У Німеччині тривають переговори про створення уряду після парламентських виборів, котрі відбулися торік, 24 вересня. У них переміг альянс християнських демократів і Християнсько- соціального союзу (ХДС/ХСС), очолюваний канцлером Анґелою Меркель. Другий результат – у соціал-демократів. Відтак Меркель має створити коаліційний уряд, що раніше для неї не становило проблему. Але нині політичний ландшафт Німеччини змінився: до нього додалася нова партія правих популістів. Саме вона чинить тиск на великі партії і змушує їх визначати свої пріоритети. Якими вони можуть бути? Чи є серед них Україна? Що про це мовиться у документі про попередні домовленості християнських демократів і соціал-демократів, котрі намагаються створити «велику коаліцію»?
Ситуація, коли уряд упродовж уже майже півроку лише виконує обов’язки, виняткова в історії Федеративної Республіки Німеччини. «Коаліціада по-німецьки» перетворилася на тривалий політичний марафон. Тому результати домовленостей, викладені на 28 сторінках, негайно були сприйняті як нова програма нового кабінету.
Але, як каже професор Берлінського інституту східноєвропейських досліджень, доктор політології Клаус Зеґберс, поки що ніякої нової більшості, як і уряду, немає.
«Ще не відомо, чи матимемо таку коаліцію і якою вона буде. Більшість партій не особливо прагнуть увійти до уряду. І після останніх переговорів ХДС/ХСС і соціал-демократів ми ще не маємо коаліційного уряду, а лише результати зондування ситуації у вигляді документу про попередню домовленість», – розповідає керівник інституту.
Бути коаліції чи ні – вирішить з’їзд соціал-демократів
21 січня, після партійного з’їзду соціал-демократів, делегати проголосують, чи насправді вони бажають стати членами «великої коаліції». А вже після того має відбутися ще одне голосування – щодо самої угоди.
Саме соціал-демократи, на думку експерта Німецького товариства зовнішньої політики Штефана Майстера, є слабкою ланкою переговорів, бо чимало їхніх однопартійців не вважають входження у «велику коаліцію» правильним кроком.
«Під тиском зсередини, що під ним перебуває Соціал-демократична партія, та ще й водночас з надто слабким лідером Мартіном Шульцем, який не є переконливим, ми зовсім не можемо говорити про те, що така коаліція відбудеться. Хоч це й стало ймовірніше, ніж раніше, але ще зовсім не остаточно», – стверджує експерт Німецького товариства зовнішньої політики.
Тож нині ніхто не зважується прогнозувати, чим саме закінчиться голосування на з’їзді соціал-демократів, але здебільшого експерти одностайні у висновку, що процес не завершиться раніше від Великодня.
28 сторінок попередньої угоди
Тим часом попередня угода окреслила найважливіші питання, які має розв’язати новий уряд: міграція і пенсійні виплати, зменшення податкового навантаження і збільшення виплат на дітей, а також низка внутрішньополітичних тем. Як зазначає професор Клаус Зеґберс, у попередньому документі фокус зовнішньої політики спрямований на Європу, зокрема на відносини із Францією.
І хоч попередній документ є лише робочим і не остаточним, для політолога Штефана Майстера зрозуміло: зовнішня політика Німеччини не стане пріоритетним напрямом для нового уряду.
Не Східна Європа, не Україна, а сама Європа, Франція, майбутнє Європи – саме ці питання стануть основою для реалізації зовнішньої політики наступної «великої коаліції»Штефан Майстер
«Я загалом сказав би, що ми бачимо у домовленостях теми, які є нагальними, пріоритетними для цієї коаліції. І це, вочевидь, не питання зовнішньої політики. Отже: не Східна Європа, не Україна, а сама Європа, Франція, майбутнє Європи – саме ці питання стануть основою для реалізації зовнішньої політики наступної «великої коаліції». Звичайно, Росія і Україна – важливі теми, котрим і надалі надаватиметься багато уваги у рамках зовнішньої політики Німеччини. Можна помітити, що міністр закордонних справ Зіґмар Ґабріель нині проводить дуже активну роботу, але ці країни не матимуть того пріоритетного місця, яке вони мали для попереднього уряду. Ними стануть внутрішньополітичні теми, соціальні теми і також економічні питання», – стверджує Майстер і додає, що попередній документ – це є, радше, загальні тези.
Водночас німецький експерт зауважує, що, спостерігаючи за послабленням позицій канцлера Меркель, також і через внутрішні зміни в політичному ландшафті країни, де з’явилися популісти, які створюють тиск на всі партії, зовнішньополітичні теми втрачають значення.
Того положення і значення у пріоритетному списку, яке мала досі Україна, в новому уряді вона не матимеШтефан Майстер
«І це підтверджує узгоджений партіями документ: того положення і значення в пріоритетному списку, яке мала досі Україна, в новому уряді вона не матиме. Звичайно, стовідсотково певний у цьому я не можу бути, але постає водночас питання: який надалі буде розвиток майбутнього Європи і Франції? Саме це стане основною темою. Що не означає, ніби уряд чи міністр закордонних справ не опікуватимуться питанням України. Вона залишається й надалі важливою країною, однак не матиме того першочергового пріоритету, як це було впродовж останніх років», – припускає Майстер.
Андрей Гунко, член Бундестагу від Партії лівих, також зазначив, що в попередніх домовленостях потенційних коаліціантів практично не йдеться не лише про розширення співпраці з Україною, вирішення проблем зі врегулюванням конфлікту на Донбасі чи участі в ньому Росії, а й узагалі про цей регіон Європи.
Росія згадується один раз як легітимний ґрунт для політики озброєння Євросоюзу, політики «потепління» з Росією… не згадуєтьсяАндрей Гунко
«З огляду на політику ЄС Росія згадується один раз, як легітимний ґрунт для політики озброєння Євросоюзу, тобто механізм ПЕСКО (авт: Постійне структуроване співробітництво з питань безпеки та оборони (PESCO). Але немає однозначного окреслення східного партнерства, приміром, з Україною. Тобто ні з огляду на це, ні з іншого, приміром, політики «потепління» з Росією, – ні про що таке не згадується», – стверджує лівий політик.
Також думки можливих партнерів у коаліції – християнських демократів і соціал-демократів – щодо відновлення відносин з Росією розбігаються. Гунко зазначає, що існує багато висловлювань міністра закордонних справ ФРН Зіґмара Ґабріеля, що принаймні на економічному рівні є бажання розпочати процес нормалізації відносин.
Невідоме майбутнє
Серед можливих сценаріїв створення уряду ФРН – нові вибори, що стане, на думку професора Клауса Зеґберса, великою проблемою, бо зростуть шанси крайньої правої «Альтернативи для Німеччини».
Існує величезний тиск щодо створення «великої коаліції»Клаус Зеґберс
«Можливо, що саме тоді обриси «Альтернативи для Німеччини» будуть чіткішими. Це був би для Європи загалом дуже поганий результат. Тому й існує величезний тиск щодо створення «великої коаліції». Якщо партійний з’їзд СДПН відхилить коаліційні плани, то ми матимемо дуже складну ситуацію», – прогнозує німецький професор.
Він також припускає створення «великої коаліції» ХДС/ХСС і СДПН та напрямки їхньої політики щодо східної Європи: «Мабуть, тоді не буде ніяких великих змін у зовнішній політиці загалом, я не розраховую на ці зміни. А відтак можна до певної міри також передбачити, яким саме буде майбутнє Східної Європи. Адже обидві партії і в минулому були в уряді».
Незважаючи на економічне зростання країни, від нестабільності у владі відкладається розв’язання численних невідкладних питань практично у всіх сферах, як у внутрішніх, так і зовнішніх, і німецька «коаліціада», яка за тривалістю вже встановила рекорд у країні, наразі ще далека від завершення.
