Переговори, що відбулися у вівторок вранці у форматі «Друзі України плюс Україна» були зосереджені передусім на підготовці до саміту «Україна – ЄС», що має відбутися в Києві 4 грудня.
Зустріч у Брюсселі відбулася за участі держав, які відгукнулися на запрошення українського дипломатичного відомства. Це країни Балтії, члени Євросоюзу із Центральної та Східної Європи, а також північні держави Фінляндія та Швеція, яка нині перебуває біля керма європейської спільноти. Логічно, що розмови точилися здебільшого навколо майбутнього саміту «Україна – ЄС».
Як пояснив по закінченні зустрічі міністр закордонних справ України Петро Порошенко, основні дискусії вестимуться навколо Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Там мають бути відображені головні положення щодо поглибленої Зони вільної торгівлі між Україною і ЄС та безвізовий режим для українців.
Чимало розмов було присвячено й енергетичним питанням, зокрема, програмі раннього попередження кризових ситуацій в енергетиці. Невідомо, як здійснюватимуть цей обмін інформацією щодо можливих перебоїв постачання енергоносіїв – у двосторонньому чи тристоронньому ( за можливої участі Росії) форматі.
Візи: в очікуванні імпульсу
Візові перешкоди – це хоч і дещо полегшена, проте все ще найскладніша проблема, що постає перед українцями, які мають намір відвідати якусь із країн Євросоюзу.
Проте представники України після переговорів із європейськими міністрами висловили переконання, що саміт стане «поштовхом у безвізовому діалозі з Європейським Союзом». Невідомо тільки, якої сили буде цей «поштовх». Хоча європейці взяли до уваги настійливі вимоги українських дипломатів і щодо подальшого спрощення процедури отримання віз, і щодо розширення категорій громадян на отримання безкоштовних віз. Проте українська влада повинна докласти зусиль, щоб припинилися часті фальсифікації документів для отримання віз. Саме це і є найпоширеніший закид з боку країн Європейського Союзу.
Інтеграція в ЄС: коли вихід із застою?
Європейська інтеграція України переживає, так би мовити, «період застою». Хоча більшість головних гравців на українській політичній арені і заявляють про необхідність зближення із Євросоюзом, особливого поступу тут не спостерігається. Можливо, ухвалена Лісабонська угода відкриє нові шляхи для євроінтеграції України?
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, голова українського зовнішньополітичного відомства Петро Порошенко зазначив, що нині у Європи «розв’язані руки», тому можливість якогось прориву на цьому шляху не виключена.
«Європейці до прийняття Лісабонської угоди просто відмовлялися обговорювати певні теми, а тепер у них з’явилася можливість для ведення відвертих дискусій на складні теми, – заявив Петро Порошенко. – Під час зустрічі у форматі «Друзі України» якраз така дискусія й відбулася. Такої кількості міністрів (на зустрічах з Україною) давно не було і це, зокрема, завдяки новим можливостям Європейського Союзу. Я їм чітко довів, що Україна готова до важкої роботи, щоб демонструвати досягнення на європейському шляху».
Наступного року українці в «Аталанті»?
Зустрівшись у Брюсселі, європейські міністри оборони обговорювали проблеми піратства та перебіг операції «Аталанта» – військових зусиль із попередження нападів сомалійських піратів. Згідно із заявами міністра закордонних справ, Україна теж має намір наступного року приєднатися до патрулювань у Індійському океані.
«Україна конче зацікавлена в участі у операції, бо це в її інтересах, а не лише в інтересах Європейського Союзу, – заявив пан Порошенко. – Чому? Бо Україна – п’ята найбільша держава світу за кількістю моряків, що працюють на комерційних човнах. До того ж, на сьогодні 3 човни із українськими заручниками перебувають у полоні піратів».
Міністр додає, що кошти на участь українських військових у супроводі комерційних човнів значно менші, ніж ті, що витрачаються на сплату викупів заручників. Тому на 2010 рік держбюджет передбачатиме понад 30 мільйонів гривень на «протипіратську місію» України.
(Брюссель – Прага – Київ)
Зустріч у Брюсселі відбулася за участі держав, які відгукнулися на запрошення українського дипломатичного відомства. Це країни Балтії, члени Євросоюзу із Центральної та Східної Європи, а також північні держави Фінляндія та Швеція, яка нині перебуває біля керма європейської спільноти. Логічно, що розмови точилися здебільшого навколо майбутнього саміту «Україна – ЄС».
Як пояснив по закінченні зустрічі міністр закордонних справ України Петро Порошенко, основні дискусії вестимуться навколо Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Там мають бути відображені головні положення щодо поглибленої Зони вільної торгівлі між Україною і ЄС та безвізовий режим для українців.
Чимало розмов було присвячено й енергетичним питанням, зокрема, програмі раннього попередження кризових ситуацій в енергетиці. Невідомо, як здійснюватимуть цей обмін інформацією щодо можливих перебоїв постачання енергоносіїв – у двосторонньому чи тристоронньому ( за можливої участі Росії) форматі.
Візи: в очікуванні імпульсу
Візові перешкоди – це хоч і дещо полегшена, проте все ще найскладніша проблема, що постає перед українцями, які мають намір відвідати якусь із країн Євросоюзу.
Проте представники України після переговорів із європейськими міністрами висловили переконання, що саміт стане «поштовхом у безвізовому діалозі з Європейським Союзом». Невідомо тільки, якої сили буде цей «поштовх». Хоча європейці взяли до уваги настійливі вимоги українських дипломатів і щодо подальшого спрощення процедури отримання віз, і щодо розширення категорій громадян на отримання безкоштовних віз. Проте українська влада повинна докласти зусиль, щоб припинилися часті фальсифікації документів для отримання віз. Саме це і є найпоширеніший закид з боку країн Європейського Союзу.
Інтеграція в ЄС: коли вихід із застою?
Європейська інтеграція України переживає, так би мовити, «період застою». Хоча більшість головних гравців на українській політичній арені і заявляють про необхідність зближення із Євросоюзом, особливого поступу тут не спостерігається. Можливо, ухвалена Лісабонська угода відкриє нові шляхи для євроінтеграції України?
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, голова українського зовнішньополітичного відомства Петро Порошенко зазначив, що нині у Європи «розв’язані руки», тому можливість якогось прориву на цьому шляху не виключена.
«Європейці до прийняття Лісабонської угоди просто відмовлялися обговорювати певні теми, а тепер у них з’явилася можливість для ведення відвертих дискусій на складні теми, – заявив Петро Порошенко. – Під час зустрічі у форматі «Друзі України» якраз така дискусія й відбулася. Такої кількості міністрів (на зустрічах з Україною) давно не було і це, зокрема, завдяки новим можливостям Європейського Союзу. Я їм чітко довів, що Україна готова до важкої роботи, щоб демонструвати досягнення на європейському шляху».
Наступного року українці в «Аталанті»?
Зустрівшись у Брюсселі, європейські міністри оборони обговорювали проблеми піратства та перебіг операції «Аталанта» – військових зусиль із попередження нападів сомалійських піратів. Згідно із заявами міністра закордонних справ, Україна теж має намір наступного року приєднатися до патрулювань у Індійському океані.
«Україна конче зацікавлена в участі у операції, бо це в її інтересах, а не лише в інтересах Європейського Союзу, – заявив пан Порошенко. – Чому? Бо Україна – п’ята найбільша держава світу за кількістю моряків, що працюють на комерційних човнах. До того ж, на сьогодні 3 човни із українськими заручниками перебувають у полоні піратів».
Міністр додає, що кошти на участь українських військових у супроводі комерційних човнів значно менші, ніж ті, що витрачаються на сплату викупів заручників. Тому на 2010 рік держбюджет передбачатиме понад 30 мільйонів гривень на «протипіратську місію» України.
(Брюссель – Прага – Київ)
