Доступність посилання

ТОП новини
25 Червень 2019, Київ 01:15

Україна проти Росії в Гаазі: День перший. Аргументи Росії


Міжнародний суд ООН в Гаазі

В Міжнародному суді ООН в Гаазі розпочався черговий раунд слухань у справі «Україна проти Російської Федерації», який триватиме цього тижня. Свої аргументи в перший день слухань представила Росія, а також вона матиме ще один день – четвер. У вівторок і п’ятницю висловити свої аргументи матиме змогу Україна. Нині в Суді концентруються на тому – чи підпадають справи – про фінансування конфлікту на Донбасі та утиски прав етнічних громад – насамперед кримських татар на анексованому півострові – під юрисдикцію Міжнародного суду ООН, який був створений в 1946 році і котрий вирішує суперечки між державами. Україна доводить, що дії Росії підпадають під дію Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

В перший день слухань аргументи в Міжнародному суді ООН викладала російська сторона. Її підхід полягав у тому, що суд не має юрисдикції у справі, з якою до нього звернулася Україна – зокрема в питанні підтримки проросійських сепаратистів на Донбасі, а також – як каже Україна – порушень прав людини та расової дискримінації в Криму.

У 2017 році Україна звернулася до Суду з проханням: наказати Росії зупинити, як стверджує українська сторона, фінансування та озброєння підтримуваних Росією сепаратистів і покласти край дискримінації кримських татар в анексованому Криму саме як етнічної групи.

«Справа, порушена Україною, має бути відхилена за браком підстав», – сказав Дмитро Лобач, посол з особливих доручень, який представляє Росію під час слухань у суді.

Лобач заперечив звинувачення з боку України про причетність Росії до збиття «Боїнга» «Малайзійських авіаліній» на території Донбасу в липні 2014 року і що цим вона порушила Міжнародну конвенцію про фінансування тероризму.

Російський представник Дмитро Лобач виступає в Міжнародному суді ООН в Гаазі. 3 червня 2019 року
Російський представник Дмитро Лобач виступає в Міжнародному суді ООН в Гаазі. 3 червня 2019 року

Російський представник сказав, що Київ не спромігся продемонструвати, що Москва мала «наміри і інформацію», які підпадають під дію Конвенції і щоб це у свою чергу підпало під юрисдикцію суду.

Лобач сказав, що розслідування, проведене представниками шістьох країн на чолі з Нідерландами, дійшло висновку, що ракетна установка земля-повітря «Бук» була доставлена з російської бази – але це, за словами представника Росії, «не дало відповіді, чому літак був збитий і хто був відповідальний».

Ось ще кілька аргументів, які подала Росія в понеділок, і на які Україна зможе відповісти у вівторок.

  • Лише Україна вважає угруповання «ДНР» та «ЛНР» терористичними і такими їх більше ніхто не визнає;
  • Обстріли житлових кварталів були і з українського боку (зокрема були названі приклади Маріуполя, Краматорська, Волновахи, Авдіївки на ранніх стадіях конфлікту);​
Григорій Лук’янцев з МЗС Росії в залі Міжнародного суду ООН в Гаазі. 3 червня 2019 року
Григорій Лук’янцев з МЗС Росії в залі Міжнародного суду ООН в Гаазі. 3 червня 2019 року

Крим

Україна також звинувачує Росію в «систематичній дискримінації та порушенні прав» кримських татар та інших етнічних меншин в анексованому в 2014 році Москвою Криму.

Щодо Криму, то російська сторона в понеділок навела цифри виділення тисяч земельних ділянок кримським татарам на півострові і наполягала, що татарам було нелегко у Криму до 2014 року за української влади.

Українська делегація слухає російські аргументи в Міжнародному суді ООН в Гаазі. Керівник Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в другому ряду зліва. З червня 2019 року
Українська делегація слухає російські аргументи в Міжнародному суді ООН в Гаазі. Керівник Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в другому ряду зліва. З червня 2019 року

У складі української делегації – голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Раніше він завив що систематичні обшуки та арешти в Криму нагадують сталінські репресії, і що навесні цього року почалась нова, «більш жорстока хвиля репресій і гонінь на кримських татар».

«Брак переговорної волі»?

Один з головних аргументів російської сторони, а з її боку виступило п’ять промовців, включно з професорами міжнародного права, полягав у звинуваченні Києва в браку бажання вести переговорний процес із Москвою.

Чого бракує – так це переговорів, справжніх переговорів
Аргумент російської сторони

«Чого бракує – так це переговорів, справжніх переговорів… Україна лише вдає, що веде переговорний процес, для того аби переговори не вдалися аби поставити галочку ніби переговори ведуться», – сказав один з представників російського боку.

«На думку Російської Федерації Україна вела себе недобросовісно у спробах мирного врегулювання спору перед тим, як звернутися до Суду. Тут майстерність називати біле чорним сягає апогею», – написала у Фейсбуці заступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, яка очолює українську сторону на суді.

На думку Російської Федерації, Україна вела себе недобросовісно у спробах мирного врегулювання спору... Тут майстерність називати біле чорним сягає апогею
Олена Зеркаль

За її словами, позиція Російської Федерації у справі, яка в понеділок була представлена в Гаазі, не відрізняється від аргументів дворічної давнини.

«Сьогодні ми почули російську позицію і в принципі нічого нового у порівнянні з тим, що ми чули два роки тому. Вони тільки розширили свою презентацію, а решта була очікуваною», – сказала Зеркаль.

Вона зазначила, що це звичайна спроба затягнути судовий розгляд.

«Суд має визначитися ще раз, щоб росіяни це почули. Це типова їхня позиція, вони продовжують називати революцію заколотом, продовжують розповідати про «громадянську війну». Нічого нового ми не почули», – наголосила Зеркаль.

Заступник міністра закордонних справ України Лана Зеркаль слухає російських представників в Міжнародному суді ООН в Гаазі, З червня 2019 року
Заступник міністра закордонних справ України Лана Зеркаль слухає російських представників в Міжнародному суді ООН в Гаазі, З червня 2019 року

Зеркаль написала також: «Російська Федерація намагається маніпулювати судом і замість питань юрисдикції, розглядати справу по суті на власних умовах… це найбільша небезпека і пастка. Російська Федерація намагається сказати Суду – забудьте про тисячі сторінок доказів, подивіться лише на кілька фактів, які відібрала Росія».

«З одного боку, Росія намагається перекрутити усю доказову базу. Як в радянській естрадній репризі – «Тут граємо, тут не граємо, тут пляма – рибу загортали». З іншого, намагається буквально змінити тексти конвенцій, вимагаючи їх читати так, щоб дії Росії не потрапляли під їхню дію», – додала Зеркаль.

У квітні 2017 року 15 суддів, які слухають справу «Україна проти Російської Федерації», відхилили прохання України про застосування тимчасових заходів проти Росії аби одразу припинити, як стверджує українська сторона, фінансування та направлення озброєнь сепаратистам на Донбасі. І тоді ж Суд в Гаазі попередив Москву щодо потреби захисту прав етнічних меншин у Криму.

До суддівської панелі Міжнародного суду ООН, які слухають справу «Україна проти Російської Федерації» входять 15 суддів з різних країн. Гаага, 3 червня 2019 року
До суддівської панелі Міжнародного суду ООН, які слухають справу «Україна проти Російської Федерації» входять 15 суддів з різних країн. Гаага, 3 червня 2019 року

Загалом справа в Гаазі, як очікується, може завершитись наприкінці року або на початку 2020 року, а то й пізніше.

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG