Засоби масової інформації тиражують розповіді про життя поп-зірок й інтриги за лаштунками вітчизняного шоу-бізнесу, а повідомлення про нові оперні та балетні постановки, гастролі відомих класичних музикантів «пасуть задніх» у медійних рейтингах.
Українці не знають, і не мають, звідки дізнатися, про те, що відбувається в культурному житті країни, яке насправді надзвичайно яскраве і на високому художньому рівні, та знає про нього лиш вузьке коло втаємничених.
Згідно даних Державної служби статистики, за роки Незалежності українці втратили інтерес до театрів і концертів класичної музики, читають менше книг і майже не цікавляться репертуарами оперних постановок і балетів.
Так, якщо у 1990 році театр відвідали понад 17 з половиною мільйонів українців, то на 2012 рік в Україні залишилося трохи більше ніж 6 з половиною мільйонів театралів. Поменшало і слухачів на концертах класичної музики: із 15 мільйонів на початку 90-х років до 4 з половиною мільйонів минулого року.
Соціолог, професор Євген Головаха пов’язує ці тенденції, серед іншого, зі зниженням платоспроможності більшості українців і з байдужістю «сильних світу українського» до класики і культури в цілому.
Культура стає вельми коштовною для багатьох українцівЄвген Головаха
Директор Агенції культурних індустрій Ірина Плєхова зауважує, що не тільки фінансові проблеми знизили інтерес українців до культурної класики. Багато у чому винні і керівники театрів, які роками не оновлюють репертуар.
Дуже мало змінилось у класичних постановках від 1970-х до 2000-х років. І це виглядає дуже дивноІрина Плєхова
Відбулось опошлення культури – фахівець
Публіцист, письменник, перекладач Максим Стріха упевнений, що падіння інтересу до класичного мистецтва пов’язане з тим, що ніхто не займається вихованням смаків українців. Передусім, його докір адресований засобам масової інформації.
Зараз відбулося спрощення й опошлення усього, що пов’язано з культуроюМаксим Стріха
Маючи виконавців світового рівня, яких охоче приймають на найкращих світових сценах, – таких як солістку віденською опери Вікторію Лук’янець, українську зірку, що тріумфально виступає на сценах нью-йоркського «Метрополітен-опера» та міланської «Ла Скала» Людмилу Монастирську, композиторів Мирослава Скорика і Валентина Сильвесторва, – українці практично нічого про них не знають, наголошують експерти.
І, додають вони, масовий глядач в Україні не має як дізнатись про виступи зірок класичної музики з України у найкращих театрах світу, оскільки записи їхніх концертів й оперних постановок не потрапляють в ефіри і на шпальти ЗМІ. Інформаційне поле України не виявляє охоти інформувати про них співвітчизників, зауважують експерти.
Українці читають найменше в Європі – експерти
Ненабагато краща ситуація і з українською літературою. І якщо у 1990 році в Україні видано більш як 7 тисяч книг і брошур, а у році 2012-му їх видано 26 тисяч, то тираж української книги відповідно зменшився із приблизно 170 мільйонів у тому ж 1990 році, до 62 мільйонів примірників минулого року. Ці дані наводить Державна служба статистики.
Українці катастрофічно мало читають і відстають не лише від сусідів на заході, але і сусідів на сході. За даними соціологів із компанії TNS Ukraine, інтерес до літератури нині виявляють понад 73 відсотки британців, більш як 60 відсотків населення Німеччини і лише 30 відсотків росіян та 27 відсотків українців.
Ну думку письменника Андрія Куркова, у порівнянні з початком цього століття, українцям не вистачає грошей на книжки. Видавництва також не мають достатньо коштів на друк і класичної, і сучасної літератури, зазначає письменник.
У видавців зникли обігові гроші, подорожчали папір, послуги друкарніАндрій Курков
На зміну книгам прийшов інтернет, комп’ютер, телевізор й абсолютно інші цінності, пояснює такий «відхід від літератури» з боку українців експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава. За даними опитування його організації, 80 відсотків інформації молоді українці черпають із всесвітньої павутини.
Класику врятує реформа культурної політики – фахівці
Як виправити ситуацію? Наразі, театральні діячі, видавці і письменники пропонують використати західний досвід залучення державних і приватних коштів та інституцій, громадськості у справу популяризації класичної культури та літератури.
На порядку денному насамперед – модернізація культурної політики держави, що у ній варто поєднати кращі досвіди української та європейської системи підтримки культури. Про це Радіо Свобода сказав міністр культури України Леонід Новохатько.
У Сполучених Штатах і в Європі культурні заклади і заходи підтримують держава і меценати, там працюють цілі фонди на підтримку мистецтваЛеонід Новохатько
Подібний досвід успішно використовує Польща, де на ниві підтримки класичного мистецтва, як і презентації сучасної культури, плідно співпрацюють держава і приватна ініціатива. Про це Радіо Свобода розповів директор Польського інституту в Україні Ярослав Годун.
Найголовніше, щоби була суспільна ініціатива і запит на високу культуруЯрослав Годун
А тим часом, завдяки участі Польщі та іншим державам ЄС, відбувається
Львівський форум видавців, міжнародні фестивалі класичної музики у Києві, Харкові, Чернігові, прем’єри оперних і балетних вистав у донецькому та одеському театрах.