Доступність посилання

ТОП новини

На рівні законодавства хаос – Печончик про права вимушених переселенців


Ілюстраційне фото. Мітинг у Львові з вимогою надати переселенцям право голосу, 18 березня 2017 року
Ілюстраційне фото. Мітинг у Львові з вимогою надати переселенцям право голосу, 18 березня 2017 року

Право голосувати на місцевих виборах має бути лише в тих переселенців, які не планують повертатись на Донбас, вважає політолог Кирило Сазонов. За його оцінкою, близько 70% переселенців, найімовірніше, залишаться жити на нових місцях. Громадська діячка Оксана Єрмішина, у свою чергу, впевнена, що в Україні зазнають порушень права як вимушених переселенців, так і мешканців окупованих територій. Щоб реінтегрувати населення Донбасу, міркує вона, необхідно розбудовувати Україну разом з її правовими інституціями.

Реінтеграція – люди чи лише території? | Ранкова Свобода. Частина 1
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Політолог Кирило Сазонов зазначає, що реінтеграцію жителів Донбасу буде сенс обговорювати після звільнення територій, на яких вони мешкають.

Хтось збирається повернутись після звільнення Донбасу, а близько 70% більше назад не повернуться
Кирило Сазонов

«Тоді можна буде говорити вже про якийсь діалог, боротьбу за свідомість. Що стосується переселенців, то вони теж діляться на дві категорії: хтось збирається повернутись після звільнення Донбасу, а близько 70% вже стали жителями інших регіонів і більше назад не повернуться», – зазначив Сазонов в ефірі «Ранкової Свободи».

На думку політолога, для промоції проукраїнської позиції потрібно, щоб самі мешканці окупованих територій були готові її сприймати.

Треба робити ставку на кілька ключових тез, одна з яких: «ви потрібні Україні». Тобто це головне, що треба почути людям на тій території
Кирило Сазонов

«Треба просто робити ставку на кілька ключових тез, одна з яких: «ви потрібні Україні». І їх просувати. Тобто це головне, що треба почути людям на тій території, тим, хто ставиться до України з симпатією, але з якихось причин не може виїхати. Не будемо забувати, що там вистачає і проросійськи налаштованого населення, і тих, хто досі вірить в ці фейкові «республіки». З ними, в принципі, зараз нема про що говорити», – впевнений він.

Сазонов згадує про закон про окуповані території, який має розглянути в другому читанні Верховна Рада, коли вийде з канікул 16 січня. За його словами, належне законодавче визначення статусу окупованої частини Донбасу так затягнулось, тому що українська влада сподівалась на швидке врегулювання конфлікту.

Кирило Сазонов
Кирило Сазонов

В нас є два сценарії, за одним з яких все повернеться в 2018 році, а за іншим це надовго
Кирило Сазонов

«Зараз ми дивимось, що в нас є два сценарії, за одним з яких все дійсно повернеться в 2018 році, а за іншим це затягнеться надовго, можливо, років на десять, у форматі Придністров’я. Тоді нам треба вибудовувати якусь логічну законодавчу базу і відносно цих територій, і відносно людей, які там залишились, і людей, які виїхали», – міркує Сазонов.

В дискусії про права вимушених переселенців окреме місце займає право брати участь у місцевих виборах. Законопроект, який це дозволить, зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Проте Кирило Сазонов наголошує, що серед переселенців не всі виїжджають з окупованих територій назавжди.

Якщо людина виїхала в Бровари і планує там прожити півроку і повернутись, навіщо вона буде обирати місцевого депутата?
Кирило Сазонов

«Якщо, припустімо, людина виїхала в Бровари і залишилася там назавжди, то вона має право обирати, і це логічно, місцеву владу. А якщо людина виїхала в Бровари і планує там прожити півроку і повернутись в той же Донецьк чи Луганськ, то навіщо вона буде обирати місцевого депутата чи місцевого міського голову? Тут якраз логіки немає», – стверджує він.

Голова правління громадської організації «Центр інформації про права людини» Тетяна Печончик говорить про те, що влада діє дуже хаотично в тому, що стосується прав людей, які проживають на окупованих територіях. Як приклад вона наводить кримчан, які виїжджали з окупованого півострова.

З одного боку, держава робить якісь кроки для захисту своїх громадян на окупованих територіях, але з іншого, дуже багато прикладів дискримінації
Тетяна Печончик

«Досі кримчани не вважаються резидентами України і вони не можуть користуватися жодними банківськими послугами на території материкової України. Крім того, ми пам’ятаємо про сумнозвісну постанову уряду номер 1035, яка фактично заборонила кримчанам ввезення їхніх особистих речей на материкову територію України. Те, що існує на рівні законодавства, – це хаос. Тому що, з одного боку, справді, держава робить якісь кроки для захисту і підтримки своїх громадян на окупованих територіях, але з іншого боку, існує дуже багато прикладів дискримінації, непропорційних обмежень і порушень прав людини», – коментує Печончик.

Тетяна Печончик
Тетяна Печончик

Голова «Всеукраїнської організації у справах вимушених переселенців» Оксана Єрмішина вважає, що права людини в Україні загалом не в найкращому стані, а внутрішні переселенці – це «лакмусовий папірець» загальної ситуації.

Активістка наголошує, що політика щодо тих мирних жителів, які залишились на окупованій території, повинна враховувати їхній статус фактичних заручників.

Коли позбавляють пенсії якусь бабцю і називають її пособницею терористів, то щось не так у мізках
Оксана Єрмішина

«Коли я чую, що той, хто працює на користь «ДНР», і всі знають, що він працює, що він є терористом, спокійно отримує освіту на вільній території України, отримує дипломи – я розумію, що з терористами дійсно не працюють. А от коли позбавляють пенсії якусь бабцю і називають її пособницею терористів, то щось не так у мізках, у посилах, щось не так у діях», – наводить приклад Єрмішина.

Громадська діячка переконана, що єдиний шлях виграти інформаційну війну за лояльність мешканців ОРДЛО – це розвивати Україну як державу.

Цих людей можна повернути обличчям для України лише одним шляхом – будуючи нову сильну Україну
Оксана Єрмішина

«Люди, які йшли тоді голосувати на цей «референдум» (незаконний сепаратистський захід 2014 року – ред.) – я виїхала (з окупованих територій – ред.) і сказала, що цих людей можна повернути обличчям для України лише одним шляхом – будуючи нову сильну Україну. Лише така стратегія є дієвою і достукається до серця навіть тих людей, які не підтримують свою єдність з Україною», – вважає Єрмішина.

Поняття сильної держави, додає вона, включає в себе не лише економічний розвиток, а й захист прав згідно з європейськими цінностями.

Кирило Сазонов, у свою чергу, вважає, що далеко не в усіх випадках реальний розвиток та продумана інформаційна політика можуть переконати проросійськи налаштованих громадян Україн не лише на окупованих, а й на підконтрольних урядові територіях.

Якщо людина бачила «рускій мір», виїхала в Україну та продовжує любити Росію, то тут питання не до пропаганди, а до лікарів
Оксана Єрмішина

«Якщо людина бачила «рускій мір», виїхала в Україну та продовжує любити Росію, то тут питання не до пропаганди, а до лікарів. Так само якщо людина живе у Львові, в Києві, тримає в домі «георгіївську стрічку», російський прапор та розмірковує про Росію… – це невиліковно, як на мене, вони просто неадекватно сприймають реальність, і з цим нічого не поробиш», – констатує політолог.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG