Рейтингове агентство Standard & Poor’s підвищило довгостроковий кредитний рейтинг України на одну позицію: по зобов’язаннях в іноземній валюті з B до B+, а в національній – із B+ до BB-. Востаннє такий рейтинг Україна мала влітку 2008 року.
Підвищення кредитних рейтингів України наразі вплинуло на активність іноземних інвесторів, сказав Радіо Свобода радник голови правління одного з комерційних банків Олександр Охріменко. І стосується це, передовсім, банківського сектора.
«Завдяки підвищенню цього рейтингу зарубіжні банки, які володіють українськими, на сьогоднішній момент активно переглядають ліміти на українські банки. Тож із часом ми справді будемо бачити більше грошей нерезидентів на території України. Тобто, українські банки, маючи зарубіжних власників, зможуть залучити більше грошей нерезидентів», – вважає Олександр Охріменко.
Підвищення кредитних рейтингів, за його словами, також відчув ринок українських єврооблігацій. Упродовж останніх днів, їхня вартість почала дещо зростати.
«Спостерігається несуттєва реакція на ринки єврооблігацій – відбулася корекція. Вартість українських єврооблігацій дещо зросла, але несуттєво. Але український фондовий ринок непогано підріс, і є тенденція до зростання. Йдеться про акції українських підприємств. Як правило, є закономірність: як тільки рейтинг покращується, вартість акцій зростає, а якщо погіршується, знижується», – пояснює експерт.
Рейтинги не відображають реальність?
Що ж до об’єктивності рейтингів, які виставляють міжнародні агентства, то, як зазначив Радіо Свобода начальник аналітичного департаменту компанії «Ренесанс девелопмент» Владислав Перевишко, сьогодні не доводиться говорити, що вони відображають реальну ситуацію.
«Ці рейтинги вже давно не є об’єктивними, – каже Перевишко. – Найяскравіший приклад того, коли рейтингові агентства, м’яко кажучи, помилилися, це рейтинги, які виставлялися іпотечним облігаціям у 2006-2007 роках, що призвело до кризи 2008 року. Рейтингові агентства були каталізаторами фінансової кризи. Рейтинги виставляються дуже часто за принципом, хто платить, той музику і замовляє. Як компанія, так і країна зацікавлені у вищій оцінці. Тому про об’єктивність говорити дуже важко».
Із тим, що після початку кризи міжнародні рейтингові агентства втратили «своє обличчя», погоджується й Олександр Охріменко. Але, каже він, сьогодні альтернативи агентствам немає. Відтак, для інвесторів немає іншого виходу, як послуговуватися саме цією інформацією.
Після того, як Standard & Poor’s переглянуло кредитний рейтинг України, він зрівнявся із рейтингом Грузії та Білорусі. Проте, і досі поступається рейтингам Казахстану, Азербайджану та Росії.
Підвищення кредитних рейтингів України наразі вплинуло на активність іноземних інвесторів, сказав Радіо Свобода радник голови правління одного з комерційних банків Олександр Охріменко. І стосується це, передовсім, банківського сектора.
«Завдяки підвищенню цього рейтингу зарубіжні банки, які володіють українськими, на сьогоднішній момент активно переглядають ліміти на українські банки. Тож із часом ми справді будемо бачити більше грошей нерезидентів на території України. Тобто, українські банки, маючи зарубіжних власників, зможуть залучити більше грошей нерезидентів», – вважає Олександр Охріменко.
Підвищення кредитних рейтингів, за його словами, також відчув ринок українських єврооблігацій. Упродовж останніх днів, їхня вартість почала дещо зростати.
«Спостерігається несуттєва реакція на ринки єврооблігацій – відбулася корекція. Вартість українських єврооблігацій дещо зросла, але несуттєво. Але український фондовий ринок непогано підріс, і є тенденція до зростання. Йдеться про акції українських підприємств. Як правило, є закономірність: як тільки рейтинг покращується, вартість акцій зростає, а якщо погіршується, знижується», – пояснює експерт.
Рейтинги не відображають реальність?
Що ж до об’єктивності рейтингів, які виставляють міжнародні агентства, то, як зазначив Радіо Свобода начальник аналітичного департаменту компанії «Ренесанс девелопмент» Владислав Перевишко, сьогодні не доводиться говорити, що вони відображають реальну ситуацію.
«Ці рейтинги вже давно не є об’єктивними, – каже Перевишко. – Найяскравіший приклад того, коли рейтингові агентства, м’яко кажучи, помилилися, це рейтинги, які виставлялися іпотечним облігаціям у 2006-2007 роках, що призвело до кризи 2008 року. Рейтингові агентства були каталізаторами фінансової кризи. Рейтинги виставляються дуже часто за принципом, хто платить, той музику і замовляє. Як компанія, так і країна зацікавлені у вищій оцінці. Тому про об’єктивність говорити дуже важко».
Із тим, що після початку кризи міжнародні рейтингові агентства втратили «своє обличчя», погоджується й Олександр Охріменко. Але, каже він, сьогодні альтернативи агентствам немає. Відтак, для інвесторів немає іншого виходу, як послуговуватися саме цією інформацією.
Після того, як Standard & Poor’s переглянуло кредитний рейтинг України, він зрівнявся із рейтингом Грузії та Білорусі. Проте, і досі поступається рейтингам Казахстану, Азербайджану та Росії.
