Привид конфлікту дедалі активніше визирає зі скриньки Пандори українсько-російських відносин. Українські урядовці кажуть про невигідність угод, підписаних у січні 2009-го на термін до 2020 року. Їхні російські колеги вважають перегляд чинних контрактів можливим, але зустрічні умови лякають українську владу, оскільки йдеться якшо не про злиття активів газових компаній, то про Митний союз.
Росіяни сприймають нинішній судовий процес над колишнім українським прем’єром Юлією Тимошенко як спробу піддати сумніву легітимність укладених домовленостей «Нафтогазу» і «Газпрому».
«Стратегія сучасної української влади – сказати, що ніяких повноважень у Тимошенко не було, відповідно, і контракт нелегітимний, тож ми повертаємося до ситуації кінця 2008 року», – твердить керівник російського фонду «Національна енергетична безпека» Костянтин Симонов.
Прагнучи перегляду контракту, в Україні аналізують можливості звернення до Стокгольмського арбітражу. Колишній прес-секретар «Нафтогазу» Валентин Землянський зазначає, що цінові коливання останніх років можна вважати форс-мажором.
«Коли підписувався контракт, ціна нафти коливалася в межах 70-80 доларів за барель. На початку цього року ф’ючерси зашкалювали під 130 доларів – майже удвічі ціна нафти зросла. Як ще це назвати, як не суттєвою зміною умов?» – зауважив Землянський
Втім, росіянин Костянтин Симонов каже, що не бачить підстав для звернення України до Стокгольмського арбітражу, бо, за його словами, «Газпром» не порушував контракту.
Збільшення обсягів – ознака війни?
Від початку цього року обсяг транзиту газу територією України до країн Європи зріс на 15 відсотків порівняно з аналогічним торішнім періодом. До того ж, станом на початок липня Україна вибрала майже три чверті законтрактованого на цей рік російського газу.
Деякі фахівці вважають це поганим знаком. Таку думку поділяє заступник директора російського Інституту енергетичної стратегії Олексій Громов. «Повністю виключити можливість «газової війни» не можна. І європейці готові до цього, закачуючи максимум газу до своїх сховищ, і українці готуються», – зауважив Громов.
Натомість директор московського Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко висловив переконання, що повторення сценарію 2009 року не буде. «Команда Януковича, Бойка, Азарова нудна, повільна, це люди, які не люблять різких рухів. Тому казати, що всі горщики побито, і рішення немає, наївно», – зазначив Мінченко.
Фахівці з енергетичних питань не чекають швидкого зменшення залежності України від російського газу. «У найближчий рік-два таких перспектив немає, – каже Валентин Землянський. – Для України оптимальним було б стабілізувати, а в оптимістичному сценарії – підняти рівень видобутку власного газу».
Попри таку потребу, Україна лише зменшує видобуток газу. Два роки тому такий видобуток становив понад 21 мільярд кубометрів, торік – близько 19 мільярдів, навряд чи вищим буде і показник цього року. Водночас зріджений і сланцевий газ можуть стати альтернативою лише за кілька років, очікують експерти.
Росіяни сприймають нинішній судовий процес над колишнім українським прем’єром Юлією Тимошенко як спробу піддати сумніву легітимність укладених домовленостей «Нафтогазу» і «Газпрому».
«Стратегія сучасної української влади – сказати, що ніяких повноважень у Тимошенко не було, відповідно, і контракт нелегітимний, тож ми повертаємося до ситуації кінця 2008 року», – твердить керівник російського фонду «Національна енергетична безпека» Костянтин Симонов.
Прагнучи перегляду контракту, в Україні аналізують можливості звернення до Стокгольмського арбітражу. Колишній прес-секретар «Нафтогазу» Валентин Землянський зазначає, що цінові коливання останніх років можна вважати форс-мажором.
«Коли підписувався контракт, ціна нафти коливалася в межах 70-80 доларів за барель. На початку цього року ф’ючерси зашкалювали під 130 доларів – майже удвічі ціна нафти зросла. Як ще це назвати, як не суттєвою зміною умов?» – зауважив Землянський
Втім, росіянин Костянтин Симонов каже, що не бачить підстав для звернення України до Стокгольмського арбітражу, бо, за його словами, «Газпром» не порушував контракту.
Збільшення обсягів – ознака війни?
Від початку цього року обсяг транзиту газу територією України до країн Європи зріс на 15 відсотків порівняно з аналогічним торішнім періодом. До того ж, станом на початок липня Україна вибрала майже три чверті законтрактованого на цей рік російського газу.
Деякі фахівці вважають це поганим знаком. Таку думку поділяє заступник директора російського Інституту енергетичної стратегії Олексій Громов. «Повністю виключити можливість «газової війни» не можна. І європейці готові до цього, закачуючи максимум газу до своїх сховищ, і українці готуються», – зауважив Громов.
Натомість директор московського Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко висловив переконання, що повторення сценарію 2009 року не буде. «Команда Януковича, Бойка, Азарова нудна, повільна, це люди, які не люблять різких рухів. Тому казати, що всі горщики побито, і рішення немає, наївно», – зазначив Мінченко.
Фахівці з енергетичних питань не чекають швидкого зменшення залежності України від російського газу. «У найближчий рік-два таких перспектив немає, – каже Валентин Землянський. – Для України оптимальним було б стабілізувати, а в оптимістичному сценарії – підняти рівень видобутку власного газу».
Попри таку потребу, Україна лише зменшує видобуток газу. Два роки тому такий видобуток становив понад 21 мільярд кубометрів, торік – близько 19 мільярдів, навряд чи вищим буде і показник цього року. Водночас зріджений і сланцевий газ можуть стати альтернативою лише за кілька років, очікують експерти.
