Парламентським слуханням із питань свободи слова в регіональних мас-медіа передував конфлікт між головою профільного парламентського комітету, регіоналкою Ганною Герман та її першим заступником бютівцем Андрієм Шевченко. Останній гостро розкритикував голову комітету за одноосібний підбір учасників слухань.
«Різне бачення було не в мене з Герман, а в Герман із парламентом, – каже Андрій Шевченко. – Є певна процедура парламентських слухань: список виступаючих формує комітет. У ньому повинні бути враховані різні інтереси. В нашому випадку все зробили інакше: за список взялася особисто голова комітету».
Утім, до початку слухань конфлікт було залагоджено і список тих, хто мав би виступити на слуханнях, узгоджено. У кулуарах казали, що причина конфлікту в тому, що Ганна Герман намагалася надати слово лише тим, у кого є конфлікти з органами місцевої влади, де провідні позиції має БЮТ. На слуханнях Ганна Герман відкинула ці звинувачення.
«Я знаю, що тут присутні журналісти, яких скривдили різні політичні партії, – зазначила вона. – Тому будь-які звинувачення мене, як голови комітету, що я хочу перетворити слухання на клуб Партії регіонів, не мають під собою підстав».
«Голодний пайок» і спаплюжена свобода
Уповноважена з прав людини Верховної Ради Ніна Карпачова та журналісти, котрі виступали на слуханнях, зазначали, що стан справ зі свободою слова в регіонах часто є незадовільним.
«Моніторинг уповноваженого з прав людини свідчить, що свободу слова на регіональному рівні влада тримає на «голодному пайку», втручається в редакційну політику, в творчу діяльність, тягає по судах за надуманими позовними заявами, а невгодні чи занадто незалежні журналісти опиняються в кінці-кінців на вулиці», – заявила Ніна Карпачова.
Колишній журналіст-телевізійник, а нині депутат-нашоукраїнець Володимир Ар’єв вважає, що досягнення свободи слова зараз у значній мірі нівельовано.
«Журналісти вибороли собі свободу самі. Інша справа – як розпорядилися нею. Саму ідею свободи слова спаплюжили, – зазначає він. – Вже навіть існують думки, що, можливо, після виборів президента варто було би пережити нову хвилю тиску, щоб зрозуміти справжню цінність свободи».
Вибори-вибори – переможці-цензори?
У сесійній залі представники регіональних мас-медіа говорили про свої місцеві проблеми. Проте загалом зараз у журналістському середовищі чи не найбільше занепокоєння викликає перспектива свободи слова після виборів. Редактор львівської газети «Ратуша» Микола Савел’єв вважає, що зміна влади після президентських виборів у будь-якому разі обернеться для свободи слова проблемами.
«Якщо до влади прийде чи «Він», чи «Вона», щоб я тут ні за кого не агітував, то нас чекає велика біда, – вважає Микола Савєл’єв. – Сьогодні з екранів, зі шпальт газет ми можемо казати: «Пасічник», а от завтра – буде «капєц». Недаремно у конституційних змінах (підготовлених цього року БЮТ та Партією регіонів – авт.) був пункт про те, що, якщо газета дезінформувала громадськість, то її можна закрити. Це, я вважаю, елемент цензури. Що значить, дезінформувала? Із власної вини чи хтось їй таку інформацію повідомив?..»
Не стати «зламаним олівцем»
Натомість заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова Андрій Шевченко зазначає, що в подальшому все залежить насамперед від самих журналістів.
«Якими б не були солодкими обіцянками, які б правильні речі не озвучувалися політиками – все одно, все залежить від конкретних журналістів: чи вони стоять за свою професію, чи є в них стержень, чи дають вони комусь ногу встромити в двері, яку потім не можна звідти випхати. Чи вони стають поламаними олівцями, які, як відомо, не пишуть», – застерігає депутат-бютівець.
Утім, перший заступник голови Держтелерадіо Олег Наливайко втішив колег тим, що після 17 січня життя продовжиться.
(Київ – Прага)
«Різне бачення було не в мене з Герман, а в Герман із парламентом, – каже Андрій Шевченко. – Є певна процедура парламентських слухань: список виступаючих формує комітет. У ньому повинні бути враховані різні інтереси. В нашому випадку все зробили інакше: за список взялася особисто голова комітету».
Утім, до початку слухань конфлікт було залагоджено і список тих, хто мав би виступити на слуханнях, узгоджено. У кулуарах казали, що причина конфлікту в тому, що Ганна Герман намагалася надати слово лише тим, у кого є конфлікти з органами місцевої влади, де провідні позиції має БЮТ. На слуханнях Ганна Герман відкинула ці звинувачення.
«Я знаю, що тут присутні журналісти, яких скривдили різні політичні партії, – зазначила вона. – Тому будь-які звинувачення мене, як голови комітету, що я хочу перетворити слухання на клуб Партії регіонів, не мають під собою підстав».
«Голодний пайок» і спаплюжена свобода
Уповноважена з прав людини Верховної Ради Ніна Карпачова та журналісти, котрі виступали на слуханнях, зазначали, що стан справ зі свободою слова в регіонах часто є незадовільним.
«Моніторинг уповноваженого з прав людини свідчить, що свободу слова на регіональному рівні влада тримає на «голодному пайку», втручається в редакційну політику, в творчу діяльність, тягає по судах за надуманими позовними заявами, а невгодні чи занадто незалежні журналісти опиняються в кінці-кінців на вулиці», – заявила Ніна Карпачова.
Колишній журналіст-телевізійник, а нині депутат-нашоукраїнець Володимир Ар’єв вважає, що досягнення свободи слова зараз у значній мірі нівельовано.
«Журналісти вибороли собі свободу самі. Інша справа – як розпорядилися нею. Саму ідею свободи слова спаплюжили, – зазначає він. – Вже навіть існують думки, що, можливо, після виборів президента варто було би пережити нову хвилю тиску, щоб зрозуміти справжню цінність свободи».
Вибори-вибори – переможці-цензори?
У сесійній залі представники регіональних мас-медіа говорили про свої місцеві проблеми. Проте загалом зараз у журналістському середовищі чи не найбільше занепокоєння викликає перспектива свободи слова після виборів. Редактор львівської газети «Ратуша» Микола Савел’єв вважає, що зміна влади після президентських виборів у будь-якому разі обернеться для свободи слова проблемами.
«Якщо до влади прийде чи «Він», чи «Вона», щоб я тут ні за кого не агітував, то нас чекає велика біда, – вважає Микола Савєл’єв. – Сьогодні з екранів, зі шпальт газет ми можемо казати: «Пасічник», а от завтра – буде «капєц». Недаремно у конституційних змінах (підготовлених цього року БЮТ та Партією регіонів – авт.) був пункт про те, що, якщо газета дезінформувала громадськість, то її можна закрити. Це, я вважаю, елемент цензури. Що значить, дезінформувала? Із власної вини чи хтось їй таку інформацію повідомив?..»
Не стати «зламаним олівцем»
Натомість заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова Андрій Шевченко зазначає, що в подальшому все залежить насамперед від самих журналістів.
«Якими б не були солодкими обіцянками, які б правильні речі не озвучувалися політиками – все одно, все залежить від конкретних журналістів: чи вони стоять за свою професію, чи є в них стержень, чи дають вони комусь ногу встромити в двері, яку потім не можна звідти випхати. Чи вони стають поламаними олівцями, які, як відомо, не пишуть», – застерігає депутат-бютівець.
Утім, перший заступник голови Держтелерадіо Олег Наливайко втішив колег тим, що після 17 січня життя продовжиться.
(Київ – Прага)
