Українські чиновники й політики із занепокоєнням відреагували на повідомлення про те, що Рада Європи розглядає можливість скасування санкцій щодо Росії через її військове втручання в Криму, через побоювання, що Москва може вийти з організації. 27 листопада на запит німецького інформаційного агентства Deutsche Welle, міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало, що «підтримує генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда в його зусиллях з пошуку рішення для майбутніх викликів».
«Ми надзвичайно стурбовані», – заявив 27 листопада в Страсбурзі посол України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Дмитро Кулеба. Він зазначив: «Питання зараз виходить далеко за межі інтересів України – захистити Раду Європи від російського шантажу і схиляння до Росії в інтересах усього регіону».
Кулеба дав цей коментар після того, як 26 листопада видання Financial Times повідомило, що Москва вимагає відновити свої права голосувати в ПАРЄ, які були скасовані у 2014 році у зв’язку із захопленням Росією кримського півострова, і що генеральний секретар Ради Європи лобіював підтримку цієї ідеї.
Видання зазначило, що генеральний секретар Турб’єрн Ягланд подорожує європейськими столицями, попереджаючи, що Москва може вийти з Ради Європи, яка контролює виконання Європейської конвенції з прав людини та Європейський суд з прав людини, у разі, якщо вимоги Кремля не виконають.
«Це було б дуже, дуже погано, якщо б Росія вийшла.., тому що конвенція та суд є дуже важливими для російських громадян, – зазначає Ягланд. – Для Європи це буде негативним розвитком, адже у нас буде Європа без Росії, а це буде великий крок назад для Європи».
Такі слова викликали гнів у Києві. На своїй сторінці Facebook голова української делегації ПАРЄ та депутат правлячої партії президента Петра Порошенка Володимир Арієв запідозрив Ягланда у «Стокгольмському синдромі», запевняючи, що той став заручником російських інтересів.
Але дехто все ж таки погоджується, що відсутність Росії в Раді Європи, в ПАРЄ, матиме серйозний негативний вплив, зокрема й на дію Європейської конвенції з прав людини. У Російській Федерації випадки порушення прав людини складають приблизно одну третину судових звернень у Страсбурзі.
Таня Локшина з Human Rights Watch у Москві розповіла Financial Times, що Європейський суд «є найуспішнішим механізмом міжнародного захисту» прав росіян, додавши, що це «суд останньої інстанції в ситуаціях, коли люди не можуть знайти правосуддя в національних судах».
Росія намагалася відновити своє право голосування протягом декількох місяців, а в червні вона скасувала свої внески до Ради Європи у відповідь на те, що її делегацію позбавили права голосу, повідомляв Reuters.
Путін може отримати «подарунок» на передодні виборів
Видання The Independent, посилаючись на МЗС Росії, також зазначило, що «переслідування» її делегатів стало ще однією причиною такого кроку.
Російські спроби відновити голосування представників Росії в ПАРЄ стало центром уваги напередодні обрання нового європейського комісара з прав людини у січні. Москва заявляє, що не визнає переможця виборів до тих пір, поки не зможе голосувати сама.
Також лунали припущення, що у разі відновлення права голосу Росії, це може бути перемогою президента Росії Володимира Путіна перед президентськими виборами у березні. Путін ще не оголосив свою кандидатуру, але цього вже широко очікують, так само, як і перемоги Путіна.
Кулеба зазначив, що якщо Росія повернеться до ПАРЄ у січні, «це буде чудовим подарунком Путіну напередодні виборів».
Кулеба, який працював на своїй посаді у Страсбурзі з літа 2016 року, щоб запобігти поверненню Росії до ПАРЄ до того, як вона виконає всі свої зобов’язання для скасування санкцій, сказав, що питання про дозвіл Москви на безумовне повернення «розвивається в тіні, оскільки ніхто, здається, не зацікавлений в роботі персоналу Ради Європи».
Якщо Росія поверне своє право голосу просто зараз, Кулеба зазначив, що Україна залишиться членом Ради Європи, «хоча наші парламентарії серйозно б замислилися над виходом із ПАРЄ».
«Уряд у своїй реакції не буде порушувати наші юридичні зобов’язання перед Радою, але перегляне всі види співробітництва на основі доброї волі та рекомендацій», – зазначив Кулеба.
Якщо Росії дозволять повернутися до ПАРЄ, не заплативши ціну, [Рада Європи] стане слабкою і втратить довіру в Україні
«Україні потрібна сильна [Рада Європи], яка захищає права людини в Україні та на територіях, окупованих Росією, а також допомагає нам у запровадженні реформ», – зазначив він, маючі на увазі східні області Донецька та Луганська, де проурядові сили борються з прокремлівськими бойовиками у війні, яка вже забрала понад 10 тисяч життів. «Якщо Росії дозволять повернутися до ПАРЄ, не заплативши ціну, [Рада Європи] стане слабкою і втратить довіру в Україні», – наголосив Кулеба.
Він також додав: «Мир з Росією за рахунок України – це саме те, що відбувається».
Оригінал публікації – на англомовному сайті Радіо Свобода
