Найближчим часом склад переговорної групи від України в Мінську може змінитися. Другого жовтня офіційний представник України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма востаннє візьме участь у засіданні. Своїм наступником він називає радника президента Петра Порошенка, дипломата Руслана Демченка. Про те, чому Кучма заговорив про «критичний вік» і які перспективи мінського процесу, аналізує газета «День».
Кучма зрозумів, що Мінські домовленості не задовольняють українську сторону й не мають миротворчого потенціалу, стверджує в «Газеті по-українськи» політолог Віктор Небоженко. Тому з них починають йти різні політики. Це правильно, вважає політолог. Бо немає сенсу імітувати миротворчі рухи в рамках проросійських інтересів. Першого року всі, хто був у мінському процесі, пішли туди, бо хотіли миру та мріяли бути його авторами. Думали, що досягнуть цього швидко й отримають визнання. Для Кучми це надважливо. Бо він родоначальник олігархічного сімейного клану. А тут би отримав повагу українців. Але нічого не вийшло, констатує експерт газети.
Цього року від приватизації уряд розраховував отримати до бюджету рекордну суму – понад 21 мільярд гривень. Натомість за перші півроку 2018-го Фонд держмайна перерахував до бюджету лише 50 мільйонів гривень. Це, як зазначає газета «День», мізерні 0,2% від річного плану. Проте в Фонді держмайна переконують: надолужать наступного року. І вже готують до продажу 20 великих підприємств. За державне майно знову планують виручити чималу суму – 17,1 мільярда гривень. Однак експерти газети поки не вірять у вдалі продажі. Адже внесені в список підприємства безуспішно намагаються продати роками. Як, наприклад, Одеський припортовий завод чи те ж «Центренерго». Тож потенційні інвестори заяви про обіцяний розпродаж уже сприймають скептично. До того ж, і ці малі шанси на успішний продаж держмайна зменшують вибори. Купувати щось до їхнього завершення не ризикнуть навіть відчайдушні інвестори, зазначають експерти газети. Змінити ситуацію під силу хіба успішному й прозорому конкурсу з продажу «Центренерго». Бізнес хоче побачити докази, що Україна справді готова продавати.
Газета «Україна молода» стверджує, що головна інтрига нинішньої осені – скільки українці платитимуть за газ, а отже, за опалення, гарячу воду та інший супутній набір елементів для комфортного існування. Той факт, що підвищення буде, не так давно особисто підтвердив прем’єр Володимир Гройсман. Нез’ясованими лишаються нюанси: на скільки саме подорожчає блакитне пальне і якими будуть цінові наслідки для всіх споживачів. За інформацією газети, в уряді, однозначної відповіді на ці питання немає. Саме тому влада вчергове відтермінувала підвищення цін: на цей раз до 18 жовтня. Таким чином, дорогий газ українці, схоже, отримають вже з початком нового опалювального сезону. Якщо Кабмін, перебуваючи у тісному діалозі з Міжнародним валютним фондом, не відкладе непопулярне рішення ще на якийсь період.
