Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 13:07

Медицина в Латвії: іноземцям подобається, латвійці ж незадоволені


Столиця Латвії Рига (ілюстраційне фото)

Рига – У Латвії завдяки реформі охорони здоров’я і впровадженню сучасних медичних технологій за останні 25 років тривалість життя збільшилася в середньому на 8,5 років. Латвія позиціонує себе як країна медичного туризму, тут лікується багато іноземців, яких влаштовує гарна якість медичних послуг і помірні ціни. Наразі місцеві жителі нарікають на недостатнє фінансування державою медичної сфери і практичну відсутність безкоштовних медичних послуг. Серед засобів вирішення проблем медичної галузі фахівці називають реформу клінік, необхідність введення обов’язкового страхування та застосування програми е-здоров’я.

Львів’янка Христина Яковенко каже, що унікальний винахід латвійської медицини – віротерапія – подарував їй надію на життя. Христина розповіла Радіо Свобода, що у 2012 році в Україні їй поставили діагноз – четверта стадія меланоми, і прогнози українських лікарів щодо майбутнього жінки були невтішними. Наразі завдяки латвійському новітньому препарату лікування раку, в якому використовується онкотропний і онколітичний вірус – Rigvir – жінка продовжує жити повноцінно.

Не тільки Rigvir, але й такі латвійські препарати, як ремантадін і мілдронат давно отримали світове визнання.

Латвія – країна медичного туризму

Після набуття Латвією членства в ЄС, рівень медичного обслуговування в країні зріс. Водночас ціни на лікування тут нижче, ніж в інших європейських країнах, а якість та сервіс надання медичних послуг відповідають світовим стандартам. Тому до Латвії на лікування приїздять як жителі пострадянських країн, зокрема України, так і громадяни ЄС.

Медичний туризм у країні підтримують на державному рівні. На гранти Євросоюзу Латвія повністю оновила технічне оснащення санаторіїв та клінік.

Відзначають якість надання медичних послуг у Латвії й українці, які нещодавно переїхали з України і мають тут дозвіл на тимчасове проживання.

Родина Наталії Шилової, наприклад, живе в Латвії три роки. За цей час усі члени родини мали можливість порівняти українську і латвійську медицину. За словами Наталії, серед плюсів медичного обслуговування у Латвії – якісне, швидке і безкоштовне надання невідкладної медичної допомоги, розвинуті сучасні технології лікування і обладнання, швидкість отриманні необхідних аналізів, відсутність паперової бюрократії та хабарів медичному персоналу.

Якщо я приходжу зі своєю ID-карткою за результатами своїх аналізів, то я знаю, що вони не загубляться чи потраплять до іншого, і якщо результати обіцяють зробити протягом трьох годин, то це так і буде

«Що є в Латвії і немає в Україні – це стабільність і надійність, – розповіла Наталія Шилова в коментарі Радіо Свобода. – Якщо я приходжу зі своєю ID-карткою за результатами своїх аналізів, то я знаю, що вони не загубляться чи потраплять до іншого, і якщо результати обіцяють зробити протягом трьох годин, то це так і буде. Наразі в Україні усі терміни достатньо розмиті».

Також тішить те, що в Латвії дійсно працює поліс страхування. Наразі в Латвії ми жодного разу не дали хабара

«Також тішить те, що в Латвії дійсно працює поліс страхування, – додає жінка. – В Україні мінус – але він же інколи плюс, – коли платиш лікарю «з-під поли». Якщо лікар потрібний терміново, бо у тебе патова ситуація, то ти платиш йому і отримуєш допомогу. Наразі в Латвії ми жодного разу не дали хабара. Більше того – не було інцидентів, ніхто не натякав».

Ще одна українка, Тетяна Балан (живе у Латвії два роки), додає, що завдяки угоді між Латвією та Україною в галузі охорони здоров’я, в якій визначається надання безкоштовної невідкладної медичної допомоги в Латвії громадянам України з тимчасовим дозволом на проживання, за медичну допомогу при народженні дитини у латвійському пологовому будинку платити не довелося.

Коли ми з дитиною потрапили в лікарню, нам одразу провели розгорнуте обслідування

Українка також була приємно вражена якістю надання медичних послуг хворій дитині в стаціонарі. «Коли ми з дитиною потрапили в лікарню, нам одразу провели розгорнуте обслідування. А в Україні як буває – коли якийсь вірус, то можуть взяти або на аналіз крові, прослухали, виписати антибіотики чи інші ліки і відправили додому, порадивши прийти через десять днів. У Латвії дитині одразу зробили флюорографію, розгорнутий аналіз крові та сечі і залишили нас у стаціонарі», – розповіла Тетяна. Вона додала, що в клініці було дуже чисто, смачне триразове харчування, також є бібліотека, а для дітей, які одужують, – ігрова кімната.

Крім того, в Латвії значна увага приділяється впровадженню нових методів лікування. Зокрема останні роки реалізується проект «Лікарі-клоуни». 46 медиків зі «смішним амплуа» допомагають пацієнтам, особливо дітям, які хворіють на онкологію, забути про біль і повірити в чудо.

Такий експериментальний лікар-клоун Аннія Кеселя розповіла, що спершу хвора на рак дівчинка, до якої вона приходила, ставилася до неї негативно. Але пізніше сказала, що одужає. І, зрештою, дійсно одужала.

Діагноз – «дефіцит квот» і незначне фінансування

Реформування латвійської системи охорони здоров’я розпочалося з 1992 року. Нині в країні функціонує наближена до ринкової моделі система медичного обслуговування, яка внесла абсолютно нові соціальні відносини, що й далі змінюються.

Систему сімейних лікарів у Латвії створили в 1993 році. За задумом реформаторів, сімейний лікар – це фахівець широкого профілю. На сьогодні у Латвії мають практику 1275 сімейних лікарів. В середньому навантаження на одного сімейного лікаря складає 1600 пацієнтів. Однак, за даними Національної служби здоров’я, в латвійських регіонах існують практики, де у сімейного лікаря – понад 4 тисячі пацієнтів.

Медичні послуги у Латвії надають державні, муніципальні та приватні установи, а також лікарі, що мають власну приватну практику. З державного бюджету Латвії оплачується так званий гарантований набір медичних послуг.

Кожна практика сімейного лікаря отримує від латвійської держави в середньому 4000 євро на місяць. Наразі додатково пацієнт сплачує сімейному лікарю чи фахівцю за прийом так званий пацієнтський внесок – від 1,42 до 10 євро.

З 1997 до 2004 року в Латвії діяла система обов’язкового медичного страхування. Наразі обов’язкового медичного страхування і цільових податків на охорону здоров’я в Латвії немає: головним джерелом фінансування охорони здоров’я є загальні податкові надходження.

На охорону здоров’я у Латвії виділяється 3,4% від ВВП. Із урахуванням внесків пацієнтів показник збільшується до 5,6% , але це – один із найнижчих показників в Європі. На душу населення в медичній сфері Латвія витрачає 1030 євро.

Президент Латвійської асоціації сімейних лікарів Сарміте Вілде зазначила, що з огляду незначне фінансування, в Латвії склалася ситуація, коли латвійцям стало практично неможливо потрапити на прийом до фахівця за направленням сімейного лікаря через наявність так званих квот на безкоштовне обстеження та амбулаторні послуги за рахунок держави.

Нас не влаштовує те, скільки коштів виділяє держава на охорону здоров’я. Виділені в цьому році 50 мільйонів – це мінімальні кошти, щоб забезпечити нормальне функціонування медичної галузі, не кажучи вже про збільшення платні медикам

«Зрозуміло, що нас не влаштовує те, скільки коштів виділяє держава на охорону здоров’я. Виділені в цьому році 50 мільйонів – це мінімальні кошти, щоб забезпечити нормальне функціонування медичної галузі, не кажучи вже про збільшення платні медикам», – каже Сарміте Вілде.

За словами медика, у латвійської медицини небезпечний «діагноз» – дефіцит квот. Через квоти на лікування буває, що планову операцію хвора людина чекає від декількох місяців до декількох років.

В Латвії є такі моменти, коли ти хочеш потрапити до спеціаліста з направленням від сімейного лікаря, але стикаєшся з наявністю великих черг, коли треба записуватися за півтора-два місяці на прийом. Тоді я просто їду в Україну і протягом кількох днів вирішую усі питання

«В Латвії є такі моменти, коли ти хочеш потрапити до спеціаліста з направленням від сімейного лікаря, зокрема, до гінеколога, офтальмолога, але стикаєшся з наявністю великих черг, коли треба записуватися за півтора-два місяці на прийом. Тоді я просто їду в Україну і протягом кількох днів вирішую усі питання», – порівняла ситуацію з Україною Наталя Шилова.

За словами президента Латвійського товариства лікарів Петеріса Апінса, на сьогодні головною проблемою латвійської медицини є не тільки недофінансування, але висока вартість ліків, черги до сімейних лікарів і нестача медичних фахівців.

Латвійські лікарі отримують в середньому 800-900 євро на місяць, медсестри – 500- 600 євро. Через низькі зарплати і відсутність перспектив багато медичних фахівців їдуть працювати в інші країни: в Німеччину, Великобританію та Швецію. Зараз в країні не вистачає понад 2000 лікарів усіх спеціальностей та майже 50% середнього медичного персоналу.

Реформа клінік за рекомендацією Світового банку

Влітку минулого року експерти Світового банку оприлюднили дослідження щодо стану латвійської сфери охорони здоров’я. Висновки були невтішними. Значна частина з них стосувалася оптимізації лікарень.

Міністр охорони здоров’я Латвії Анда Чакша назвала висновки Світового банку «неприємним діагнозом». Вона визначила три пріоритети розвитку латвійської медицини – зменшення черг пацієнтів, прискорення діагностики онкологічних захворювань та доступність медикаментів, кошти на які компенсує держава.

Суттєвим є забезпечення доступності пацієнтів до лікарів, а також консультацій та досліджень. Наступний крок – збільшення зарплат медичним працівникам

«Реформування торкнеться мережі клінік, будуть визначені критерії якості надання медичних послуг в медичних установах. Суттєвим в усіх цих процесах є забезпечення доступності пацієнтів до лікарів, а також консультацій та досліджень. Наступний крок – збільшення зарплат медичним працівникам», – зазначила міністр.

За її словами, в основі реформи медицини повинен стояти пацієнт і його інтереси. Головна мета реформи – забезпечити всім латвійцям доступну медичну допомогу, яка не буде відрізнятися за якістю в регіонах та столиці і здійснюватиметься за єдиними и принципами.

Згідно з реформою, лікарні першого рівня забезпечуватимуть плановий прийом пацієнтів і лікування хронічних хворих за направленням сімейного лікаря та фахівців. Там будуть доступні окремі обстеження, аналізи та пункти невідкладної допомоги.

У лікарню другого рівня пацієнтів доставлятимуться протягом години. Там будуть доступні послуги п’яти фахівців. У таких стаціонарах планується стабілізувати стан пацієнта для подальшого перевезення в лікарню вищого рівня.

У лікарнях третього рівня працюватимуть медики восьми спеціальностей. Там лікуватимуть, зокрема, пацієнтів із інсультом, а також онкохворих.
Лікарні вищого – четвертого – рівня працюватимуть цілодобово. У них чергуватимуть лікарі десяти спеціальностей. Пацієнтів доправлятимуть сюди за три години.

Реформа охорони здоров’я в Латвії передбачає повернення обов’язкового страхування здоров’я, також згідно з затвердженою латвійським урядом моделлю фінансування медицини безкоштовні послуги можуть бути доступними тільки жителям Латвії, які платять податки в бюджет.

Проект е-здоров’я – історія успіху Естонії, але поки що не Латвії

Одним із засобів оптимізації латвійської медицини експерти вважають запровадження в Латвії проекту е-здоров’я. Передбачається, що електронна система здоров’я запрацює в країні з 1 липня 2017 року.

Наразі у латвійських лікарів проект е-здоров’я популярністю не користується, хоч на його реалізацію виділено 10 мільйонів євро. Тільки латвійських 800 лікарів підписали угоду з Національною службою здоров’ я щодо підключення до нової електронної системи.

У сусідній Естонії система е-здоров’я діє з 2012 року. У кабінетах лікарів замість паперів – комп’ютери та зчитувачі ID-карт. Посвідчення особи пацієнта достатньо, щоб придбати рецептурні ліки в аптеках.

Спеціаліст у сфері е-здоров’я Естонії Мадіс Тіік наголосив, що дані приватних осіб в Естонії захищає спеціальний закон. Якщо інформацію пацієнта подивиться лікар, який людину не лікує, його позбавлять ліцензії, і працювати в країні він більше не зможе. За словами Тііка, е-здоров’я – чергова естонська «історія успіху». Представники багатьох країн їдуть до Естонії, щоб перейняти досвід.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG