Берлін – Олександр Шиян – співзасновник і голова Німецько-українського інформаційно-культурного центру на своїй сторінці у «Фейсбуці» завжди оперативно публікує актуальні новини про Україну, її досягнення і проблеми суспільства нині, а також розповідає про діяльність української громади в Німеччині. Це схвально сприймають користувачі мережі. Але одне з останніх повідомлень викликало у них хвилю обурення: Олександр Шиян запросив до діалогу члена Бундестагу від Партії лівих і члена ПАРЄ Андрія Гунька, відомого своєю антиукраїнською позицією.
Спершу трохи передісторії: торік у травні в парламенті ФРН відбулися парламентські дебати щодо історичної відповідальності Німеччини перед Україною. Ініціатором дебатів була депутат Бундестагу Марілуізе Бек. Загалом учасники дійшли спільної думки у багатьох, навіть доволі суперечливих питаннях, а серед небагатьох опонентів тоді особливо непримиренним був Андрій Гунько. Раніше – 2015 року, коли ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо України, визнавши Росію країною-агресором – документ підтримала більшість присутніх, але «проти» проголосував лише німецький парламентарій, член ПАРЄ Андрій Гунько, чиє коріння є також в Україні.
Відомий усім і пункт із вимогою провести вибори на окупованих територіях Донбасу, запропонований у ПАРЄ групою депутатів від лівих сил, серед яких також був Андрій Гунько. А коли моніторинговий звіт ПАРЄ щодо України атакувала так звана група «Друзі Росії в ПАРЄ», до складу якої входять парламентарії від ліворадикальних партій, її очолював також німецький депутат Андрій Гунько. Кілька разів він відвідував окуповану російськими гібридними силами частину Донбасу без дозволу української влади, а відтак його занесли до списку тих, кому заборонений в’їзд в Україну, відкривши кримінальне провадження.
Чи є у таких земляків «дещо спільне»
Те, що саме цього гостя запросив до діалогу під рубрикою «Дещо спільне» голова Німецько-українського інформаційно-культурного центру Олександр Шиян, викликало обурення у користувачів мережі й відвідувачів його сторінки.
Сам Олександр Шиян у розмові з Радіо Свобода сказав, що не вбачає у виборі співбесідника з його відверто антиукраїнською позицією нічого надзвичайного.
«Щодо політичних поглядів, то вони не мають збігатися з поглядами тих чи інших людей. Це його переконання, його політична позиція, яка не має стосунку до національного походження Андрія Гунька», – зазначив Шиян.
Від розповідає, що ця зустріч була першою в рамках нової програми «Дещо спільне». «Та й я від нього нічого негативного не почув», – зауважив Шиян. «Його родина брала участь у розбудові України, вони патріоти і боролися за її незалежність ще в 20-х роках минулого століття. За інформацією, яку маю, я вважаю, що ця родина заслуговує на увагу і повагу, – розповідає Олександр Шиян. – До того ж я не цікавлюся політикою. Наша організація заснована 1990 року і – за статутом – є нейтральною щодо політики та релігії».
Щодо самої ідеї участі Гунька в програмі, то Олександр Шиян стверджує, що той прийшов до Центру не за його особистим запрошенням. Програма «Дещо спільне» має на меті познайомити членів української громади з нащадками українців повоєнних часів, спробою організувати спілкування українців з українцями різних поколінь і з різними долями, в тому числі з наймолодшими представниками громади.
Центр уже не раз намагався заохотити до таких зустрічей сім’ї, які мешкають у Німеччині з давніх-давен. Але досі це не вдавалося – саме через ставлення українців попередніх поколінь, котрі переселилися сюди раніше, до тих, котрі перебралися в Німеччину у 90-і роки. «Тепер, – говорить Олександр Шиян, – намагаємось поступово налагоджувати діалог із нащадками, чиї батьки здебільшого вже померли. Тому намагаємось нині звертатися до їхніх дітей, вивчати їхні долі, дізнаватися, чи вони визнають, і чи знають про своє українське коріння. Саме в такому контексті відбулася і зустріч із паном Гуньком».
Українські німці, російські німці
Тим часом обурення користувачів соціальних мереж сягає краю: від «нерозуміння» до «геть»:
«Yaroslava Zaluska: Вам не соромно???????»
«Krystyna Habovska: Пане Шиян, ви справді вважаєте людей за ідіотів, коли розповідаєте байки про «українського патріота та мецената», який є «представником відомого в Україні та Німеччині роду Гуньків»… Як ви могли виставити український прапор поряд з людиною, що підтримує сепаратистських головорізів, котрі той прапор топтали??? Відповідь проста: ви є ФАЛЬШИВИЙ «УКРАЇНЕЦЬ» і добре, що про це зараз дізналася уся громада. Справжні українці віддають своє життя за український прапор, а ви посадили біля нього мерзотника і ворога України!»
«Tarik Bormental: Що він тут робить? Він зраджує основні цінності людської гідності і демократії, він об’єднується зі силами, котрі нічого іншого не пропонують ніж руйнацію, страждання і розпач…»
Згадали коментатори і конгрес російських німців у Бад Гомбурзі 3 вересня 2017 року, на якому також були присутні і представники Німецько-українського інформаційно-культурного центру, і сам Олександр Шиян. Вони не розуміють: що ці українці мали робити у такій компанії? Але Олександр Шиян знайшов цьому пояснення.
Ми намагаємося поширювати правдиву інформацію про те, що кажуть, як вважають самі «українські» німці, котрі не погоджуються, що їх називають «російськими»
«Наша організація розбудовує стосунки з німцями, а також з етнічними німцями – переселенцями з України, – каже він. – Частина їх – із Дюссельдорфа, котрі, крім мене, брали участь у конференції. Адже не всі переселенці з теренів колишнього Союзу погоджуються з поширеною тут думкою, коли їх усіх вважають «російськими німцями». Є серед них чимало людей з іншими позиціями, як і позиція нашої організації, моя особиста, як її керівника. Ми намагаємося поширювати правдиву інформацію про те, що кажуть, як вважають самі «українські» німці, котрі не погоджуються, що їх називають «російськими». Це була зустріч, організована німецькою організацією, котра створила громадське об’єднання російських німців. Наша участь була за умови, що ми матимемо змогу звернутися з трибуни до аудиторії, і висловити власну позицію щодо цього питання, що ми є, і що ця тематика заслуговує більшої уваги, враховуючи особисті права українських німців».
Такий «різнобій» у думках і позиціях спонукає замислитися над проблемою, яка вочевидь є спільною для українських громад у цілому світі. Принаймні у Німеччині досі не існує одного спільного для української громади органу, який би їх усіх об’єднав і представляв би та захищав її інтереси. Тож українці, залежно від можливостей, організовуються самотужки, як це зробив Олександр Шиян.
«Наша організація – Німецько-український інформаційно-культурний центр заснована понад 20 років тому, але я почав займатися українською тематикою у Німеччині ще раніше. Ми існуємо лише на добровільних засадах, не маємо жодної підтримки ні від України, ні від Німеччини. Ми працюємо, утримуємося власним коштом, і віддаємо цій справі власний вільний час», – говорить Шиян.
Він також висловив думку, котру підтримують численні активісти української громади: на жаль, представники проукраїнських кіл у Німеччині звертають увагу на події чи людей, коли їхні дії чи думки не збігаються з їхніми уявленнями про таку роботу чи їхніми власними думками. Вони не пропонують співпраці, не кажучи про певну допомогу, не цікавляться діяльністю таких громадських українських організацій, і не намагаються об’єднатися з метою спільності. Також вони не виявляють власної ініціативи.
