Доступність посилання

ТОП новини

Тимошенко – не Ходорковський, а наступний Президент України (світова преса)


Прага – Західна преса не стомлюється обговорювати перші наслідки різких заяв українського глави на адресу Заходу від початку тижня. Одні видання зауважують, що Брюссель «збільшує тиск на Київ», інші наголошують, що робиться це «обережно»,і звертають увагу на нові різкі заяви чільних членів українського уряду, котрі кажуть про ймовірність приєднання України до Митного союзу під егідою Росії у відповідь на безвихідну для Києва позицію ЄС. Деякі оглядачі все ж не виключають майбутнього торжества Юлії Тимошенко і обрання її президентом України. Хоча впливові у Європі видання цитують колишнього Президента Віктора Ющенка, котрий назвав усі попередні дії своєї колишньої соратниці «абсолютною зрадою».

Оглядач брюссельського видання EUObserver Ендрю Ретман наголосив, що «Росія з Україною в особах лідерів роблять одна одній приємне», маючи на увазі теплу зустріч у вівторок двох президентів, Януковича і Медведєва у рідному для українського глави Донецьку. Газета звертає увагу на те, що президент Росії фактично схвалив судові переслідування української опозиції своїм колегою в Києві, бо цьому сприяла жорстка позиція ЄС, котра зробила Януковича персоною нон-ґрата в Брюсселі. Ендрю Ретман виділяє слова Дмитра Медведєва, сказані ним у Донецьку, про те, що судовий вирок у справі Тимошенко – це «внутрішня справа України». Медведєв також висловив тут повагу до українського судочинства і «суверенітету» України, наголошує брюссельське видання. Хоча президент Медведєв відстоював у Донецьку безсумнівність газового контракту від 2009 року, за який засуджено Тимошенко в Києві, все ж сторони, як інформує EUObserver, вже вкотре сказали, що близькі до угоди про нові ціни на газ. Якщо Янукович був стриманий у Донецьку щодо подальших стосунків із ЄС, то віце-прем’єр українського уряду Сергій Тігіпко, як наголошує Ендрю Ретман, був набагато різкіший: «позиція ЄС не залишає Києву вибору, і Україна може віддати перевагу курсу на зближення з Росією і приєднатися до Митного союзу». На цьому вже давно наполягає російський прем’єр Володимир Путін. «Сценарій Тігіпка – страхіття для США і Польщі, котрі останніми роками намагаються витягнути Україну зі старої сфери впливу Росії, – зазначає Ретман.– Дипломати не мають ілюзій щодо серйозності й складності ситуації». Чільний західний дипломат із Києва висловив EUObserver свою думку з приводу налаштування українських олігархів, котрі нині побилися об заклад із приводу євроінтеграції, думаючи, що тут виграють більше, аніж із Росією. Але, на думку цього впливового західного джерела, коли Росія приходить до них із кращими пропозиціями, то все може змінитися.

Американська «Нью-Йорк Таймз» зауважує, що «Європа обережно висловлює невдоволення вироком в Україні» і відкладає візит Президента Януковича до європейської столиці, а тим часом український Прем’єр-міністр підписує в Росії у вівторок угоду про зону вільної торгівлі з 7-ма колишніми радянськими республіками у складі СНД. Видання вважає, що ситуація для ЄС створюється складна і непевна, є необхідність для Брюсселя «перегруповуватися», бо ЄС «доклав величезних зусиль для опрацювання угоди з Україною». Тут також висловлена позиція українського уряду, що на чітке «ні» ЄС «зростає ймовірність входження України до Митного союзу».

Відома московська оглядачка Юлія Латиніна вважає на сторінках «Москоу Таймз», що «Тимошенко – не Ходорковський», а вона «стане наступним Президентом України»… Бо це гарантоване, на думку Латиніної, за політичною формулою, виробленою ще Нельсоном Манделою чи Беназір Бгутто, коли ті після ув’язнення ставали лідерами у своїх країнах. На думку Латиніної, після вироку у справі Тимошенко, обвинувачення «можна було б висунути проти німецького генерала Альфреда Йодля, котрий підписав беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини з союзниками 7 травня 1945 року». Російський експерт також вважає, що Янукович – боягуз, на відміну від Путіна, і тиск Заходу примусить його ще не раз капітулювати. Хоча Латиніна вже вкотре обурюється подвійними стандартами Заходу, зокрема МВФ, коли той продовжив закривати очі на використання Януковичем державної скарбниці для повернення шалених мільярдних «відкатів» для «РосУкрЕнерго».

Німецький часопис «Шпіґель» сумує з приводу трагічного відступу України «до темного минулого» з приходом до влади Януковича і ще раз констатує: «про Помаранчеву революцію в Україні забувають». Видання намагається проаналізувати причини розриву між Тимошенко і Ющенком та нинішню позицію екс-глави України щодо подій і суду над його колишньої соратницею. Тут наводяться висловлювання української інтелігенції, представники котрої вважають, що лідери Помаранчевої революції зрадили Україну своїми амбіціями, нападами ревнощів і явною некомпетентністю в керівництві державою. Кореспондент «Шпіґеля» далі веде своєрідний репортаж із дому Віктора Ющенка, де колишній Президент живе «немов у музеї», плете під час розмови з гостем «коси» із звисаючих ниток-мережив скатертини на столі, «створюючи мініатюри Юлії одну за одною», та відповідає на питання про разючі зміни в «помаранчевій команді», його розрив із Тимошенко. Тут Ющенко застосовує вирази про «артистизм Юлії», про її «абсолютну зраду», секретні перемови з Януковичем, «підкуп членів парламентської команди Ющенка», «ігри» Тимошенко з олігархами та вміле уникнення судових звинувачень на початку 2000-х. Німецький кореспондент наголошує тут також на політичній поразці Ющенка, судовому процесові над Тимошенко і вважає, що головним наслідком розвалу «помаранчевої команди», озлобленості її колишніх лідерів один на одного «стала реальна поразка України», котра сьогодні «знову на роздоріжжі».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG