Переважна більшість депутатів Європарламенту підтримала ідею надати Україні макрофінансову допомогу в розмірі 500 мільйонів євро. Кредит, що повертатиметься протягом 15 років, має піти переважно на стабілізацію економіки і, головне, заохотити впровадження структурних реформ.
Європейські політичні та економічні експерти не виключають, що це рішення опосередковано пов’язане з нинішнім курсом Києва на зміцнення зв’язків із Кремлем.
Марк-Антуан Ейл-Маззеґа, спеціаліст із питань України у паризькому Центрі міжнародних досліджень, переконаний, що надання Україні фінансової допомоги – це тест для її нового керівництва.
«Євросоюз може переглянути способи співробітництва з Україною»
«З огляду на фінансово-економічну ситуацію в Україні, Євросоюз хоче надати їй можливість швидкого виходу з кризи, – каже французький експерт-політолог. – Але це не лише жест, що ілюструє бажання Заходу підтримати Україну. Це ще й тест. Якщо отримавши гроші, Київ не відреагує у відповідь структурними реформами, Євросоюз перегляне способи співробітництва з Україною та сприйняття її нової влади».
На його думку, помилково вважати, що Євросоюз цим кроком хотів би якось надолужити можливість впливу на орієнтацію офіційного Києва щодо Сходу чи Заходу. Водночас, сума позики і складний контекст, у якому її надають, свідчать про усвідомлення західними лідерами важливості цієї країни для стабільності всієї Європи. Тому у Брюсселі і Страсбурзі радо сприйматимуть новини про те, що в Україні нарешті запрацювали уряд і парламент, а керівництво вміло та з користю для держави використовує європейську грошову підтримку, зауважує пан Ейл-Маззеґа.
Нещодавня угода щодо російського флоту взамін на зменшення ціни газу також наводять на думку про невипадковість надання кредиту саме тепер, каже інший експерт, Жорж Дюра з брюссельського Центру досліджень європейської політики.
Кредит – це логічно, бо хочеться стабільності на кордонах ЄС
«Дійсно, щойно досягнута угода щодо російського флоту в Криму та подешевшання газу, – зауважує він. – Тому, кредит можна сприймати, як спробу Європи залишатися причетною до справ України, під час її дещо ейфорійної ходи в бік Росії. Але з іншого боку, це логічний хід, бо йдуть переговори щодо Угоди про асоціацію з Україною та зону вільної торгівлі. Тому в інтересах Євросоюзу не допустити падіння української економіки до негативної спіралі».
На думку Жоржа Дюра, цієї суми далеко не достатньо для виходу України з кризи. Брюссельський експерт каже, що Європейський Союз давно планував надати цю допомогу Україні, як найважливішій державі з країн-членів «Східного партнерства». Проте Брюссель вичікував, щоб побачити, якими будуть перші кроки нового Президента і українського уряду.
Європейські політичні та економічні експерти не виключають, що це рішення опосередковано пов’язане з нинішнім курсом Києва на зміцнення зв’язків із Кремлем.
Марк-Антуан Ейл-Маззеґа, спеціаліст із питань України у паризькому Центрі міжнародних досліджень, переконаний, що надання Україні фінансової допомоги – це тест для її нового керівництва.
«Євросоюз може переглянути способи співробітництва з Україною»
«З огляду на фінансово-економічну ситуацію в Україні, Євросоюз хоче надати їй можливість швидкого виходу з кризи, – каже французький експерт-політолог. – Але це не лише жест, що ілюструє бажання Заходу підтримати Україну. Це ще й тест. Якщо отримавши гроші, Київ не відреагує у відповідь структурними реформами, Євросоюз перегляне способи співробітництва з Україною та сприйняття її нової влади».
На його думку, помилково вважати, що Євросоюз цим кроком хотів би якось надолужити можливість впливу на орієнтацію офіційного Києва щодо Сходу чи Заходу. Водночас, сума позики і складний контекст, у якому її надають, свідчать про усвідомлення західними лідерами важливості цієї країни для стабільності всієї Європи. Тому у Брюсселі і Страсбурзі радо сприйматимуть новини про те, що в Україні нарешті запрацювали уряд і парламент, а керівництво вміло та з користю для держави використовує європейську грошову підтримку, зауважує пан Ейл-Маззеґа.
Нещодавня угода щодо російського флоту взамін на зменшення ціни газу також наводять на думку про невипадковість надання кредиту саме тепер, каже інший експерт, Жорж Дюра з брюссельського Центру досліджень європейської політики.
Кредит – це логічно, бо хочеться стабільності на кордонах ЄС
«Дійсно, щойно досягнута угода щодо російського флоту в Криму та подешевшання газу, – зауважує він. – Тому, кредит можна сприймати, як спробу Європи залишатися причетною до справ України, під час її дещо ейфорійної ходи в бік Росії. Але з іншого боку, це логічний хід, бо йдуть переговори щодо Угоди про асоціацію з Україною та зону вільної торгівлі. Тому в інтересах Євросоюзу не допустити падіння української економіки до негативної спіралі».
На думку Жоржа Дюра, цієї суми далеко не достатньо для виходу України з кризи. Брюссельський експерт каже, що Європейський Союз давно планував надати цю допомогу Україні, як найважливішій державі з країн-членів «Східного партнерства». Проте Брюссель вичікував, щоб побачити, якими будуть перші кроки нового Президента і українського уряду.
