«Нормандська четвірка» подовжила дію Мінських угод на 2016 рік

Лідери країн «нормандської четвірки» провели переговори у телефонному режимі і домовились подовжити дію Мінських угод на наступний рік. Президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Анґела Меркель, президенти Франції Франсуа Олланд та Росії Володимир Путін обговорили і тему проведення місцевих вибрів на окупованій частині Донбасу. Український лідер також закликав до направлення миротворчої місії Євросоюзу на схід України, закликав звільнити всіх українських заручників, утримуваних у Росії. Домовлено також про зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандського формату» наприкінці січня-початку лютого наступного року.

За повідомленням прес-служби українського президента, під час телефонних переговорів чотири лідери домовились про необхідність повного припинення вогню на Донбасі.

Активні бойові дії не ведуться на сході України вже чотири місяці, але виникають спорадичні загострення – як от недавно на лінії Водяне-Комінтернове в буферній зоні неподалік Маріуполя, коли бойовики зайняли нейтральні території.

Періодично відбуваються обстріли українських позицій. У день телефонних переговорів лідерів «нормандської четвірки», за даними українських військових, було десять порушень режиму припинення вогню – хоча й неприцільно та із застосуванням лише стрілецької зброї.

Подовження Мінська

Чотири лідери подовжили дію Мінських угод на наступний рік. Мінський процес є єдиним щодо врегулювання конфлікту на Донбасі і супроводжується в політичному плані переговорами в «нормандському форматі» та перемовинами Тристоронньої контактної групи в Мінську України, Росії, ОБСЄ за участі представників угруповань «ДНР» та «ЛНР».

«В продовженні мінського формату зацікавлені всі сторони. Порошенко – бо не бачить нічого іншого поза цим форматом. Захід, бо прагне умиротворити Росію і досягти того, аби лише не було бойових дій. Путін – бо цей процес фактично створює для нього канал висунення ультиматумів Україні і закріплення військових успіхів на східному фронті. В цьому сенсі Путін дуже вдало підлатушвав мінський процес для закріплення де-факто захопленої території з боку Росії і працює на закріплення таких тактичних воєнних успіхів російської сторони на Донбасі», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода український експерт Григорій Перепелиця.

Однак, подовження Мінська на 2016 рік означає і подовження санкцій Заходу проти Росії.

На це звертає увагу американський експерт Андрес Ослунд, написавши у Твіттері: «Нормандська четвірка» погодилась продовжити Мінські угоди до кінця 2016 року. Західні санкції, як виглядає, триватимуть до кінця 2016-го».

Наразі ЄС подовжив санкції проти Росії за невиконання Мінських угод до 31 липня наступного року.

Андерс Ослунд: Лавров назвав Мінські угоди «значним досягненням року». Щодо Росії – він правий, але для України/Заходу – це втрата:

Петро Порошенко ще в середині вересня заявляв, що не погодиться з продовженням терміну мінських угод.

Місцеві вибори на окупованому Донбасі

За повідомленням прес-служби українського президента, Петро Порошенко наголосив на необхідності скасування фейкових «виборів», які призначили проросійські бойовики. Раніше вони збиралися проводити їх в жовтні-листопаді минулого року, а серед нових дат фігурували 21 лютого та 20 березня 2016 року після перенесення.

Порошенко вкотре наголосив під час телефонної розмови, що вибори мають відбутися за участі українських партій, українських ЗМІ, ЦВК України, міжнародних спостерігачів та стандартів.

У той час як Київ наполягає на потребі не проведення фейкових «виборів», прес-служба французького президента повідомила після телефонних переговорів, що «особлива увага була приділена підготовці місцевих виборів на Донбасі, що мають відбутися на початку наступного року».

У прес-службі німецького канцлера заявили за результатами розмови, що йшлося про місцеві вибори на Донбасі, плановані «на першу половину 2016 року».

«Ми маємо проводити вибори за українським законодавством, під контролем ОБСЄ. Але в умовах, коли там продовжують перебувати російські війська і, головне, російські спецслужби... Тому росіяни пропонують свої умови, ми – свої, Захід виступає як посередник. І заява Порошенка має посилити українську позицію», – каже Радіо Свобода політолог Олексій Гарань.

«Іде дуже складний переговорний процес, в якому, на жаль, західні партнери не завжди розуміють реалії того, що відбувається на місцях. Це ми можемо розуміти, пам’ятаючи радянські часи, що таке радянські псевдовибори. А західні партнери не завжди це розуміють. Бо в умовах окупації і присутності російських спецслужб реальних чесних виборів бути не може», – додає Гарань.

За словами Перепелиці, «українська сторона попала в такий капкан», бо процес врегулювання конфлікту передбачав проведення виборів, виборів нової влади тільки після того, як буде звільнена територія Донбасу від російських військ, після відновлення українською владою контролю над кордоном, після роззброєння бойовиків – і тільки після цього можуть бути проведені вибори.

«У нас же все змішалося і на перше місце ставлять той етап, який мав би бути остаточним і кінцевим. Тобто, найостаннішим! Чому так? Бо тактично тут знову таки збіг інтересів і Путіна, і Заходу. Путін наполягає на цих виборах, бо це означитиме легалізацію російської влади на території Донбасу», – каже Перепелиця.

«Коли ця території під контролем російських військ, коли населення зомбоване і підтримує Росію і «ДНР» та «ЛНР» на окупованих територіях через страх і сформовану до України ненависть – то як там можуть існувати українські партії? І цей абсурд подається як нібито шлях до вирішення конфлікту. За нинішніх умов, за яким би законодавством не проводити місцеві вибори на окупованому Донбасі – хоч бельгійським, хоч французьким, хоч українським – результат буде один і той же! Захарченко стане «президентом» або його в Кремлі замінять іншою фігурою», – додав в інтерв’ю експерт.

Миротворча місія ЄС

Також під час телефонної розмови лідерів «нормандської четвірки» українською стороною піднімалося питання розгортання на території окупованих районів Донбасу спеціальної місії Євросоюзу з дотримання миру в рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС.

Саме провідні країни ЄС – Німеччина та Франція – беруть участь у переговорному форматі. Й тому, за розрахунком Києва, логічно розгорнути саме миротворчу місію ЄС на Донбасі.

Однак, військовий експерт Григорій Перепелиця бачить наразі труднощі в реалізації ідеї.

«Який же керівник країни Євросоюзу, який у здоровому глузді, відправить в зону бойових дій миротворців? Ну, це ж не лише суперечить статуту ООН і миротворчій стратегії, а суперечить і здоровому глузду. Поки там знаходяться озброєні люди – яка миротворча місія? Подивіться, що роблять з ОБСЄ! Бойовики куди захочуть – туди спостерігачів ОССЄ і поведуть, а не захочуть – не поведуть. І місія ОБСЄ навіть на зайде на вулиці, де стоять танки чи інше озброєння. Тобто, бойовики і російські війська маніпулюють цією місією як хочуть», – каже Перепелиця.

Радіо Свобода провело опитування перехожих на вулицях Києва із запитання – що вони думають про ідею направлення миротворців ЄС на окупований Донбас. Ось деякі з відповідей:

– Ситуація, мабуть, змінилась би. Треба було їх направляти одразу, ще в 2014 році. Я – з Луганська.

– Якби було бажання, то вже давно б все звільнили. А так там стоять російські війська, яких ніхто не хоче помічати, а вони там є, це я точно знаю!

– Миротворці самі не змінять ситуацію. Треба зміни зсередини і пропагувати їх в середовищі Донбасу.

– Якби у складі миротворців не було б російських військ, то це могло б щось вирішити.

– Якісь просування, якісь обстріли припинилися б, якби там стояли європейські війська. Бо будь-який обстріл миротворчої місії потягнув за собою найсерйозніші наслідки для Російської Федерації.

– Дійсність показує, що миротворчі війська не завжди виконують свою місію. Не завжди це їм вдається.

– Вже не один конфлікт змінювався коли вводили миротворчий контингент. Іншого варіанту я на даний момент не бачу.