Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 18:04

Екологічне право і ядерна енергетика – конференція в Острозі


Рівне – Конституційні гарантії екологічних прав людини обговорили учасники Міжнародної науково-практичної конференції, яка відбулася на межі Хмельницької та Рівненської областей – в Національному університеті «Острозька академія» та на Хмельницькій атомній електростанції. Науковці і виробничники з України і Польщі розглянули правові, економічні, моральні, політичні та екологічні аспекти розвитку ядерної енергетики.

Бурхливі громадські слухання з приводу розбудови Хмельницької АЕС у населених пунктах, котрі входять до 30-кілометрової зони спостереження навколо станції, продемонстрували неоднорідне ставлення населення Хмельниччини і Рівненщини до питання будівництва 3-го і 4-го енергоблоків.

Низка сільських рад Рівненщини та громада Хмельницького висловилися проти добудови. Парламентські слухання з питань добудови призначені на листопад нинішнього року. Натомість більшість населення лише приблизно уявляє як преференції, так і потенційні небезпеки подібних ядерних об’єктів. Про це свідчить опитування Інституту соціології та економічного факультету Національного університету «Острозька академія», котре завершується у 30-кілометровій зоні навколо ХАЕС, розповів, відкриваючи конференцію, ректор академії Ігор Пасічник.

«Якщо я, будучи 16 років ректором, не знаю, куди взагалі йдуть кошти і чи вони взагалі виділялися на 30-кілометрову зону – а моя підсвідомість каже, що вони виділялися, то треба в мас-медіа принаймні писати, куди вони виділялися й на що вони пішли. І, мабуть, ці кошти мали б розподілятися не за вказівкою зверху, з Києва, а це мала б робити громада – їй видніше…» – зауважує Ігор Пасічник.

На першому місці – питання гарантій безпеки і соціальний аспект

Свого часу Чорнобиль загальмував, але Фукусіма прискорила питання щодо будівництва 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Компанії-виробники в Росії та Україні бояться втратити ринки збуту. Однак ухвалюючи це рішення, депутатам та урядовцям потрібно усвідомлювати рівень відповідальності перед суспільством за безпеку станцій та ефективно використовувати потужності. Про це йшлося у доповідях і дискусіях українських і польських науковців. Причому польські фахівці розглядають суспільний та екологічний виміри ядерної енергетики України і Польщі у спільному розрізі – через близькість кордонів та спорідненість екосистем двох країн.

Начальник цеху радіаційної безпеки ХАЕС Валентин Костенко пояснює: станція розрахована на чотири енергоблоки, зміцнення її безпеки відбувається безперервно, а в техніко-економічних обґрунтуваннях враховані всі фактори можливих негативних впливів, зокрема, і кількість води, на чому неодноразово наголошували екологи. «Стік річки Горинь є достатнім для підживлення діяльності чотирьох енергоблоків», – запевняє він.

Недомовки, недоробки…

Недомовки і недоробки – їх у держави в плані ядерної енергетики надто багато, щоб населення могло їй беззастережно вірити, вважає заступник голови рівненської обласної ради Олександр Чуприна. Соціальні преференції – тепло й електроопалення за рахунок роботи Хмельницької АЕС – практично не зреалізовані, каже він.

«Якщо люди будуть споживати – вони будуть підтримувати. Якщо держава це хоче зробити, то повинна зробити для них усе, щоб люди знали, за рахунок чого вони ризикують. Адже, не дай Бог чого, їх перших вимете звідси в одній сорочці», – зазначає Чуприна.

Не додав довіри і стан забруднених після Чорнобильської аварії земель, який нині, зауважив чиновник, погіршився через відсутність коштів на заходи щодо зниження радіаційного забруднення – вапнування і перезалуження земель.

Тим часом подія, котра у травні стривожила місцеве населення, сталася за кілька десятків кілометрів від Хмельницької АЕС. У військовій частині поблизу села Цвітоха Славутського району почали вибухати реактивні снаряди. Пожежу загасили, населення заспокоїли тим, що дальність снарядів – лише вісім кілометрів. Однак неподалік існує склад потужніших снарядів із дальністю 20 кілометрів, який мали ліквідувати ще до відкриття 2-го Хмельницького енергоблоку в 2004 році. Нині ж обіцяють ліквідувати лише до 2015-го.

Серед обговорених питань – конституційні засади ядерної безпеки, криміналістичні дослідження в ядерній галузі, дотримання Україною міжнародних правових засад з ядерної безпеки, захист і збереження культурної спадщини під час надзвичайних ситуацій. Напрацьовані висновки та рекомендації будуть подані в рекомендаціях для парламентських слухань.
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    Співпрацює  з  Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Журналіст  Рівненської філії НТКУ. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG