Рівне – В академічному Острозі відкривають забуті імена. Науково-практична конференція, присвячена 200-річчю від дня смерті просвітника-волинянина Гуго Коллонтая, відбулася в Національному університеті «Острозька академія».
Доктор філософії, права і теології, ректор Краківського університету, засновник просвітницької коллонтаївської кузні, коронний підканцлер, а згодом учасник повстання під проводом Тадеуша Костюшка, міністр фінансів Речі Посполитої, Гуго Коллонтай вартий уваги не лише через свій універсалізм та неординарну долю, а й тому, що був нашим земляком. Про це розповів студентам на початку конференції ректор «Острозької академії» Ігор Пасічник.
Гуго Коллонтай народився неподалік Острога в містечку Дедеркали, початкову освіту він отримав на Волині, в Луцьку, потім навчався у Краківському університеті, зазначив ректор. «І що найважливіше – він практично був родоначальником польської конституції – не тільки брав участь, а й був практично модератором цього проекту», – зауважив Ігор Пасічник.
Волиняни завдячують землякові ще й створенням других, після Острога, Волинських Афін, розповідає історик Сергій Шаправський. Ідея відкрити так звану Вищу Волинську гімназію, яка згодом стала науковою і матеріальною базою для київського університету Святого Володимира – нині столичного Національного університету імені Тараса Шевченка – належала Гуго Коллонтаю і Тадеушу Чацькому, повідомив дослідник.
«Спочатку ця гімназія мала знаходитися не в Кременці, розглядалися варіанти – Житомир, Дубно. Але Коллонтай наполіг на Кременці в силу того, що це невелике місто, де студенти можуть навчатися, не відволікаючись на розваги. Коллонтай підготував теоретичні основи діяльності цього закладу, а Тадеуш Чацький займався його фінансуванням. Він відкрився у жовтні 1804 року. Але в зв’язку з минулим Коллонтая (листування з Наполеоном – ред.) його віддаляли від діяльності цього закладу. Згодом за ініціативи російського імператора Олександра Першого Коллонтая направили в так званий «московський арешт», – розповів історик.
«Без нього неможливо уявити демократичну Польщу»
Доктор філософії Петро Кралюк каже, що Гуго Коллонтая можна вважати як поляком, так і українцем, адже рід Коллонтаїв пов’язаний і з нащадками давньоруських бояр, а зважаючи на його внесок у просвітництво на українських теренах, пам’ятні дати, пов’язані з цією особистістю мали б відзначатися на загальноукраїнському рівні.
«Людина дійсно походила з України. Так, він не ідентифікував себе українцем – а що, Сковорода ідентифікував себе українцем? Навіть його прізвище – «Коллонтай» – це польськомовна форма прізвища «Калатай». І мені дуже прикро, що такі особистості залишаються в нас поза увагою», – зауважив Петро Кралюк.
Участь у конференції взяв генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Марек Мартінек, який зачитав привітання від посла Польщі в Україні Генрика Литвина.
Згадуючи відомого співвітчизника, посол у листі зазначив: «Без нього неможливо уявити сучасну демократичну Польщу. Прихильник прогресивних ідей та реформатор, він був одним із авторів Конституції 3 травня. У стінах цієї академії неможливо не згадати про заслуги Гуго Коллонтая в освітній сфері. Він був автором плану розбудови національного шкільництва в Польщі, дав можливість навчатися не тільки представникам аристократії та шляхти, а й студентам – міщанам за походженням».
Аспірант Рівненського державного гуманітарного університету Сергій Синюк повідомив, що кілька днів тому на батьківщині Коллонтая в селі Дедеркали Шумського району Тернопільщини з’явилося приміщення для музею Гуго Коллонтая, матеріали для якого відібрані у співпраці з музеями та архівами Польщі.
Доктор філософії, права і теології, ректор Краківського університету, засновник просвітницької коллонтаївської кузні, коронний підканцлер, а згодом учасник повстання під проводом Тадеуша Костюшка, міністр фінансів Речі Посполитої, Гуго Коллонтай вартий уваги не лише через свій універсалізм та неординарну долю, а й тому, що був нашим земляком. Про це розповів студентам на початку конференції ректор «Острозької академії» Ігор Пасічник.
Гуго Коллонтай народився неподалік Острога в містечку Дедеркали, початкову освіту він отримав на Волині, в Луцьку, потім навчався у Краківському університеті, зазначив ректор. «І що найважливіше – він практично був родоначальником польської конституції – не тільки брав участь, а й був практично модератором цього проекту», – зауважив Ігор Пасічник.
Волиняни завдячують землякові ще й створенням других, після Острога, Волинських Афін, розповідає історик Сергій Шаправський. Ідея відкрити так звану Вищу Волинську гімназію, яка згодом стала науковою і матеріальною базою для київського університету Святого Володимира – нині столичного Національного університету імені Тараса Шевченка – належала Гуго Коллонтаю і Тадеушу Чацькому, повідомив дослідник.
«Спочатку ця гімназія мала знаходитися не в Кременці, розглядалися варіанти – Житомир, Дубно. Але Коллонтай наполіг на Кременці в силу того, що це невелике місто, де студенти можуть навчатися, не відволікаючись на розваги. Коллонтай підготував теоретичні основи діяльності цього закладу, а Тадеуш Чацький займався його фінансуванням. Він відкрився у жовтні 1804 року. Але в зв’язку з минулим Коллонтая (листування з Наполеоном – ред.) його віддаляли від діяльності цього закладу. Згодом за ініціативи російського імператора Олександра Першого Коллонтая направили в так званий «московський арешт», – розповів історик.
«Без нього неможливо уявити демократичну Польщу»
Доктор філософії Петро Кралюк каже, що Гуго Коллонтая можна вважати як поляком, так і українцем, адже рід Коллонтаїв пов’язаний і з нащадками давньоруських бояр, а зважаючи на його внесок у просвітництво на українських теренах, пам’ятні дати, пов’язані з цією особистістю мали б відзначатися на загальноукраїнському рівні.
«Людина дійсно походила з України. Так, він не ідентифікував себе українцем – а що, Сковорода ідентифікував себе українцем? Навіть його прізвище – «Коллонтай» – це польськомовна форма прізвища «Калатай». І мені дуже прикро, що такі особистості залишаються в нас поза увагою», – зауважив Петро Кралюк.
Участь у конференції взяв генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Марек Мартінек, який зачитав привітання від посла Польщі в Україні Генрика Литвина.
Згадуючи відомого співвітчизника, посол у листі зазначив: «Без нього неможливо уявити сучасну демократичну Польщу. Прихильник прогресивних ідей та реформатор, він був одним із авторів Конституції 3 травня. У стінах цієї академії неможливо не згадати про заслуги Гуго Коллонтая в освітній сфері. Він був автором плану розбудови національного шкільництва в Польщі, дав можливість навчатися не тільки представникам аристократії та шляхти, а й студентам – міщанам за походженням».
Аспірант Рівненського державного гуманітарного університету Сергій Синюк повідомив, що кілька днів тому на батьківщині Коллонтая в селі Дедеркали Шумського району Тернопільщини з’явилося приміщення для музею Гуго Коллонтая, матеріали для якого відібрані у співпраці з музеями та архівами Польщі.
