У лютому нинішнього року після 7 років заборон і зволікань Сімферопольська міськрада дала фактичний дозвіл Духовному управлінню мусульман Криму на спорудження Соборної мечеті Джума-джамі. Третього березня прем’єр-міністр автономії Василь Джарти, муфтій мусульман Криму Хаджи Еміралі Аблаєв і лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заклали на місці будівництва мечеті перший камінь і капсулу з посланням до нащадків.
Діалог влади Криму і Меджлісу кримських татар привітав і голова Представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. Про це дипломат заявив нещодавно на зустрічі з лідером Меджлісу Мустафою Джемілєвим. Як повідомила прес-служба Меджлісу, пан Тейшейра зазначив, що він та інші співробітники Представництва ЄС в Україні «із задоволенням стежили за останніми повідомленнями з Криму, що свідчать про встановлення діалогу між кримською владою і Меджлісом».
Позитивно оцінили позицію кримської влади щодо проблем репатріантів і радники Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин, які днями побували в Криму і мали зустріч із лідерами кримських татар. За повідомленням прес-служби Меджлісу, Клеменс Бюшер і Вінсент де Грааф від імені Верховного комісара ОБСЄ висловили побажання кримськотатарському народу і кримському населенню загалом щасливо завершити спорудження Соборної мечеті.
Представник Меджлісу: похвала європейців – лише аванс
Керівник відділу зовнішніх зв’язків Меджлісу Алі Хамзін каже, що реакція європейців на розвиток ситуації в Криму цілком зрозуміла та очікувана – вони оцінили загалом «європейський підхід» кримської влади.
«Вирішення питання щодо Джума-джамі в Сімферополі сталося завдяки зусиллям прем’єр-міністра Криму Василя Джарти. І все ж, тут слід побачити спробу розв’язання такої важливої і складної проблеми в рамках європейських стандартів. Це дуже важливо і це треба вітати. Що, втім, ми і спостерігали, коли Представництво Єврокомісії в Україні, ОБСЄ, а також президент Парламентської асамблеї Ради Європи – всі вітали цей крок», – зазначив Алі Хамзін.
Разом з тим, він вважає, що висока європейська оцінка дій кримської влади – є певним авансом. Адже ще потрібні такі ж її зусилля для розв’язання за європейськими стандартами земельних, мовно-культурних і політико-правових проблем кримськотатарського народу і всього кримського суспільства.