Доступність посилання

ТОП новини

Кати «у погонах»


Близько півмільйона українців щорічно піддають незаконному насильству на етапі затримання. Від 100 до 120 тисяч осіб потерпають від тортур в органах внутрішніх справ. Про це повідомив директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзин, посилаючись на результати досліджень цього інституту. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова в ефірі Радіо Свобода заявила, що тортури з боку правоохоронців є однією з найболючіших проблем держави. До неї щороку надходить близько 5 тисяч звернень про порушення прав громадян співробітниками міліції. Натомість правоохоронці запевняють, що роблять усе можливе у боротьбі з таким явищем.

Катування – не винятки, а системне явище, зазначає представник Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. Коли звичайний хуліган поб’є, покалічить людину і його впіймають – судитимуть винуватця за завдання тяжких тілесних ушкоджень або за вбивство (якщо жертва загине). А коли калічить правоохоронець, то справу проти нього найчастіше порушують за перевищення влади або службових повноважень. Санкції за цією статтею м’якші до злочинців. Хоча в більшості випадків кати «у погонах» уникають кримінальної відповідальності. І це чудово усвідомлюють самі майстри вибивати зізнання. А потрапити до їхніх рук, каже Андрій Діденко, може кожен.

«До Української Гельсінської спілки з прав людини зовсім недавно звернулися колишні оперуповноважені, і вони казали, що їх катували співробітники міліції, вимагаючи підписати якісь папери. Тому, враховуючи великий обсяг цього явища, враховуючи системність і тенденцію, я вважаю, можна говорити, що катування і системність катувань у міліції, і, головне, безвідповідальність влади – це є державна небезпека», – зауважив правозахисник.

Чому катують?

Тортури з боку правоохоронців є однією з найболючіших проблем держави. Про це заявила в ефірі Радіо Свобода Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова. Вона погоджується із правозахисниками, що таке катування набуло масових ознак. Причин цього омбудсман називає кілька. По-перше: підбір кадрів у правоохоронці. По-друге: поширення агресії та насильства у суспільстві загалом, і міліція не є тут винятком. По-третє: брак контролю з боку начальства. Крім того, дається взнаки безкарність.

«Безкарність, яка породжує нові випадки застосування катувань і насильство з боку правоохоронців у міліції. Фактично ці люди отримують абсолютну владу над людиною, яка тільки потрапляє в міліцейську дільницю», – поінформувала Ніна Карпачова.

Нині в Україні нараховується близько 300 тисяч співробітників міліції. Бюджетних коштів на всю цю армію правоохоронців бракує і, відповідно, через недофінансування страждають і підбір кадрів, і методи роботи в органах, наголошує Денис Кобзин, соціолог, директор Харківського інституту соціальних досліджень. Все залишається по-старому: вибивання свідчень.

«За нашими оцінками , у 2010 році від рук правоохоронців постраждали від 750 до 790 тисяч людей. Мінімум один раз, а то й кілька разів вони ставали жертвами насилля з боку працівників міліції», – зазначає Денис Кобзин.

Застосування насильства у міліції – це наслідок так званого «планового розкриття злочинів», коли від правоохоронців вимагали показників розкриття, і вони змушені були вибивати свідчення з підозрюваних, зауважує Леонід Зима, заступник міністра внутрішніх справ. Зараз, запевняє чиновник, такого вже немає.

«Штучно ті показники робили із застосуванням сили, змушували зізнаватися у тому, чого не робили. На сьогоднішній день це питання знімається. Ми кажемо, що всі повинні працювати в правовому полі», – сказав Леонід Зима.

«Необхідно бажання змін і з боку МВС і з боку суспільства»

Конфлікт у законодавчому полі, низький рівень освіти міліціонерів і відсутність громадянського суспільства, а саме – брак контролю за діяльністю правоохоронців з боку громадськості – всі ці обставини сприяють розквіту катувань і тортур у системі МВС, каже соціальний психолог Олег Покальчук.

«Жорстокість є складовою людського характеру. Вона частково регулюється культурою і частково законодавством. Просто відстаємо в суспільному розвитку років на 50 від Заходу. І тому те, що відбувалося щодо конфліктів з поліцією і суспільством на Заході, просто ми зараз це переживаємо, як в епоху раннього капіталізму», – пояснив Олег Покальчук.

Ще рік тому представники громадськості могли потрапити до райвідділу міліції, ознайомитися там із умовами утримання людей, а нині Міністерство внутрішніх справ знову стало щільно зачиненою структурою початку двохтисячних років, стверджує директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзин.

«Причина катувань полягає у тому, що у нас відсутнє ефективне розслідування. Найчастіше прокуратура прикриває МВС. Для того, щоб змінити ситуацію, необхідне бажання цих змін і з боку МВС, і з боку суспільства. Крім цього, необхідно змінити саме законодавство. Поки у діяльності прокуратури будуть поєднані такі суперечливі функції, як розслідування випадків незаконного насилля і водночас підтримка обвинувачення, коли міліціонер і працівник прокуратури працюють пліч-о-пліч, доти ефективного розслідування не буде. Тут треба міняти Кримінально-процесуальний кодекс», – зауважив Денис Кобзин.

Деяким українським жертвам катувань і жорстокого поводження з боку правоохоронців вдається добитися правди лише у Європейському суді з прав людини. Вперше в історії України таку справу виграв п’ять років тому харків’янин Олексій Афанасьєв. Йому українська держава виплатила 6,5 тисяч євро. Як зазначає адвокат Аркадій Бущенко, в Україні довести до суду і виграти таку справу майже неможливо.

Одним із видів катувань є неприпустимі умови утримання ув'язнених в ізоляторах тимчасового утримання. За моніторингом Уповноваженого з прав людини, встановленим стандартам не відповідає чверть ізоляторів тимчасового тримання, перш за все в Євпаторії, Саках, Бахчисараї, Сімферополі, Бердянську та Одесі.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG