Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 23:32

День Національної поліції: реформи ще далекі до завершення


Перші патрульні поліцейські складають присягу. Київ, 4 липня 2015 року

Реформа МВС дозволила деполітизувати Національну поліцію, однак досі далека від завершення, наголошують експерти. Серед головних проблем цього органу вони називають, зокрема, плинність кадрів та відсутність послідовності у напрямах змін. З нагоди професійного свята українських поліцейських, які вдруге відзначають його 4 серпня, в ефірі Радіо Свобода експерти аналізували головні здобутки та напрями подальших реформ.

Рівно два роки тому президент України Петро Порошенко підписав закон про Національну поліцію. Підпису президента передував рік роботи над законопроектом про нову поліцію, тож можна сказати, що реформа почалася одразу після перемоги Майдану, каже експерт групи «Поліція під контролем» Євген Крапивін. Втім, він впевнений, що вона ще далека від завершення.

Повільні темпи реформування пояснює відсутністю цілісного бачення подальшого розвитку.

Все залежить від команди, яка в цей момент займається реформою
Євген Крапивін

«Все залежить від команди, яка в цей момент займається реформою. Свого часу це доручили Авакову, його концепція та стратегія були ухвалені постановою Кабміну, але їх не встигли реалізувати, хоча вони й досі чинні. Потім була команда Хатії (Деканоїдзе – ред.), яка робила певний акцент на патрульній поліції. Потім прийшов Князев, який зараз провадить реформу кримінального блоку», – перераховує Крапивін.

Євген Крапивін, фото із Facebook-сторінки
Євген Крапивін, фото із Facebook-сторінки

Він вважає, що саме з кримінального блоку і варто було починати реформу, адже саме з ним найбільше асоціювалися випадки міліцейської злочинності: катування, корупція, незаконний тиск на бізнес.

«Патрульна поліція – це лише один підрозділ, який займається здебільшого превенцією, тобто попереджає якісь кроки. Але коли стається щось тяжке, то всі звертаються до чергової частини та слідчих», – аргументує експерт.

Однак він схвально оцінює успіхи в напрямку деполітизації Нацполіції: вона не повинна підпорядковуватись безпосередньо міністру, адже той є політичною фігурою: «Раніше міністр МВС був замішаний в політиці, і це негативно позначалось на міліції. А зараз є незалежний голова Нацполіції», – зауважує експерт і підсумовує, що, хоча цей процес ще не завершено і поліція досі буває втягнута в політичні скандали, курс обрано правильний.

Експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк зазначає, що найвдалішою була реформа патрульної поліції, але неоднозначними залишаються результати проведення загальної переатестації працівників МВС. На думку Хавронюка, переатестація вдалася хіба що на третину, але й не варто було очікувати звільнення всіх, хто працював в МВС до реформи.

Держава просто не могла викинути весь людський ресурс, який ми мали в органах міліції, бо це протиставило б їх проти держави і проти суспільства
Микола Хавронюк

«Держава просто не могла викинути весь той людський ресурс, який ми мали в органах міліції, бо це протиставило б їх проти держави і проти суспільства. Тому тактично ми переатестацію програли, але, якщо мислити стратегічно, то на цьому етапі, можливо, вона цілком задовільна».

Радник міністра внутрішніх справ України, депутат парламенту від «Народного фронту» Антон Геращенко вважає головною перевагою реформи значне зниження хабарництва серед патрульних. Раніше, нагадує депутат, міліція в громадян асоціювалася в першу чергу з масовим хабарництвом працівників ДАІ: «Їх називали «торговцями смугастими паличками». Символом даішника була людина з великим животом, яка тільки й думає, щоб заробити більше грошей».

Антон Геращенко
Антон Геращенко

Геращенко стверджує, що кількість скарг на роботу патрульної поліції в десятки разів менша, ніж свого часу була на працівників ДАІ, а якщо скарги є, то вони розглядаються і по них приймаються рішення.

«Коли до мене звертаються з фактами вимагання з боку поліції, я кажу: друзі, давайте писати заяви, вішати на себе апаратуру і документувати такі дії. Але лише один з 20 погоджується», – розповідає депутат та висловлює припущення, що в окремих випадках такі скарги з боку громадян можуть бути спробою скомпрометувати Нацполіцію, аби уникнути відповідальності.

В нас за три роки не лишилося жодного старого голови обласного управління поліції
Антон Геращенко

Крім того, запевняє він, майже повністю оновлене керівництво обласних та районних управлінь поліції: «В нас за три роки не лишилося жодного старого голови обласного управління поліції, 90% голів райвідділів поліції – нові», – стверджує парламентар.

Підвищити якість роботи поліцейських вдалося завдяки збільшенню заробітної плати, каже Антон Геращенко.

«Вже сьогодні патрульні отримують близько 8 тисяч гривень, молоді слідчі – 10 тисяч гривень. Раніше зарплатня була на рівні 2-3 тисяч гривень, і хороші хлопці й дівчата після закінчення вишів просто не хотіли йти працювати в поліцію», – пояснює радник очільника МВС.

Втім, визнає він, цього не завжди достатньо, щоб вирішити питання кадрів. Геращенко наводить приклад Умані, де запуск патрульної поліції відкладено, тому що зі 170 людей набрати вдалося лише близько 20. Причина, на його думку – в навантаженні, з яким пов’язана ця посада: «Це дуже напружена праця. Патрульний за зміну оформлює ДТП, виїжджає на сімейну сварку, де п’яний чоловік б’є жінку, рятує кошеня».

Все зводиться до умов праці, якогось людського ставлення з боку керівництва до підлеглих
Євген Крапивін

Експерт Євген Крапивін зауважує, що плинність кадрів у Нацполіції може пояснюватись цілим спектром причин, серед яких як фізичне перенавантаження, так і збереження старих управлінських методів – наприклад, системи вимагання певних показників в регіонах. «Все, в принципі, зводиться до якихось умов праці, якогось людського ставлення з боку керівництва до підлеглих», – підсумовує він.

Антон Геращенко зазначає на це, що Нацполіція є цілком конкурентним роботодавцем для випускників ВНЗ, але, коли поліцейський отримує досвід та більш привабливі пропозиції роботи, втримати його нелегко: «Коли ми запрошуємо слідчого і він працює за 10 тисяч гривень, потім за кілька років отримує кваліфікацію і його запрошують бути адвокатом із зарплатнею 25-30 тисяч гривень, то важко утримати людину на роботі, яка пов’язана з кров’ю та нервами».

Наразі, каже Геращенко, триває підвищення кваліфікації дільничих інспекторів, а також вводиться система контролю ефективності розслідування справ слідчими. «У слідчих, які якісно працюють, будуть підвищуватись заробітні платні та премії. Ті, хто погано розслідує карні справи, йтимуть, – обіцяє депутат. – Також зараз розробляється програма, яка дозволить громадянину зі свого смартфона повідомляти про правопорушення, відправляти фото та відео, щоб допомагати поліції у розкритті справ. Розробляється програмне забезпечення для відеофіксації порушень дорожнього руху, щоб поліцейському не треба було слідкувати, хто як проїхав перехрестя – це робитиме відеокамера».

На жаль, позитивні повідомлення про поліцію для ЗМІ не дуже цікаві
Антон Геращенко

Зі свого боку суспільство та медіа мали б виявляти більше поваги до роботи поліцейського, вважає радник голови МВС: «ЗМІ працюють так, що цікаво взяти якийсь гарячий факт і показати, що поліція не працює, – згадує він. – На жаль, позитивні повідомлення про поліцію для ЗМІ не дуже цікаві. Давайте перестанемо робити з поліції хлопчика для биття».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG