Американська «Нью-Йорк Таймз» зауважує, що «Європа обережно висловлює невдоволення вироком в Україні» і відкладає візит Президента Януковича до європейської столиці, а тим часом український Прем’єр-міністр підписує в Росії у вівторок угоду про зону вільної торгівлі з 7-ма колишніми радянськими республіками у складі СНД. Видання вважає, що ситуація для ЄС створюється складна і непевна, є необхідність для Брюсселя «перегруповуватися», бо ЄС «доклав величезних зусиль для опрацювання угоди з Україною». Тут також висловлена позиція українського уряду, що на чітке «ні» ЄС «зростає ймовірність входження України до Митного союзу».
Відома московська оглядачка Юлія Латиніна вважає на сторінках «Москоу Таймз», що «Тимошенко – не Ходорковський», а вона «стане наступним Президентом України»… Бо це гарантоване, на думку Латиніної, за політичною формулою, виробленою ще Нельсоном Манделою чи Беназір Бгутто, коли ті після ув’язнення ставали лідерами у своїх країнах. На думку Латиніної, після вироку у справі Тимошенко, обвинувачення «можна було б висунути проти німецького генерала Альфреда Йодля, котрий підписав беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини з союзниками 7 травня 1945 року». Російський експерт також вважає, що Янукович – боягуз, на відміну від Путіна, і тиск Заходу примусить його ще не раз капітулювати. Хоча Латиніна вже вкотре обурюється подвійними стандартами Заходу, зокрема МВФ, коли той продовжив закривати очі на використання Януковичем державної скарбниці для повернення шалених мільярдних «відкатів» для «РосУкрЕнерго».
Німецький часопис «Шпіґель» сумує з приводу трагічного відступу України «до темного минулого» з приходом до влади Януковича і ще раз констатує: «про Помаранчеву революцію в Україні забувають». Видання намагається проаналізувати причини розриву між Тимошенко і Ющенком та нинішню позицію екс-глави України щодо подій і суду над його колишньої соратницею. Тут наводяться висловлювання української інтелігенції, представники котрої вважають, що лідери Помаранчевої революції зрадили Україну своїми амбіціями, нападами ревнощів і явною некомпетентністю в керівництві державою. Кореспондент «Шпіґеля» далі веде своєрідний репортаж із дому Віктора Ющенка, де колишній Президент живе «немов у музеї», плете під час розмови з гостем «коси» із звисаючих ниток-мережив скатертини на столі, «створюючи мініатюри Юлії одну за одною», та відповідає на питання про разючі зміни в «помаранчевій команді», його розрив із Тимошенко. Тут Ющенко застосовує вирази про «артистизм Юлії», про її «абсолютну зраду», секретні перемови з Януковичем, «підкуп членів парламентської команди Ющенка», «ігри» Тимошенко з олігархами та вміле уникнення судових звинувачень на початку 2000-х. Німецький кореспондент наголошує тут також на політичній поразці Ющенка, судовому процесові над Тимошенко і вважає, що головним наслідком розвалу «помаранчевої команди», озлобленості її колишніх лідерів один на одного «стала реальна поразка України», котра сьогодні «знову на роздоріжжі».