецький «Шпіґель» також називає, з одного боку, що рішення Обами щодо ПРО – це перемога Росії і це викликало ейфорію. На думку німецького часопису, «Обама вирішив, що східноєвропейські країни, включно з Чехією, Польщею, Україною, і навіть Грузією, втратили для нього будь-яке стратегічне значення». Тепер, як пише «Шпіґель», США думають про себе, про вихід з кризи, замирення з Росією. Але чи піде Росія назустріч цим крокам США і що запропонує – це питання, вважає німецьке видання, на яке поки що відповіді немає.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG