Досвід інших країн свідчить, що, не ставши членом Північноатлантичного альянсу, Україна не зможе увійти і в Європейський Союз. Іншого шляху зараз фактично не існує, а кроки щодо наближення до ЄС і НАТО мусять бути прагматичними. Відтак Україна має навчитись прагматизму і зрозуміти, що їй потрібна Європа, а не навпаки. На цьому наголосив генеральний консул Польщі у Львові Ґжеґож Опалінський.
Дипломат навів приклад Польщі, яка пройшла до ЄС довгий, непростий шлях, аж допоки поляки зрозуміли, що Європі не залежить на їхньому членстві в ЄС і що ніхто нічого не зобов’язаний їм. У політиці дієвим є лише прагматизм, і, зрозумівши це, поляки почали втілювати амбітний план Лешека Бальцеровича, якого називають ідеологом економічних реформ у Польщі.
«Сам вступ до Європейського Союзу залежить тільки від українців. Якщо не буде запроваджено конкретних реформ, необхідних для вступу до ЄС, то не може бути й мови про членство України на найближчі роки. Є кільканадцять країн, які однаково претендують на вступ до Європейського Союзу. Але чіткого рішення щодо України немає», – зауважив Ґжеґож Опалінський.
Україна запізнюється з реформами
Нині нове керівництво України не продовжує курс до євроінтеграції, зазначив військовий аташе Литви Сіґітас Буткус, натомість зближується з Росією.
А для країн ЄС важливо бачити проведення в Україні реформ на зміцнення демократії.
«Литовська армія – це близько 10 тисяч військовослужбовців, а фінансування тільки у три рази менше, аніж виділяється на 200-тисячну армію в Україні, – каже литовський аташе. – Це свідчить про те, що Україна не реформує збройні сили і не поліпшує міжнародну військову співпрацю. Це пов’язано з внутрішньополітичною ситуацією, що в державі не проводяться важливі і необхідні реформи в економіці, у військовій галузі».
Історичне минуле потрібно залишити історикам
Тим часом думки українських експертів збіглися щодо того, що саме Україна винна у тому, що її євроінтеграційні перспективи не трактують поважно. Бо для цього передусім слід виконувати усі передбачені вимоги. А Україна не провела економічні, правничі реформи, не виробила зовнішньоекономічний курс, зрозумілий не тільки для світу, але й для самих українців.
«Україні на заваді стала недолуга історична політика Президента Ющенка, – зауважив історик Василь Расевич. – Його надмірна увага на історичній політиці, його намагання дати оцінку історичному минулому, розставити акценти тому історичному минулому. Хоча зрозуміло, що Президент мав би займатися іншими речами, але ця його політика привела до того, що Україна свого роду потрапила в ізоляцію з боку цивілізованих, нормальних країн. Про що йдеться? Я, звісно, не відкидаю той факт, що проти України можуть діяти якісь організовані сили в інтересах Росії, втягування України в інтеграційні процеси з Російською Федерацією. Але Росія вдало і вміло використовує помилки Ющенка. Тими помилками я вважаю укази Ющенка, спрямовані на героїзацію Другої світової війни, зокрема, надання звання героїв Степанові Бандері і Романові Шухевичу. Це фактично робить Україну вразливою назовні».
Історією мають займатись історики, на такій думці зійшлись учасники круглого столу, і це не має переходити в загальнодержавні дискусії, що шкодить міжнародній співпраці. Якщо б більше звертались не до історії, а до прагматики, зазначає професор Ярослав Грицак, то прийшли б до ідейних прагматичних розв’язань.
Цікаво, що, згідно з останнім опитуванням компанії GfK Ukraine, більше від половини опитаних українців підтримує можливий вступ України до Європейського Союзу, а проти виступає четверта частина респондентів. Найактивніше сприймають європейські перспективи України люди віком від 19 до 35 років. Чим менший вік, тим більше прагнення до Європи, і тішить, що майбутнє України саме за цими людьми, наголосив Ярослав Грицак.
Дипломат навів приклад Польщі, яка пройшла до ЄС довгий, непростий шлях, аж допоки поляки зрозуміли, що Європі не залежить на їхньому членстві в ЄС і що ніхто нічого не зобов’язаний їм. У політиці дієвим є лише прагматизм, і, зрозумівши це, поляки почали втілювати амбітний план Лешека Бальцеровича, якого називають ідеологом економічних реформ у Польщі.
«Сам вступ до Європейського Союзу залежить тільки від українців. Якщо не буде запроваджено конкретних реформ, необхідних для вступу до ЄС, то не може бути й мови про членство України на найближчі роки. Є кільканадцять країн, які однаково претендують на вступ до Європейського Союзу. Але чіткого рішення щодо України немає», – зауважив Ґжеґож Опалінський.
Україна запізнюється з реформами
Нині нове керівництво України не продовжує курс до євроінтеграції, зазначив військовий аташе Литви Сіґітас Буткус, натомість зближується з Росією.
А для країн ЄС важливо бачити проведення в Україні реформ на зміцнення демократії.
«Литовська армія – це близько 10 тисяч військовослужбовців, а фінансування тільки у три рази менше, аніж виділяється на 200-тисячну армію в Україні, – каже литовський аташе. – Це свідчить про те, що Україна не реформує збройні сили і не поліпшує міжнародну військову співпрацю. Це пов’язано з внутрішньополітичною ситуацією, що в державі не проводяться важливі і необхідні реформи в економіці, у військовій галузі».
Історичне минуле потрібно залишити історикам
Тим часом думки українських експертів збіглися щодо того, що саме Україна винна у тому, що її євроінтеграційні перспективи не трактують поважно. Бо для цього передусім слід виконувати усі передбачені вимоги. А Україна не провела економічні, правничі реформи, не виробила зовнішньоекономічний курс, зрозумілий не тільки для світу, але й для самих українців.
«Україні на заваді стала недолуга історична політика Президента Ющенка, – зауважив історик Василь Расевич. – Його надмірна увага на історичній політиці, його намагання дати оцінку історичному минулому, розставити акценти тому історичному минулому. Хоча зрозуміло, що Президент мав би займатися іншими речами, але ця його політика привела до того, що Україна свого роду потрапила в ізоляцію з боку цивілізованих, нормальних країн. Про що йдеться? Я, звісно, не відкидаю той факт, що проти України можуть діяти якісь організовані сили в інтересах Росії, втягування України в інтеграційні процеси з Російською Федерацією. Але Росія вдало і вміло використовує помилки Ющенка. Тими помилками я вважаю укази Ющенка, спрямовані на героїзацію Другої світової війни, зокрема, надання звання героїв Степанові Бандері і Романові Шухевичу. Це фактично робить Україну вразливою назовні».
Історією мають займатись історики, на такій думці зійшлись учасники круглого столу, і це не має переходити в загальнодержавні дискусії, що шкодить міжнародній співпраці. Якщо б більше звертались не до історії, а до прагматики, зазначає професор Ярослав Грицак, то прийшли б до ідейних прагматичних розв’язань.
Цікаво, що, згідно з останнім опитуванням компанії GfK Ukraine, більше від половини опитаних українців підтримує можливий вступ України до Європейського Союзу, а проти виступає четверта частина респондентів. Найактивніше сприймають європейські перспективи України люди віком від 19 до 35 років. Чим менший вік, тим більше прагнення до Європи, і тішить, що майбутнє України саме за цими людьми, наголосив Ярослав Грицак.
