Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 22:55

«Річна національна програма – це є частина ПДЧ» – Мельник про перспективу вступу України до НАТО


Президент України Петро Порошенко та генеральний секретар НАТО Єнс Столтеньберґ (ліворуч) на спільній прес-конференції. Київ, 10 липня 2017 року (ілюстраційне фото)

Більшість українців вважають, що НАТО та Європейський союз найбільше сприяють посиленню безпеки в Україні, а експерти додають, що НАТО надає і практичну підтримку, і тренування військових. Але, що, можливо, ще важливіше – альянс надає Україні політичну підтримку, чітко називаючи речі своїми іменами, що особливо цінно в умовах російської гібридної агресії. Однак, на думку експерта з питань безпеки Фонду Разумкова Олексія Мельника, на сьогоднішній момент ані Україна, ані НАТО не готові до вступу України до Північноатлантичного альянсу.

– Чи це означає, що вступ України до НАТО у нинішній час послабив би обороноздатність Північноатлантичного альянсу?

– Приймати в свої ряди країну, яка не просто в стані війни, а в стані війни з Росією, це зовсім не додає безпеки Альянсу, і, більш того, це його втягує в конфлікт, якщо виходити з того, що стаття 5-а передбачає колективну оборону.

Час від часу знову повторюють про необхідність надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ). Але треба трохи пригадати історію, звідки з’явилось ПДЧ – воно з'явилося після першої хвилі розширення, це є просто інструмент, що допомагає аспірантам підготуватися краще до членства. Він виник на досвіді Чехії, Польщі та Угорщини.

Олексій Мельник
Олексій Мельник

Мало хто до кінця розуміє навіть в українському уряді, що річна національна програма – це є частина ПДЧ

У 2008 році теж був великий скандал, і досі в нас є образи, що нам НАТО не дало тоді ПДЧ. Тоді Україні змінили план співробітництва на річну національну програму. І я боюсь, що мало хто до кінця розуміє навіть в українському уряді, що річна національна програма – це є частина ПДЧ. Тобто, був такий зроблений дуже вдалий дипломатичний маневр, щоб тоді не дратувати Росію, і не розколювати альянс, тому що єдності не було стосовно України.

– Очевидно, йдеться про якийсь символічний акт, який не відбувся у 2008 році в Бухаресті.

Уявіть собі, що якби Україні дали ПДЧ, а потім Янукович би сказав: «нате ваше ПДЧ назад»

– І слава Богу, я вам скажу, що він не відбувся. Тому що як показав розвиток подій, українська еліта ні на той час, ні зараз, вона не була готова до цього кроку. Уявіть собі, що б тоді трапилось, якби Україні дали ПДЧ, а потім спільними зусиллями, в першу чергу завдяки Ющенку, привели до влади Януковича. Янукович би сказав: «нате ваше ПДЧ назад». От тоді ці двері зачинились би наглухо для України, при чому на довгі роки.

– Ви кажете, що Україна не готова до вступу навіть зараз, але якщо ці програми щороку ухвалюються, то вони щороку мають виконуватися. То яким чином Україна не робить поступ? Тобто, погано інформують громадськість, насправді нічого не відбувається?

Повинні бути якісь чіткі маркери. Не можна в НАТО увійти лише збройними силами

– Ні, вона робить. Повинні бути якісь чіткі критерії оцінки. Неодноразово, коли ми там обговорювали на різних рівнях підсумки виконання, чи давали оцінки виконанню річній національній програмі, в мене завжди було питання – шановні, нам до НАТО залишився один кілометр. Покажіть мені от на тій шкалі, наскільки Україна перемістилась завдяки виконанню минулорічної програми? На 10 метрів? На 500 метрів? Ну, це образно кажучи. Тобто, повинні бути якісь чіткі маркери. Тобто, зміцнення оборони. Так, це є. Але ви подивитесь у ту саму національну програму, що фактично є ПДЧ. Так от, із 5 розділів лише один стосується Збройних сил. Тому що не можна в НАТО увійти лише збройними силами. Вірніше можна, але це ситуація була, коли, наприклад, приймали під час Холодної війни. Тому що тоді найголовнішим було для НАТО, попри записані там цінності в преамбулі, найголовніше тоді було зібрати якомога сильніший військовий блок, щоб протистояти Варшавському договору.

Зараз критерії інші. Якщо колись, не дай Боже, складеться ситуація, коли дійсно НАТО буде насамперед зацікавлена в 250-тисячних Збройних силах, я вам гарантую, що знімуться всі оці аргументи неготовності України до стандартів. Але, я Вам скажу, це буде не найкращий сценарій.

– Тобто, якщо говорити про ці 5 частин ПДЧ, то щодо військово-оборонної частини Україна зробила великий поступ, а щодо безпекового, правового, політичного, ресурсного, як із цими аспектами?

Найскладніше – те, що стосується верховенства права, політики, економіки. І безпекової – насамперед, стосується захисту інформації

– Найскладніше, це, дійсно, те, що стосується верховенства права, політики, економіки. І безпекової – насамперед, стосується захисту інформації, що зараз, до речі, теж проблема у нас залишається. Оскільки, нам ще треба працювати і працювати для того, щоб була повна довіра, насамперед, у нас самих була впевненість у тому, що наші таємниці не передаються автоматом чи транзитом у Кремль.

– Чи ми маємо чітко сформовану в експортному середовищі і в політичному середовищі уяву про те, якими мають бути умови вступу України до НАТО?

– Я думаю, що є чіткі уявлення у багатьох, але не у всіх. Їх можна сформулювати дуже просто – готовність аспіранта, і готовність Альянсу. Але від чого залежить ця готовність? Від того, що Україні належить зробити велику домашню роботу не лише у сфері оборони, але і в інших сферах, які не стосуються напряму питань оборони.

Вони мають бути впевнені в тому, що вступ України до альянсу не підірве безпеку альянсу

Те, що стосується Альянсу, це, крім того, що вони мають переконатися в відповідності України вимогам того елітного клубу, вони мають бути впевнені в тому, що вступ України до альянсу не підірве безпеку альянсу. Це вже є фактор зовнішній.

Тобто, повинно відкритися вікно можливостей, як це було для Польщі, чи для Балтійських країн, коли можна було піти на такий крок, коли країни були готові вступити в Альянс, та коли зовнішнє середовище дозволяло це робити.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG