Доступність посилання

ТОП новини

«Битва за Супрун»: аргументи сторін


Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун в ефірі Радіо Свобода
Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун в ефірі Радіо Свобода

Реформатор чи «слуга західного капіталу»? Реформа закупівель ліків – чи створення їхнього дефіциту? Боротьба з корупцією – чи звільнення інакодумців? Думки українців щодо реформ Уляни Супрун, яка зараз у судах відстоює своє право і надалі виконувати обов’язки міністра охорони здоров’я – розділилися. Радіо Свобода не лише побувало на мітингах супротивників і прихильників Супрун та на суді щодо неї, а й спробувало звести докупи аргументи і тих, й інших.

Уляну Супрун – усунули від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я. Однак Кабмін подав клопотання про її поновлення на посаді до Окружного адмінсуду Києва, який і наклав цю заборону. Станом на вечір 12 лютого суд ще перебуває у нарадчій кімнаті.

Чи є у Супрун друге громадянство? Про це говорили в суді (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:14 0:00

Ці події ще більше сколихнули пристрасті навколо особи Уляни Супрун: і серед прихильників очільниці МОЗ, і в її супротивників. Це помітно як у соцмережах, так і під самою будівлею суду, який 11-12 лютого визначається з посадовими правами в.о. міністра.

Опитування: за і проти «реформи Супрун» – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:06 0:00

Радіо Свобода спробувало підсумувати аргументи як супротивників, так і прихильників Уляни Супрун, а також перерахувати найвідоміших представників обох таборів.

Проти реформ Супрун:

Більшість депутатів парламентської фракції «Радикальної партії Ляшка». Зокрема – сам Олег Ляшко, а також депутат Ігор Мосійчук, який і подав позов проти Уляни Супрун.

Ще в таборі опонентів посадовця – позафракційний депутат Сергій Шахов, представники «Опозиційного блоку» Нестор Шуфрич і Вадим Рабінович, а також позафракційний, колишній перший номер у списку «Опозиційного блоку» Юрій Бойко.

Найяскравіші опоненти Супрун у провладному таборі – депутат від «БПП» Ольга Богомолець, а у медичній галузі – директор Інституту серця Борис Тодуров та екс-ректор НМУ імені Богомольця Катерина Амосова. Амосова звинувачує Супрун у тому, що та спричинилася до її усунення з посади, яке вона вважає незаконним.

Зі свого боку, один з попередників Супрун на посаді, а нині депутат Олег Мусій розповідає, що у 2014 році він нібито вигнав її з медичної служби Майдану, вирішивши, що вона «пройдисвітка міжнародного масштабу». Про це він заявив у ефірі телеканалу Newsone.

Олег Ляшко – взагалі звинувачує Супрун у тому, що вона пише свої пости в соцмережах «під впливом канабісу».

За реформи Супрун:

Низка українських міністрів. Зокрема, міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр юстиції Павло Петренко (він 11 лютого прийшов на суд у справі Супрун), і навіть прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Відсторонення Супрун – це спроба зупинити медичну реформу, вважає прем’єр, який і призначав її на цю посаду.

Також серед прихильників реформ Уляни Супрун перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, співавтор системи «ПроЗорро» Максим Нефьодов, депутат він «Народного фронту» Андрій Тетерук, спікер українського парламенту Андрій Парубій та навіть президент України Петро Порошенко.

Я дуже ціную, що ми разом з пані Супрун, урядом, парламентом зробили в напрямку медичної реформи
Петро Порошенко

«Пані Супрун має повну підтримку президента України, і я дуже ціную, що ми разом з пані Супрун, урядом, парламентом зробили в напрямку медичної реформи», – цитує Порошенка УНІАН.

Уляну Супрун та її реформи підтримує ціла низка громадських активістів, від керівника «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна до представників пацієнтських організацій. На підтримку Супрун до суду прийшов, зокрема, ветеран Олексій Цимбалюк, відомий як учасник спецоперації СБУ з порятунку журналіста Аркадія Бабченка.

За що критикують медреформу Супрун:

  • Затримки з закупівлею ліків, які має забезпечувати держава.
  • Скорочення фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій у селах.
  • Закупівля ліків не через медичні заклади, а через міжнародні компанії та організації.
  • Зміна правил виїзду «Швидкої допомоги»: у певних випадках служба «103» не відправляє медичну бригаду додому, а надає пацієнту покрокову інструкцію, що робити.
  • Звільнення з посад багаторічних керівників медичних вишів та провідних лікарських закладів.
  • Зміна правил призначення цих керівників.
  • «Робота на західний капітал», а не на українського пацієнта.
  • Поради у соцмережах, які обурюють частину українців: наприклад – від протягів не застуджуються, мочити пробу Манту – можна, їсти невеликі кількості морозива під час ангіни – теж, перекис водню – не дезінфікує рану тощо.
  • Нібито відсутність в Уляни Супрун належних повноважень на проведення реформ, медичної освіти, належного досвіду управління у медичній галузі; ба навіть те, що вона начебто має не українське громадянство, а паспорт США.

Ці та інші аргументи викладені у петиції з вимогою звільнення Уляни Супрун.

Серед її підписантів можна побачити і деякі відомі прізвища.

За що підтримують медреформу Супрун:

  • Реформа державних закупівель ліків. Відтепер частину з них закуповують через систему «ПроЗорро», що до іншої частини – постачальників визначають міжнародні організації з охорони здоров’я та західні компанії
  • Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Він, зокрема, визначає, які саме послуги та препарати держава оплачує з бюджету, які – ні. Зміна принципів закупівель ліків :через систему або через міжнародні організації, які мають на меті знайти на ринку найдешевші ліки тієї ж якості.
  • Електронна система охорони здоров’я eHealth – замість паперових карток для запису на прийом, записаній від руки інформації про щеплення дитини та для заміни паперового документообігу в лікарнях у цілому.
  • Створення «Національної служби здоров’я», через яку оплачуються медичні послуги: за якісь платить бюджет, за якісь – страхова компанія, за якісь – сам пацієнт. Фінансування лікарні тепер визначає не кількість ліжкомісць, а кількість пацієнтів, яким надали допомогу за місяць.
  • Безкоштовні ліки для онкохворих, стенти (імпланти для розширення судин серця після інфаркту – ред.).
  • Поліпшення ситуації з забезпеченням українців вакцинами для планової вакцинації.
  • Чіткий перелік ліків, які лікарні мають надати пацієнтові коштом бюджету.
  • Реформа первинної медичної допомоги, зокрема – сімейних лікарів, яких тепер пацієнт обирає сам, а лікар – отримує платню залежно від кількості своїх пацієнтів. Також – можливість обслуговуватися бюджетним коштом як у державних, так і у приватних медичних закладах.
  • Перехід на міжнародні протоколи (чітко визначені та перевірені алгоритми – ред.) лікування.
  • Реформа виборів керівництва у медичних закладах та медичних закладах вищої освіти, а також наближення медичної освіти до міжнародних стандартів.
  • Відмова від ліцензування «народних цілителів», і паралельно – виділення коштів на наукові медичні розробки, які перемагають у конкурсах МОЗ.

У всіх цих змінах, які просуває команда Уляни Супрун, її прихильникам найбільше імпонує те, що українську медицину намагаються змінити за західним зразком, що фінансування цього сектору стає більш зрозумілим та прозорим, і що в підсумку це має вплинути на якість лікування і на тривалість життя українців.

Чи не найдетальніше «розклав по поличках» концепцію медичної реформи Супрун блогер Семен Єсилевський.

Раніше Окружний адміністративний суд оприлюднив роз’яснення своєї ухвали, згідно з якою Супрун не має права виконувати виняткові повноваження міністра.

5 лютого стало відомо, що цей суд Києва заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, політична сила якого і подала відповідний позов. Пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді заявили, що оскаржуватимуть це рішення суду.

Сама Уляна Супрун розповіла, що позов представника Радикальної партії Ігоря Мосійчука, в якому він вимагає позбавити її права обіймати посаду, суд має розглянути 15 лютого.

Підтримку Уляні Супрун як очільниці Міністерства охорони здоров’я вже висловили президент Петро Порошенко, уряд і в дипломатичних колах. Крім того, користувачі соціальних мереж запустили онлайн-кампанію підтримки чиновниці.

Уляна Супрун понад два роки, від липня 2016 року, є виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

У квітні минулого року комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я підтримав зареєстрований у січні 2017 року проект постанови про звільнення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун з посади. Супрун тоді заявила, що у відставку не збирається.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG