Реституцію в Україні пропаганда Росії використовує проти України – Зісельс

Київ – Внаслідок окупації Криму та частини Донбасу українців було знову пограбовано. Як і коли повертатися до питання реституції? Адже досвіду повернення власності її законним власниками після років експропріації, націоналізації, колективізації та депортації, в Україні немає. І нині питанням повернення майна чинна українська влада, на думку експертів, не переймається. Відповідної політики не було створено, а приклади повернення власності наразі поодинокі.

Питання реституції в Україні підняли народні депутати ще у 1991 році… і вирішили, що його ліпше розв’язати пізніше. «Пізніше», тобто, тоді, коли буде готове суспільство. Україна повернула у власність національним громадам споруди релігійного і культурного призначення, але не поспішає повертати колишнім власникам, а точніше, їхнім нащадкам, економічні і промислові підприємства. І запитувати, чому так, варто у народних депутатів та урядовців. Так у розмові з Радіо Свобода проблему реституції пояснив директор Центру ринкових реформ, економіст Володимир Лановий.

«Це воля представників народу, народних депутатів – проводити реституцію чи ні, чи відчувають вони своє моральне і правове зобов’язання повернути власникам їхні заводи, інше господарство або нові об’єкти. Питання реституції ставилось стосовно культових об’єктів, наприклад, юдейської і православної віри. Ці питання якраз частково вирішені. Але ширше, питання щодо інших майнових справ, на землю чи на об’єкти виробництва і так далі – таке питання в Україні не ставили», – зауважує професор Лановий.

Навіть за наявності збережених у родині документів, наприклад, на землю чи завод, повернути ці об’єкти у сімейну власність не реально, зазначив фахівець.

Та все ж завдяки навіть такій «обмеженій» реституції держава повернула майно і споруди багатьом національним громадам і релігійним організаціям, наприклад, у Києві. Мова іде насамперед про релігійні споруди, зазначив представник Спілки поляків України Антон Стефанович.

«Костел Святого Олександра у Києві нам уже давно повернули, це найстаріший діючий римо-католицький храм у столиці України. У Бердичеві нашій громаді влада костел повернула, я там був на відкритті цього храму», – сказав Стефанович у розмові з Радіо Свобода.

Єврейська громада України також скористалася реституцією, повернувши у власність місцевих громад здебільшого культові споруди (синагоги і громадські центри). Про це Радіо Свобода розповів президент Конгресу національних громад Йосип Зісельс. За його словами, повернення прав власності – необхідна умова євроінтеграції України.

«Наші громади не ставлять зараз питання про реституцію. Ми розуміємо, що зараз у тій ситуації, в якій перебуває Україна, в умовах війни, яку розв’язала Росія проти України, ми не можемо наполягати на поверненні власності громад. Окремим громадам, звісно, можна повертати майно, але лише якщо вона може утримувати церкву, або костьол, або синагогу. Ми (Конгрес) буде у цьому допомагати. Як правило, ми домовляємось з місцевими владами, що окремий об’єкт будемо повертати. Але загальна реституція, коли мова йде про тисячі об’єктів, зараз не на часі», – зазначив Зісельс.

На його думку, до питання про реституцію можна повернутись по закінченні воєнних дій, після відновлення територіальної цілісності України. Тим більше, що повернення або неповернення національним і релігійним громадам права власності турбує західних партнерів України, наголосив Зісельс.

Кримський прецедент

Окупація Криму поставила питання реституції в новому аспекті, створивши нові прецеденти захоплення майна. Самопроголошена «Державна рада» Республіки Крим взяла за основу проект закону, що закріплює на законодавчому рівні питання переходу майна України у власність Республіки Крим.

У Криму «націоналізовано» підприємство «Кримхліб», яке раніше входило до українського холдингу «Золотий урожай», лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське», що належав бізнесмену, нині народному депутатові України Сергієві Таруті. У Криму також «націоналізоване» все майно голови Дніпропетровської обласної держадміністрації, власника «ПриватБанку» Ігоря Коломойського. У власність російських окупантів перейшло все державне майно України, включно з надрами і родовищами.

Провести реституцію у Криму офіційний Київ зможе лише після повернення свого контролю над півостровом, вважає експерт аналітичного центру «Чорноморська миротворча місія» Сергій Данилов. Це стосується як економічної, чи то господарської власності держави, українських бізнесменів і компаній, так і майна релігійних та національних громад.

«Після відновлення конституційного ладу на території АРК ситуація з поновленням прав власності повернеться у той статус, в якому вона існувала на 26 лютого 2014 року. Щоправда, і тоді були деякі нюанси, котрі стосувались орендних відносин між користувачами. Наприклад, УПЦ Київського патріархату не було надано у власність приміщення для здійснення церковних обрядів, моління. Натомість, у Криму були численні спроби завадити побудувати або купити храми для вірних цієї конфесії», – відзначив Данилов у розмові з Радіо Свобода.

Росія використовує реституцію проти України – експерт

Позбавивши власності українців у Криму, Росія – у рамках війни проти України – активно використовує питання реституції, залякуючи ним окуповані території, говорить Йосип Зісельс. Через кремлівські пропагандистські ЗМІ мешканці окупованих територій отримують повідомлення про нібито передачу у власність європейських або американських корпорацій власності, яка раніше належала релігійним громадам, зазначив фахівець.

«Ми ще минулого року зітнулися з тим, що це питання почала використовувати російська пропаганда проти України. Росія взяла на озброєння образ фашистів, які прийшли до влади в Україні, і до реституції російська пропаганда підійшла так, щоб вона слугувала цій ідеї: мовляв, у Києві фашисти і позабирають все у вас, українців, і віддадуть європейцям. До мене приїжджали кілька знімальних телегруп із Росії і Білорусі, і судячи з їхніх запитань, вони мали опорочити ідею реституції і України, яка, можливо, візьметься за вирішення цієї проблеми», – розповів Зісельс.

Як зазначають експерти, для України реституція – це проблема майбутнього. Це стосується, як радянського періоду, так і новітнього нехтування майновими правами українців у зв’язку з російською окупацією.

На цю ж тему:

19.01.2015 Реституція – відновлення соціальної справедливості? Досвід Латвії «Угода про асоціацію України з ЄС немає ніякого стосунку до питань реституції» – професор правознавства далі