Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 02:09

Мовні пристрасті у Польщі: сілезці хочуть регіональної мови


Сілезький плакат, який пропагує сілезьку говірку: «Сілезька мова – це саме те!». Жовто-блакитні барви – це традиційні кольори Сілезії
Варшава – Яку мову можна вважати регіональною? Про це сперечаються не тільки в Україні, але й у сусідній Польщі. У польському Сеймі розгорілися дискусії навколо сілезької говірки. Низка сілезьких організацій, об’єднаних у так звану Сілезьку раду, вимагає надання статусу регіональної мови для свого діалекту. Група депутатів Сейму підтримала ці вимоги й внесла на розгляд парламентської комісії відповідний законопроект. Така ініціатива розсварила польських політиків. Деякі з них говорять, що питання сілезької говірки – не так лінгвістичне, як політичне.

Три години тривали у польському Сеймі дебати навколо терміну «регіональна мова». Члени парламентської комісії з питань національних та етнічних меншин з допомогою експертів з’ясовували, чи сілезький діалект відповідає цьому поняттю. Щоб продемонструвати самобутність рідної говірки, запрошений на дебати сілезький митець Маріан Макуля звернувся до депутатів по-сілезьки.

Депутати-сілезці твердять, що в польський закон про національні та етнічні меншини потрібно внести зміни. Мовляв, сілезька говірка, якою спілкуються понад півмільйона громадян Польщі, повинна отримати статус регіональної мови.

Якщо кашубам можна, то чому сілезцям ні?

Депутат Марек Плюра цитував Європейську хартію регіональних мов. Він нагадав, що 7 років тому польська держава визнала регіональною мовою діалект кашубів, тобто автохтонного населення Балтійського узбережжя, говірка якого вимирає. Плюра висловив переконання, що в Польщі є всі передумови для надання регіонального статусу сілезькій мові. Вона, каже депутат, відповідає тим самим критеріям, що й кашубська мова, тобто традиційно вживається на території країни групою громадян, яка кількісно менша від решти населення держави, не є мовою мігрантів і відрізняєтьється від офіційної мови держави.

Статус регіональної мови, вважає Плюра, дозволив би фінансувати з держбюджету уроки сілезької на всіх рівнях освіти. Крім цього, каже політик, державну фінансову підтримку отримали б організації, які плекають культуру Сілезії. Мову з регіональним статусом, можна було б використовувати у діловодстві в органах місцевої адміністрації, наголошує Плюра.

Рафал Адамус, популяризатор сілезької, зазначає, що статус говірки треба змінити, щоб її не соромилися молоді люди, які ввважають діалект ознакою відсталості.

Проблема лінгвістична чи політична?

Хоч сілезці пояснюють свою ініціативу бажанням зберегти рідну говірку, деякі депутати Сейму твердять, що насправді йдеться про політику.

Дорота Арцішевська з правої партії «Право і справедливість» наголошує, що польські мовознавці вважають сілезьку говірку одним із діалектів польської мови. Вона також нагадує, що частина сілезьких організацій вимагає визнати сілезців окремою національністю. Арцішевська вважає, що надання статусу регіональної сілезькій говірці може посилити сепаратистські настрої.
Дуже важливі питання – такі, як плекання культури, сілезької мови, прив’язаність до Сілезії – використовують у політичних проектах
Дорота Арцішевська

«На мою думку, дуже важливі питання – такі, як плекання культури, сілезької мови, прив’язаність до Сілезії, яка пливе прямо з серця – використовують у політичних проектах. Це недопустиме, я це бачу і мушу про це сказати, бо, на мою думку, це маніпуляція», – зазначила Дорота Арцішевська.

Ми не ставимо собі за ціль знищити Польщу та відірвати від нею Сілезію, а потім збудувати сілезьку імперію від моря до моря
Юзеф Кулєша
Їй опонує Юзеф Кулєша з Товариство сілезької мови «Данґа». «Ми не ставимо собі за ціль знищити Польщу та відірвати від нею Сілезію, а потім збудувати сілезьку імперію від моря до моря. Це все дурниці. Наша мета – це збереження нашого дому, нашої самобутності та наших звичаїв, нашої тотожності», – наголосив Кулєша.

Наразі бурхливі дискусії навколо питання регіональної мови завершилися для сілезців безрезультатно. Парламентська комісія нацменшин не підтримала їхньої ідеї про створення надзвичайної комісії, яка мала би зайнятися мовною проблемою. Депутати звернулися до уряду, щоб той висловився з приводу законодавчої ініціативи сілезців.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG