Відвідини Брюсселя Президентом України відбулися на запрошення голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу. Офіційні пояснення такі: для обміну думками щодо подій в Україні та Євросоюзі й підготовки до європейсько-українського саміту, який очікується тут, у Брюсселі, наприкінці листопада.
Проте останні події в царині української демократії та особливо стан свободи слова все частіше викликають занепокоєння Заходу. Після нещодавньої зустрічі Януковича з німецьким лідером Анґела Меркель недвозначно зауважила, що мала деякі питання щодо окремих ділянок української дійсності, зокрема стосовно свободи преси та свободи висловлювань.
Нині, після зустрічі з українським лідером, про демократію згадав і голова Європейської ради Герман Ван Ромпей.
«Ми говорили про гарантії незалежності судової влади та свободи засобів масової інформації, – каже він. – Упродовж останніх років у сфері зміцнення демократії та свободи слова Україна отримала світове визнання. Спадщину відкритого суспільства, яку вона має, треба надалі розвивати».
Голова Європейської ради також закликає, щоб вибори до місцевих рад, до яких готується Україна, стали черговим доказом відданості держави європейським стандартам.
«Пас» голові Єврокомісії
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, відомий ще, як пристрасний вболівальник лісабонського футбольного клубу «Спортінг», отримав від українського лідера м’яч, як символ майбутнього європейського чемпіонату, який через два роки прийматиме Україна.
Проте, попри футбольні пристрасті, лідер виконавчої установи Євросоюзу ще й зауважив, що Європа залишається відкритою у питанні модернізації української газотранспортної мережі та відданою рішенням минулорічної міжнародної конференції, організованій з цього приводу. Крім цього, Баррозу висловив переконання, що українсько-російське зближення останніх місяців ніяк не зашкодить відносинам між Україною та Європейським Союзом. Жозе Мануель Баррозу каже, що Європа теж намагається зблизитися з росіянами.
«Ми віримо, що Росія – дуже важливий партнер Європи і навпаки, – пояснює голова Єврокомісії. – Добре все те, що може конструктивно вирішуватися. Інколи наші інтереси не збігаються, це природньо. Але ми ще й гадаємо, що ці розбіжності часом можуть взаємно доповнюватися».
Реформи і компроміси
Віктор Янукович тим часом пов’язує європейську інтеграцію насамперед зі внутрішніми реформами, які мають вивести рівень життя українців на рівень Європи. Український лідер також вказує на важливість підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тому, каже він, сторони домовилися про взаємні компроміси.
«Найважливішим питанням на сьогодні залишається укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ми вже досягли значного прогресу в цих переговорах і для розв’язання проблемних питань ми домовилися спільно шукати компроміси та робити взаємні поступки», – сказав Президент України.
Говорячи про розбіжності, зокрема мають на увазі низку спірних питань, таких як торговельні тарифи, котрі стосуються майбутньої зони вільної торгівлі між об’єднаною Європою та Україною, і стосовно яких не можуть домовитися експерти з обох сторін.
Очікується, що переговори щодо зони вільної торгівлі, яка має відкрити для України європейський ринок, мають вести на саміті Україна – ЄС, що має відбутися 22 листопада. Саме протягом цих переговорів на найвищому рівні також мають ухвалити план дій для переходу до безвізового режиму між Євросоюзом та Україною, зауважив Віктор Янукович.
Поміж основними новинами дня було оголошення про підписання протоколу про приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства, яке планується на 24 вересня у місті Скоп’є.
Наостанок Президент Віктор Янукович ще раз запевнив Європейський Союз у тому, що майбутня історія стосунків України та ЄС більше не знатиме минулих прикрих випадків із перебоями газопостачання.
Проте останні події в царині української демократії та особливо стан свободи слова все частіше викликають занепокоєння Заходу. Після нещодавньої зустрічі Януковича з німецьким лідером Анґела Меркель недвозначно зауважила, що мала деякі питання щодо окремих ділянок української дійсності, зокрема стосовно свободи преси та свободи висловлювань.
Нині, після зустрічі з українським лідером, про демократію згадав і голова Європейської ради Герман Ван Ромпей.
«Ми говорили про гарантії незалежності судової влади та свободи засобів масової інформації, – каже він. – Упродовж останніх років у сфері зміцнення демократії та свободи слова Україна отримала світове визнання. Спадщину відкритого суспільства, яку вона має, треба надалі розвивати».
Голова Європейської ради також закликає, щоб вибори до місцевих рад, до яких готується Україна, стали черговим доказом відданості держави європейським стандартам.
«Пас» голові Єврокомісії
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, відомий ще, як пристрасний вболівальник лісабонського футбольного клубу «Спортінг», отримав від українського лідера м’яч, як символ майбутнього європейського чемпіонату, який через два роки прийматиме Україна.
Проте, попри футбольні пристрасті, лідер виконавчої установи Євросоюзу ще й зауважив, що Європа залишається відкритою у питанні модернізації української газотранспортної мережі та відданою рішенням минулорічної міжнародної конференції, організованій з цього приводу. Крім цього, Баррозу висловив переконання, що українсько-російське зближення останніх місяців ніяк не зашкодить відносинам між Україною та Європейським Союзом. Жозе Мануель Баррозу каже, що Європа теж намагається зблизитися з росіянами.
«Ми віримо, що Росія – дуже важливий партнер Європи і навпаки, – пояснює голова Єврокомісії. – Добре все те, що може конструктивно вирішуватися. Інколи наші інтереси не збігаються, це природньо. Але ми ще й гадаємо, що ці розбіжності часом можуть взаємно доповнюватися».
Реформи і компроміси
Віктор Янукович тим часом пов’язує європейську інтеграцію насамперед зі внутрішніми реформами, які мають вивести рівень життя українців на рівень Європи. Український лідер також вказує на важливість підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тому, каже він, сторони домовилися про взаємні компроміси.
«Найважливішим питанням на сьогодні залишається укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ми вже досягли значного прогресу в цих переговорах і для розв’язання проблемних питань ми домовилися спільно шукати компроміси та робити взаємні поступки», – сказав Президент України.
Говорячи про розбіжності, зокрема мають на увазі низку спірних питань, таких як торговельні тарифи, котрі стосуються майбутньої зони вільної торгівлі між об’єднаною Європою та Україною, і стосовно яких не можуть домовитися експерти з обох сторін.
Очікується, що переговори щодо зони вільної торгівлі, яка має відкрити для України європейський ринок, мають вести на саміті Україна – ЄС, що має відбутися 22 листопада. Саме протягом цих переговорів на найвищому рівні також мають ухвалити план дій для переходу до безвізового режиму між Євросоюзом та Україною, зауважив Віктор Янукович.
Поміж основними новинами дня було оголошення про підписання протоколу про приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства, яке планується на 24 вересня у місті Скоп’є.
Наостанок Президент Віктор Янукович ще раз запевнив Європейський Союз у тому, що майбутня історія стосунків України та ЄС більше не знатиме минулих прикрих випадків із перебоями газопостачання.
