Доступність посилання

ТОП новини
21 Вересень 2018, Київ 01:20

Чорнобильська зона і її майбутнє очима експертів


Туристична атракція, науковий заповідник, сховище для віпрацьованого палива – Чорнобильська зона відчуження має чимало варіантів для використання. Колишній міністр екології Сергій Курикін впевнений, що на території заповідника можна було б проводити дослідження впливу малих доз радіації. А дозиметрист та колишній співробітник станції Олександр Купний попереджає про можливий ріст випромінення під новим конфайнментом.

Чорнобиль. Яким він буде завтра | Ранкова Свобода. Частина 3
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Їздити на екскурсії в Чорнобиль – безпечно, більше того, його вже можна заселяти, зазначає генеральний директор Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України Димитрій Базика.

Південно-східну частину 30-ти кілометрової зони можна було б заселяти навіть сьогодні
Димитрій Базика

«Небезпечні всі відходи, сконцентровані в десятикілометровій зоні. Все те, що показує офіційна чорнобильська програма для туристів – безпечне, оскільки там маршрути всі прокладені так, щоби для людей не було ніякого опромінення. Південно-східну частину 30-ти кілометрової зони можна було б заселяти навіть сьогодні. Щодо десятикілометрової зони ЧАЕС – там прогноз песимістичний, там навряд чи будуть жити люди», – прокоментував науковець.

Колишній міністр екології України Сергій Курикін зауважує, що створення конфайнменту значно поліпшило ситуацію з випроміненням навколо Чорнобильської атомної електростанції.

Рівень випромінення дає змогу проводити роботи на промисловому майданчику
Сергій Курикін

«Сьогодні рівень випромінення значно знизився, це дає змогу як проводити необхідні роботи на промисловому майданчику в десятикілометровій зоні, так і більш серйозно говорити про можливості якоїсь іншої діяльності на території Зони, зокрема туристичної діяльності та будівництво сонячної електростанції», – сказав він в ефірі «Ранкової Свободи».

Але при цьому забруднення місцевості нерівномірне, а говорити про те, що зона відчуження є безпечною, на думку Курикіна, зарано. Тим паче він не бачить підстав для заселення будь-якої частини території.

«По-перше, заселяти – означає створювати інфраструктуру, для кого і чого – незрозуміло, по-друге: заселяти заповідник – це, пробачте мене, трошки абсурдна ідея, тому повинні виходити з реалій», – зауважує екс-міністр.

Ілюстративне фото. Хатка бобрів в кілометрі від зруйнованого енергоблоку ЧАЕС
Ілюстративне фото. Хатка бобрів в кілометрі від зруйнованого енергоблоку ЧАЕС

Він нагадує, що два роки тому президент Порошенко підписав указ про створення Чорнобильського біосферного заповідника, і висловлює впевненість, що на цій території можна було б розгорнути наукову діяльність.

Викликають зацікавлення в науковців дослідження, пов’язані з довготривалим впливом радіації на довкілля
Сергій Курикін

«Дуже перспективними, такими, що викликають зацікавлення в науковців багатьох країн, є наукові дослідження, які пов’язані з довготривалим впливом радіації на довкілля, з впливом малих доз радіації і таке інше. Тобто цікавість до цього предмету є постійною і тут є серйозні перспективи. Це і є одне з тих завдань, які заповідник має виконувати», – впевнений Курикін.

Колишній працівник ЧАЕС, дозиметрист Олександр Купний стверджує натомість, що даних про випромінення від саркофагу станції недостатньо, аби судити про його безпечність. Крім того, він прогнозує, що з часом потенційна шкода від випромінення буде рости, хоча новозбудований конфайнмент її й обмежує.

З часом буде виходити альфа-випромінення – це по суті частинки палива
Олександр Купний

«Якщо брати тільки по радіаційному випроміненню – альфа, бета і гама – то зараз основний внесок всередині об’єкту «Укриття» (саркофаг, зведений над станцією ще в 1986 році – ред.) дають гама- та бета-випромінювання, які постійно розкладаються, і фон там порівняно з 1986 роком дуже сильно впав, але все одно залишається захмарним для експлуатації та знаходження всередині. Але з часом буде виходити і альфа-випромінення, яке нікуди не поділось. А альфа-випромінення – це по суті частинки палива», – констатує він.

Купний додає, що альфа-випромінення є найбільш небезпечним. Однак зауважує – за умови дотримання правил безпеки туризм до зони відчуження не завдасть шкоди здоров’ю.

«Маршрути, прокладені та використовувані для туристів, безпечні за умови дотримання інструктажу, який проводять для всіх, хто відвідує Зону. Треба дотримуватись інструкцій, які даються, і тоді ваші відвідини Зони будуть безпечними. Будете сваволити – можете потенційно наразити себе на ризик».

Різниця між могильником та сховищем

Минулої осені в Чорнобильській зоні почалось будівництво центрального сховища для відпрацьованого радіоактивного палива. Таке рішення Купний оцінює як правильне і запевняє, що в українців немає підстав для побоювань.

«Населення лякають швидше журналісти, які це називають могильником. Є різниця між могильником радіоактивних відходів і відпрацьованого палива. А народ цього не розуміє, і слово «могильник», звісно, лякає. Людей лякають тим, що сюди будуть звозити з усієї Європи. Це неправда, м’яко кажучи, якщо не відверта брехня, щоб залякати народ, маніпулювати та завадити будівництву», – переконаний дозиметрист. Він додає, що таке зберігання – технологія не експериментальна, а вже випробувана і не дає підстав для занепокоєння.

Сергій Курикін пояснює, що сховище – це в будь-якому разі відкладена проблема відпрацьованого палива.

Атомники розглядають відпрацьоване паливо як ресурс
Сергій Курикін

«Сьогодні ми є до певної міри заручниками ситуації, коли атомники розглядають відпрацьоване паливо як ресурс. Вони вважають, що технології в майбутньому дозволять повторно його використовувати, тому ми його безпечно зберігаємо для того, щоб потім мати можливість його використовувати. Мені здається, що безпечніше і перспективніше було б побудувати на території Чорнобильського проммайданчика підземне, тобто геологічне сховище, про яке періодично говорять, але впродовж десятиріч нічого не роблять».

Хоча зараз наука не дозволяє використовувати відпрацьоване ядерне паливо як ресурс, Курикін переконаний, що саме геологічне сховище дозволило б безпечно зберігати його до тих часів, коли це стане можливим.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG