Доступність посилання

25 Червень 2017, Київ 06:54

Більшість роботи ЄС в Україні залишається поза увагою громадськості – Стулік


Давід Стулік, прес-аташе представництва Євросоюзу в Україні

Європейський союз розширив свої стосунки з Україною до небувалого рівня. Його допомога стосується практично усіх сфер життя українців. Але перенаголошення проблем, пов’язаних з наданням безвізового режиму чи ратифікацією Угоди про асоціацію після референдуму в Нідерландах, створює негативну картинку в уяві багатьох українців та формує негативні очікування, вважає прес-аташе представництва Європейського союзу в Україні Давід Стулік. На його думку, перекладання вини за ці проблеми на ЄС дозволяє українським політикам уникати критики за свої власні дії та нереалістичні обіцянки.

– Наскільки добре у Києві та Брюсселі розуміють одне одного?

– Більшість спостерігачів не має практичного уявлення про той широкий масштаб стосунків між ЄС і Україною. Більшість людей сфокусували свою увагу на трьох проблемних питаннях і через призму цих проблемних питань оцінюють стосунки ЄС з Україною і будують собі імідж ЄС.

Це, я би сказав, не дуже правильне уявлення, бо ті стосунки, які ми зараз маємо, є неймовірно амбітними, неймовірно широкими, і вони базуються на стратегічному партнерстві у багатьох галузях. Відносини з Україною дійсно досягли такого масштабу, про який мало хто, на жаль, собі уявляє.

Протягом року зросли торговельні відносини на 7,5 % і також український експорт збільшився з країн ЄС на 5%. Це тільки початок

Можемо навести кілька конкретних прикладів. 1 січня 2016 року набула чинності Угода про зону вільної торгівлі. І вже протягом одного року ми маємо позитивний результат, що зросли торговельні відносини на 7,5 % і також український експорт збільшився з країн ЄС на 5%. Тобто розбудовуються практичні конкретні ділові стосунки між конкретними виробниками, малими і середніми підприємствами і це, як я сказав, тільки початок.

ЄС надавав і надає макрофінансову допомогу Україні. Допомагає стабілізувати державний бюджет, допомагає стабілізувати золотовалютні резерви. І ця сума – 3,4 мільярда євро

ЄС, наприклад, надавав і надає макрофінансову допомогу Україні. Допомагає стабілізувати державний бюджет, допомагає стабілізувати золотовалютні резерви. І ця сума – 3,4 мільярда євро. А вже нам вдалося використати з цієї квоти приблизно 2,2 мільярда євро.

Європейський інвестиційний банк запустив програму для відновлення Донбасу. Буде більше ніж 200 мільйонів євро

Також Європейський інвестиційний банк, є така фінансова інституція ЄС, чиїми акціонерами є країни-члени ЄС, запустив програму для відновлення Донбасу. Тобто буде більше ніж 200 мільйонів євро. Сума 9 мільйонів євро спрямована на відбудову знищеної бойовими діями інфраструктури на сході – це лікарні, інфраструктура – така як мости, будинки суспільного користування, дитячі садочки, це системи освітлювання. Так що це теж величезні гроші, які ЄС надає Україні. Першою ластівкою став, наприклад, нещодавно відкритий міст в Сєвєродонецьку, який був відновлений за гроші ЄС.

Під час відкриття мосту між Сєвєродонецьком і Лисичанськом, 06 грудня 2016 року
Під час відкриття мосту між Сєвєродонецьком і Лисичанськом, 06 грудня 2016 року

Це такі приклади того, про що більшість людей або не знає, або не згадує і про що, я думаю, більшість людей повинна знати. Ми можемо продовжувати сектор від сектору, хай це стосується транспорту, енергетики, підтримки малого і середнього бізнесу.

– Щодо підтримки української економіки і спрямування грошей від ЄС, то є щодо цих проектів і багато критики, які говорять про те, що з корупцією в Україні щойно розпочали боротися, і ми ще не бачимо якихось серйозних результатів цієї боротьби. Наскільки цей процес дійсно гальмує українсько-європейські стосунки?

Ми в цьому році помітили великий прогрес в боротьбі з корупцією. І ми постійно повторюємо про наступні кроки. Бо корупція є зараз найбільшим злом

– Ми в цьому році помітили великий прогрес в боротьбі з корупцією, а також одночасно ми наголошуємо на тому, що це тільки перші кроки. Я маю на увазі створення антикорупційних інституцій – НАБУ, НАЗК чи САП – і також е-декларації. І ми постійно повторюємо про наступні кроки. Бо дійсно корупція є зараз найбільшим злом, яке стоїть на шляху розвитку України на шляху реформ і модернізації України.

ЄС наполягає на тому, щоб в Україні якнайшвидше запрацювали спеціалізовані антикорупційні суди

І тому, наприклад, ЄС наполягає на тому, щоб в Україні якнайшвидше запрацювали спеціалізовані антикорупційні суди. Наприкінці 2016 року на Раді асоціації у Брюсселі було сказано про те, що зараз мають відбутися об’єктивна і справжня верифікація електронних декларацій, і ми також очікуємо, що будуть найближчим часом розглядатися в судах перші випадки корупції, які були виявлені на основі е-декларацій.

Тобто тут треба якнайшвидше показати не ЄС, а українським громадянам, що боротьба з корупцією дійсно приносить конкретні результати. Що вже немає толерантності до корупції, що корупція зменшується, і тут треба просто відновити довіру українських громадян до власної держави. Як я вже сказав, це найбільший бар’єр на шляху розвитку України.

– Цього року українці з жалем побачили, що в ЄС бракує єдності щодо зовнішньої політики, особливо щодо питання «Північного потоку» з Росією, щодо візового питання – блокується ратифікація Угоди про асоціацію між Україною і ЄС через рішення нідерландського референдуму. З іншого боку – санкції проти Росії вирішили продовжувати. Наскільки дійсно ці проблеми в ЄС заважають подальшому розвитку стосунків з Україною?

– Тут треба перш за все розуміти процес прийняття рішень в ЄС – це перше. І друге, треба також знати і пам’ятати дійсно про ті труднощі, через які зараз проходить не лише ЄС, але загалом весь глобальний світ. Бо це все потім накладається на певні політичні кроки, певні політичні рішення, і без знання механізмів прийняття рішень ЄС і без розуміння цих всіх труднощів, дуже важко потім зрозуміти, що насправді відбувається і дуже легко потім закидати ЄС якийсь там брак єдності чи нерішучість в певних питаннях.

З іншого боку, як Ви вже сказали, незважаючи на ці труднощі, санкції були продовжені. З приводу безвізового питання, були прийняті основні рішення. Зараз це питання є дійсно питанням найближчого майбутнього, бо основні інституції ЄС висловилися за безвізовий режим з Україною. І так само з ратифікацією угоди: уряд Нідерландів знайшов компроміс, який не змінює Угоду про асоціації, тобто Угода про асоціацію набере чинності, як тільки нідерландський парламент прийме це рішення, яке пропонує зараз нідерландський уряд.

Тобто ми бачимо, що навіть в ці складні часи ЄС все ж таки є спроможним до прийняття цих рішень, які вимагають єдності всіх країн. Тобто все ж таки треба розглядати це більше з оптимістичної, позитивної точки зору, ніж з точки зору такої негативної. Як би це дійсно ситуація була негативною, тобто таких рішень загалом би не було і ситуація би виглядала б набагато гірше, ніж зараз вона є.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG