Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 20:51

ЄС зібрався на саміт порятунку євро


Французький президент Ніколя Саркозі та німецький канцлер Анґела Меркель
Лідери європейських країн зібралися ввечері у четвер у Брюсселі на ключову зустріч. Їхня мета – впродовж двох днів знайти вихід з боргової кризи в Європі та запобігти краху єврозони. Франція та Німеччина, вірогідно, як це вже заявили Ніколя Саркозі та Анґела Меркель, будуть намагатися до оновлення Лісабонської угоди ЄС, щоб запровадити суворішу бюджетну дисципліну та санкції для її порушників.

Спостерігачі розходяться у оцінках вірогідних рішень цього «доленосного», як сказав голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу напередодні, саміту ЄС. Баррозу закликав учасників зустрічі «зробити все», щоб зберегти євро як єдину валюту 17 країн єврозони. Він також наголосив, що «весь світ спостерігає» за цією зустріччю ЄС на найвищому рівні, котру розцінюють, як чи не останню можливість запобігти краху єврозони та перешкодити посиленню боргової кризи в Європі.

Французький президент Ніколя Саркозі та німецький канцлер Анґела Меркель, як очікують, будуть намагатися посилити економічну інтеграцію, включно з новою Лісабонською угодою ЄС, котра передбачала б жорсткішу фінансову дисципліну. Але не можна з упевненістю стверджувати, що кожна країна ЄС зможе домовитися про всі превентивні заходи. Також незрозуміло, чи нові правила будуть дійсними лише для 17 членів зони євро, чи для всіх 27 членів ЄС, чи ж для якоїсь іншої комбінації із цих країн.

Доленосних рішень ЄС цього тижня не буде –
Одна з найскладніших проблем, це дієвість рішень ЄС вже сьогодні, коли є загроза безпосередньої кризи, особливо, після очікуваного зниження одним із світових агентств рівня кредитної здатності членів єврозони та падіння рейтингу якраз найбільш фінансово сильних країн євро.

Ніколас Верон, економіст брюссельського аналітичного центру «Брейґель», попереджає, що цього тижня доленосних рішень лідерів ЄС не буде: «Вірогідно, що лідери зможуть, на крайній випадок, виграти якийсь час для обговорення стану установ, котрі є у центрі кризи, та досягнути успіхів у наступні тижні й місяці, що допоможе наблизитися до рішення. Цього місяця не буде підсумкового рішення, не буде його і наступного місяця, але може бути прогрес».

На саміті будуть обговорюватися франко-німецькі пропозиції про автоматичні санкції до країн, що перевищать рівень свого дефіциту бюджету до понад 3% від ВВП порушника. Париж і Берлін також хочуть застосовувати «золоте правило» до бюджетів членів єврозони. Але є сумніви щодо того, на яку установу єврозони покласти контроль за цим. Є розбіжності з цього приводу й між Францією та Німеччиною. Так Берлін вже переконав Єврокомісію, що Європейський суд не може анулювати бюджет будь-якої країни, він може лише дати оцінку відповідності національного бюджету «золотому правилу».

Саркозі та Меркель наголосили, що вона за спільні домовленості всіх 27 країн-членів ЄС, але бажають укладення угоди лише між 17-ма членами єврозони. Деякі з країн ЄС, що не входять до єврозони, могли б також підписати цей документ, наприклад, та ж Польща, але Велика Британія і, вірогідно, Чехія можуть від цього відмовитися.

Експерти вважають, що лідери ЄС будуть робити все, щоб уникнути референдуму, але в перспективі до тіснішого фінансового об’єднання це зробити важко, особливо, в таких країнах, як Ірландія, де конституція вимагає такого плебісциту.

Також закономірні запитання про те, як довго фінансові ринки терпітимуть тривалі пошуки політичного шляху виходу з кризи. Марко Інсерті, аналітик з Центру європейських політичних досліджень вважає, що домовленості можуть підписати вже цього тижня, а новий Лісабонський договір схвалити протягом року-півтора: «У середньому, виходячи з минулої практики, необхідно до 18 місяців від підписання до ратифікації у всіх 27 членів ЄС, якщо ми ведемо мову про всіх. Бо це може бути й 17, що трохи легше, бо менше країн ратифікували б».

Та все ж підсумок саміту ЄС може стати зрозумілим не раніше п’ятниці, бо перший короткий підхід європейських чільників до преси запланований лише на 23:00 у четвер. А остаточні рішення саміту очікуються лише 9 грудня.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG