Будівництвом на чорноморському узбережжі України так званого LNG-терміналу, який має перевантажувати скрапленний газ із кораблів, розріджувати (регазувати) його і подавати до українських газогонів, зацікавилися 9 закордонних компаній. Із них до другого туру конкурсу перейшли п’ять: данська «Ramboll Oil & Gas», іспанські «Foster WheelerIberia», «Socoin і Sener» та італійська «Technique Italy». Всі ці компанії мають досвід проектування та будівництва подібних терміналів в інших країнах світу. В Національному агентстві з інвестицій та управління національними проектами таку увагу світових компаній до українських проектів вважають безпрецедентною.
Про перебіг конкурсу розповів директор Владислав Каськів.
«Кожна з цих компаній має великий досвід і є достойною перемогти в конкурсі. Частині з них ми відмовили з технічних причин, через неповну чи невідповідну документацію, яку подали на конкурс. До 20 вересня буде відома компанія-переможець, і ще за 3-4 місяці має бути готове техніко-економічне обґрунтування проекту», – каже Каськів.
До кінця року відбудеться ще один конкурс: обиратимуть інвесторів, які будуть згодні фінансувати проект терміналу, повідомив Владислав Каськів. Про те, як розподілять свою участь у проекті держава та приватні інвестори, про інші подробиці проекту очільник Нацагенції розповідати не став. За його словами, всі деталі визначаться під час конкурсу. Однак проект терміналу скрапленого газу реалізовуватимуть лише з урахуванням національних інтересів, зауважив Владислав Каськів: «Диверсифікація постачання – це завжди ринкова ціна. В даному випадку вона буде не просто ринковою, а й нижчою. Зараз ціна газу – політична. І всі дії зосереджені довкола одної, хоч і великої, труби»
Диверсифікація джерел газу… для однієї фінансової групи?
Уряд планує завершити першу чергу будівництва і пропустити перші кубометри газу через термінал до кінця 2013 року.
Однак керівник енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар піддає такі терміни сумніву.
«Подібний термінал рік тому розпочали будувати у Польщі. І планують завершити лише за чотири роки. Дворічний термін – нереальний, – говорить експерт. – Один із імовірних сценаріїв: проект готують на випадок приватизації Одеського припортового заводу. Його майбутній власник (серед фаворитів називають групу Дмитра Фірташа) скористається тим, що термінал поруч і не оперуватиме трубопроводами. Це дійсно диверсифікація постачання, але не національна, а корпоративна».
Що ж до національної вигоди від терміналу скрапленого газу, то найближчим часом Україна не отримає її ні в якості дешевшого голубого палива, ані у вигляді аргументу для торгу з російським «Газпромом», прогнозує експерт Олександр Нарбут: «Найвигіднішим варіантом був би газогін по дну Чорного моря, а не два термінали поруч на його берегах. Якщо ж будувати термінал, то на балтійському узбережжі, наприклад, спільно з Польщею та Литвою».
Загалом, експерти припускають, що навіть за умови, що проект LNG-терміналу успішно реалізують, Україна може отримати газ за нижчою ціною та диференціацію газопостачання щонайменше за чотири роки.
Про перебіг конкурсу розповів директор Владислав Каськів.
«Кожна з цих компаній має великий досвід і є достойною перемогти в конкурсі. Частині з них ми відмовили з технічних причин, через неповну чи невідповідну документацію, яку подали на конкурс. До 20 вересня буде відома компанія-переможець, і ще за 3-4 місяці має бути готове техніко-економічне обґрунтування проекту», – каже Каськів.
До кінця року відбудеться ще один конкурс: обиратимуть інвесторів, які будуть згодні фінансувати проект терміналу, повідомив Владислав Каськів. Про те, як розподілять свою участь у проекті держава та приватні інвестори, про інші подробиці проекту очільник Нацагенції розповідати не став. За його словами, всі деталі визначаться під час конкурсу. Однак проект терміналу скрапленого газу реалізовуватимуть лише з урахуванням національних інтересів, зауважив Владислав Каськів: «Диверсифікація постачання – це завжди ринкова ціна. В даному випадку вона буде не просто ринковою, а й нижчою. Зараз ціна газу – політична. І всі дії зосереджені довкола одної, хоч і великої, труби»
Диверсифікація джерел газу… для однієї фінансової групи?
Уряд планує завершити першу чергу будівництва і пропустити перші кубометри газу через термінал до кінця 2013 року.
Однак керівник енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар піддає такі терміни сумніву.
«Подібний термінал рік тому розпочали будувати у Польщі. І планують завершити лише за чотири роки. Дворічний термін – нереальний, – говорить експерт. – Один із імовірних сценаріїв: проект готують на випадок приватизації Одеського припортового заводу. Його майбутній власник (серед фаворитів називають групу Дмитра Фірташа) скористається тим, що термінал поруч і не оперуватиме трубопроводами. Це дійсно диверсифікація постачання, але не національна, а корпоративна».
Що ж до національної вигоди від терміналу скрапленого газу, то найближчим часом Україна не отримає її ні в якості дешевшого голубого палива, ані у вигляді аргументу для торгу з російським «Газпромом», прогнозує експерт Олександр Нарбут: «Найвигіднішим варіантом був би газогін по дну Чорного моря, а не два термінали поруч на його берегах. Якщо ж будувати термінал, то на балтійському узбережжі, наприклад, спільно з Польщею та Литвою».
Загалом, експерти припускають, що навіть за умови, що проект LNG-терміналу успішно реалізують, Україна може отримати газ за нижчою ціною та диференціацію газопостачання щонайменше за чотири роки.
