Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 19:35

Селяни між кандидатами і «лозинськими»


Вивіска при в'їзді до села Глинськ у Вінницькій області зберегла ще символіку з радянських часів, 26 жовтня 2009 р.

Київ – Кандидати в президенти, політики й громадські діячі дедалі пильніше приглядаються до українських селян – традиційно найдисциплінованіших виборців. Перед виборами про проблеми села починають говорити частіше.

Сільські виборці дисципліновані – їхній показник явки на голосування стабільно вищий, ніж у містах. Тож отримати симпатії та голоси селян мріє кожен кандидат у президенти. Майже кожен у перебігу передвиборчої кампанії неодмінно відвідує і село.

З іншого боку, соціологи та політологи запевняють, що ставка лише на сільський електорат себе не виправдовує. З огляду на це свого часу Аграрна партія, очолювана Володимиром Литвином, була перейменована в Народну партію.

За словами соціологів, проживання у селі не є аж таким визначальним фактором, що формує позицію виборця. Більше впливає регіон проживання і належність до певної вікової категорії – сільський виборець, як правило, старшого віку. «Різниця у виборчих настроях між мешканцями міст і сіл часто є наслідком впливу інших чинників – регіону, віку», – зазначає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

Селянин прагне захисту

Вести окрему роботу з сільським електоратом складно, бо, як каже Михайло Міщенко, селянин, як і городянин, складає своє враження про кандидатів здебільшого за допомогою телебачення. Утім, є й певна специфіка. Зокрема, селяни прагнуть більшого захисту від держави, ніж мешканці міст, бо почувають себе менш захищеними.

Традиційно до сільського електорату апелюють Віктор Ющенко й Володимир Литвин. Чинний президент, перш ніж балотуватися вдруге, навіть отримав благословення у рідному селі Хоружівка. Конкуренцію у боротьбі за голоси селян їм склала Юлія Тимошенко, яка виступила з ініціативою швидкого оформлення земельних паїв. Проте, на думку політолога Костя Бондаренка, наразі ініціатива прем’єра не знайшла великої підтримки на селі – «пішла, як у пісок».

Натомість Віктор Янукович майже випадає з боротьби за голоси селян, бо його базовий електорат – індустріальні центри Сходу України.

Чи візьметься село за вила?


У політиків уже стало традицією казати, що село переживає не найкращі часи. Але цього року для таких тверджень з’явився новий привід. Скандал із депутатом Віктором Лозинським, якого звинувачено у вбивстві людини лише за те, що чоловік навідався до його лісу, показав безправ’я і незахищеність українських селян.

У відповідь на скандал із Лозинським активізувалися громадські організації, що декларують метою своєї діяльності захист селян. «Часто спілкуюся з людьми в селях, – каже голова Спілки спасіння села Олександр Ананьєв. – Вони кажуть: якщо так і далі триватиме, то ми візьмемося за вила».

Натомість політолог Кость Бондаренко стверджує, що скандал із депутатом Лозинським мало вплинув на настрої мешканців сіл. На його думку, цей випадок не став власне для селян відкриттям, бо майже у кожному агарному районі є подібний «діяч». «Упродовж останніх десяти років сафарі на людей було «нормальним» явищем у сильних світу цього, – зазначає політолог. – Лозинський став єдиним, хто попався. До речі, в Голованіському районі провели 2,5-тисячний мітинг на підтримку Лозинського – саме селяни».

Соціолог Андрій Биченко зазначає, що сільський виборець, як і міський, дивиться на вибори з великою часткою апатії. Проте саме для селян президентські перегони та ймовірні парламентські дострокові вибори можуть принести великі зміни. Адже нова влада може призвести до скасування мораторію на продаж землі. А це може спричинити суттєві зміни в українському селі.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG