Гості програми «Ваша Свобода»: народні депутати України Олена Сотник («Самопоміч») і Оксана Юринець (БПП); експерт-міжнародник Андрій Бузаров.
«Ми розриваємо всі пута, які пов'язують нас із Російською імперією, з Радянським Союзом. Зробити незалежність незворотною, Україну – великою і сильною, без жодної перспективи повернення в зону російського впливу – це головне завдання нашого покоління» – так президент України Петро Порошенко пояснив своє рішення подати до Верховної Ради України законопроект про закріплення в Конституції України курсу на вступ держави до ЄС і НАТО. Цей законопроект Порошенко визначив як невідкладний.
Олександр Лащенко: Пані Юринець, 4 вересня настало. Верховна Рада відновила роботу після канікул і розглядає законопроект. Що саме пропонується цим законопроектом? І коли може бути ухвалений у цілому цей документ?
Це незворотній процес, який має бути закріплений парламентомОксана Юринець
Оксана Юринець: Думаю, що на четвер цей законопроект буде підтриманий у сесійній залі. Це сьогодні дуже важливо, щоб той реванш, про який усі говорять, дуже відчутний, – щоб він не стався. Дуже часто в залі важливі рішення з купою дискусій, з довгими перемовами все ж знаходили понад 300 голосів. Я думаю, що і цей законопроект знайде ті голоси.
(Повна версія програми)
Дати (вступу до НАТО і ЄС – ред.) точно не можуть бути в законі. Але те, що це незворотній процес, який має бути закріплений цим парламентом – це має бути. Уперше в історії Асамблея НАТО в 2020 році навесні відбудеться в Києві. Нам до цього так само треба буде готуватися. У Галіфаксі, коли відбудеться осіннє засідання, буде ухвалено низку важливих рішень. Я думаю, те, як нас сьогодні бачить НАТО, на цій асамблеї вирішуватиметься.
Вступ до НАТО підтримує і схід УкраїниОксана Юринець
Сьогодні цей крок і рішення, коли ми чітко заявляємо. До цього часу жодного разу Україна не заявляла чітких своїх прагнень – ми думали, ми говорили. Закріплення цього в документах, які сьогодні приймає парламент – дуже важливо, необхідно. Незворотність у Конституції – це вже факт, який закріплюється позицією.
У Львівській області майже 80% людей, які підтримують вступ до НАТО. У нових аналізах – сьогодні і схід підтримує цей вступ, під цю «парасольку». Я буду голосувати точно «за» (законопроект щодо закріплення в Конституції України курсу на вступ держави до ЄС і НАТО – ред.)! Це практична річ, яку треба зробити. Це паралельні процеси – реформи, зміни, імплементація. Багато речей, напевне, треба було з часом робити. Але час ще є все зробити так, як це мало б бути раніше.
– Пані Сотник, а референдум буде? Прописується це в президентському законопроекті?
Декларація без конкретних реалістичних кроків є нічим іншим, як політичним піаромОлена Сотник
Олена Сотник: Не прописується. Президентом пропонується в преамбулі закріпити зовнішній напрямок на вступ до Євросоюзу і Євроатлантичного союзу, пропонуються зміни до повноважень Верховної Ради України, самого президента (він прописує себе окремо як гаранта цього стратегічного напрямку), прописуються повноваження Кабміну, який має забезпечувати цей процес.
І з’являється в 15-му розділі цікава норма. Це вже перехідні положення. Виключається 14-й пункт. У цьому пункті йде мова про військові бази, зокрема можливість передачі їх в оренду іноземним військовим формуванням. Пропонується на основі міжнародних договорів повністю цей пункт виключити.
Як комунікує це офіційно Адміністрація президента, це є ніщо інше, як удар по нашому ворогу – Російській Федерації, зокрема щодо Чорноморського флоту і тих угод, які були ратифіковані Верховною Радою. Але ми повністю виключаємо цей пункт із Конституції, то чи зможемо, наприклад, ті ж іноземні контингенти того ж НАТО на нашій території через ратифікацію міжнародних угод якимось чином залучати, наприклад, якщо буде військова загроза? Це буде проблематичним.
Для будь-якої людини Конституція працює і важлива, коли можуть використовувати її для захисту власних прав. Декларація без конкретних реалістичних кроків є нічим іншим, як політичним піаром. Що запропонував президент (повноваження, які записані для Кабміну й Верховної Ради) фактично вже є в Конституції. Що гарант прописав для себе – це ніщо інше, як нове гасло для плакатів: «Я стану гарантом невідворотності європейського курсу!». Єдине смислове, змістовне навантаження несе преамбула.
Як народний депутат я буду голосувати за направлення до КСУ. Це, звичайно, перше голосування. Буду сподіватися, що КСУ зможе дати фаховий коментар з цього приводу. Потім буде наступна сесія, і ми зможемо навіть надавати пропозиції.
– Пане Бузаров, законопроект, який пропонує президент Петро Порошенко щодо закріплення курсу України до ЄС і НАТО – чому саме зараз? Не запізно? Чи, можливо, щось не враховано? Чи, навпаки, все нормально, і досвід країн Балтії початку 2000-х років врахований, коли вони вступили, зрештою, до НАТО?
Андрій Бузаров (переклад): Останнім часом стало дуже модно серед політичних лідерів братися за Конституцію України. Останнього року – як мінімум, вже дві серйозні ініціативи (від Порошенка і від Тимошенко). Всі хочуть перед виборами якусь внести ініціативу, яка могла б якимось чином покращити рейтинг в очах потенційного електорату.
Війна з Росією ускладнює нам інтеграцію в НАТО, але не забороняє швидкої інтеграції до ЄСАндрій Бузаров
Єнс Столтенберг щороку друкує звіт щодо діяльності НАТО по усьому світу. І я не бачив, щоб хтось вимагав від України закріплення в Конституції відповідних положень. Тобто, коли ми інтегруємося в ЄС, то в нас є чіткий план інтеграції. Нам кажуть: спочатку ухваліть закон про електроенергію. Ми ухвалили. Все – плюс.
Але коли ми інтегруємося, зближуємося з НАТО, то від нас ніхто не вимагає такого закріплення в преамбулі, тим більше в Конституції! А якщо ця структура через 10 років розпадеться, то що – нам знову зміни до Конституції вносити? Воно не зовсім переконливо виглядає в очах багатьох політичних аналітиків і людей. Ця ініціатива народилася всередині країни.
Війна з Росією і окупація території Криму і Донбасу ускладнює нам інтеграцію в НАТО, але не забороняє швидкої інтеграції до ЄС, як це свого часу зробив Кіпр.
