Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 22:17
З року в рік зростають перекази українських заробітчан додому. Позаторік вони надіслали близько трьох мільярдів доларів, торік – п’ять мільярдів, а цього року такий показник може сягнути восьми мільярдів.

Кожен другий долар іноземних інвестицій в Україні – це гроші заробітчан. Такими є дані експертів, зокрема, представництва Міжнародної організації з міграції.

Різнобій у підрахунках

Зароблені закордоном кошти допомагають не лише родичам тих, хто працює за межами Батьківщини, говорить голова Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профазі. «Зростання грошових переказів і є одним із проявів цього позитивного зв`язку між міграцією і розвитком країни. Оскільки, за оцінками Світового банку, зростання грошових переказів на десять відсотків призводить до зниження кількості населення, що живе за межею бідності на три з половиною відсотки».

Обсяги матеріальної допомоги з боку заробітчан, хоч і досить приблизно, але підрахувати можна. Зокрема, суми можна оцінити, посилаючись на дані систем грошових переказів. Однак і ці підрахунки не будуть досить точними. Адже, наприклад, із Росії більшість коштів не переказують, а везуть додому. Тож єдиної думки щодо сум заробітчанської допомоги в експертів нема.

Стосовно кількості шукачів роботи на чужині – тут підрахунки є ще більш неточними. Адже чимало трудових мігрантів працюють нелегально. Експерт з питань міграції Олена Малиновська зазначила Радіо Свобода, що точної кількості українців закордоном не знає ніхто. І фахівці, використовуючи різні методики підрахунку, виходять на абсолютно різні цифри: від півтора мільйона до п’яти. «Є різні методики підрахунку, скажімо, Міністерство праці, базуючись на аналізі ринку праці і наявному трудовому потенціалі, вважає, що закордоном працює 3 мільйони українців. Ця цифра не змінюється уже впродовж багатьох років. Це свідчить про те, що вона доволі приблизна, адже зараз важко говорити, ніби міграційна ситуація не змінюється».

Українці випередили китайців. За кількістю дозволів на роботу в Польщі

Україна практично не має важелів впливу на умови праці та процес легалізації своїх заробітчан за кордоном, констатує експерт Олена Малиновська. Вона також прогнозує збільшення попиту на працю трудових мігрантів з України. Адже економіки більшості держав переживають кризу, і вийти з неї без залучення трудових ресурсів ззовні неможливо. «У роки кризи якихось жорстких заходів проти мігрантів не зафіксовано ніде. Ні на заході від України (це один ринок праці, куди виходять українські заробітчани), ні на сході - я маю на увазі в Росії. Там більше було риторики, а не фактичних якихось обмежень».

Найчастіше українці обирають для заробітку Росію, а також країни ЄС: Італію, Чехію, Іспанію, Португалію та Польщу. Третина всіх іноземців у Польщі, котрим дозволили працевлаштуватися, – це українці. Тож за кількістю дозволів на роботу в цій державі українці є лідерами. Наступні сходинки у такому рейтингу посідають китайці та в’єтнамці. У першій половині нинішнього року дозволи на легальну працю в Польщі отримали понад 15 тисяч українців, повідомляє варшавський кореспондент Радіо Свобода.

За даними польського міністерства внутрішніх справ, у Польщі систематично зростає кількість дозволів на роботу для іноземців. За даними польського Міністерства праці, в цілому легально у Польщі працює 570 тисяч іноземців. Натомість за неофіційною інформацією, на польському ринку праці є приблизно 300 тисяч нелегальних працівників-іноземців. Як твердять польські експерти, найчастіше працівник-іноземець у Польщі, незалежно від того легально чи нелегально він працевлаштований, – це передусім українець. Однак, оскільки певні категорії працівників можуть влаштовуватись на роботу у Польщі на тривалий час без спеціальних дозволів,то підрахувати, скільки саме сьогодні українців працює в Польщі, досить складно. Так, наприклад, викладачі вищих навчальних закладів, вчителі іноземних мов, програмісти не потребують окремих дозвільних документів. Також дозвіл на роботу не потрібен тим українцям, які хочуть працювати у Польщі не довше, ніж 6 місяців. Їм достатньо письмової декларації працедавця про те, що він хоче взяти на роботу громадянина України. Здебільшого, такі короткотермінові працівники з Україні влаштовуються в секторі послуг, зокрема в закладах громадського харчування, у транспортних підприємствах, а також на будівництві та в сільському господарстві. Чимало жінок, особливо у Варшаві, працюють хатніми робітницями.

Як твердять польські експерти, кількість українців, котрі працевлаштовуються й вкорінюються у Польщі, зростатиме. Зокрема, більшатиме молодих українців, які залишатимуться у Польщі після закінчення польських ВНЗ. Віднедавна українець, який здобув польську вищу освіту, може працевлаштовуватись у Польщі на тих самих правах, що й поляк. Можна припустити, що попит на працівника з України зросте наступного року, коли Німеччина відкриє свій ринок праці для поляків. Внаслідок сподіваної міграції польських працівників до Німеччини, у Польщі з’являться вакансії. Оглядачі кажуть, що так звані ніші у польському ринку праці зможуть заповнити працівники з-за східного польського кордону.

За даними Світового банку, цього року українська трудова міграція у Польщі переказала в Україну 450 мільярдів доларів. За кількістю пересланих в Україну грошей українські заробітчани в Польщі відстають лише від тих українських заробітчан, котрі працюють у Росії та в США.

Половина трудових мігрантів з України - будівельники

Як зазначають експерти, українські заробітчани – у більшості випадків – дешева робоча сила, і передусім це дозволяє їм конкурувати з місцевим населенням у тій же Польщі або наприклад, в Італії, Португалії. Приблизно половина трудових мігрантів з України - будівельники. Кожен шостий працює у домашній обслузі, кожен восьмий – у торгівлі та сільському господарстві.

Значного капіталу тут не накопичиш. Навіть економлячи на найнеобхіднішому, додому заробітчани переказують відносні невеликі кошти. Хоча, враховуючи те, що адресати цих переказів - економічно відсталі регіони України, то, наприклад, для Закарпаття і сто доларів є досить солідною сумою. Але, як кажуть деякі експерти, в таких регіонах гроші заробітчан витрачаються насамперед на проїдання. На інше – зокрема, житлове будівництво – часто залишається обмаль коштів.

А от директор Українського інституту публічної політики Віктора Чумак оптимістичніше, ніж інші експерти, оцінює інвестиційний потенціал заробітчанських грошей. В основному вони йдуть не на «проїдання», а на будівництво та освіту, переконує він. «Без сумніву, це корисно. Зростає внутрішній попит, зростає внутрішня купівельна спроможність. Трудова міграція - це абсолютно нормальне явище, вона в світі існувала, існує, і буде існувати. Так живе практично весь світ. Якщо є економіки більш потужні, ніж українська, і вони можуть запропонувати вищі зарплати і більшу кількість робочих місць, то, звичайно, українці виїжджатимуть на такі місця», - говорить економіст.

З України активно виїжджає не тільки некваліфікована робоча сила, а й професіонали. За роки незалежності з України на пошуки заробітку за кордон подалася майже третина кваліфікованих працівників. Про це повідомив Координатор Міжнародної організації з міграції в Україні Василь Костриця.

За даними експертів, від двадцяти до п’ятдесяти відсотків трудових мігрантів
(і кваліфікованих, і некваліфікованих) зрештою залишаються на своєму новому місці проживання.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG