Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Weekly: Пушилін анонсував порушення режиму припинення вогню. Командування ООС готове до «адекватної відповіді»


Під час «Маршу захисників» до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2020 року
Під час «Маршу захисників» до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2020 року

Пушилін анонсував порушення режиму припинення вогню

Денис Пушилін, нинішній ватажок угруповання «ДНР», пообіцяв, що сьогодні, 7 вересня, порушить режим припинення вогню. За його словами, він віддав наказ своїм бойовикам відкрити о 8-й ранку вогонь по території неподалік селища Шуми: за твердженням Пушиліна, в тій місцевості нібито є «незаконно зведені інженерні споруди» української сторони, які, мовляв, збудували на порушення умов чинного припинення вогню. При цьому, як цитують Пушиліна пов’язані з бойовиками сайти, він закликав українські війська «забезпечити відсутність особового складу у вказаному районі» і заявив, що хоче не людських жертв і не зриву перемир’я, а, мовляв, «тільки дотримання досягнених домовленостей».

«У разі застосування вогневого впливу збройними формуваннями Росії по території України командування Об’єднаних сил залишає за собою конституційне право на захист територіальної цілісності України з наданням адекватної відповіді всіма наявними силами та засобами», – мовиться в заяві командувача Об’єднаних сил генерала-лейтенанта Володимира Кравченка.

6 років з часу підписання Мінського протоколу

Рівно 6 років тому – 5 вересня 2014 року – у столиці Білорусі Мінську на зустрічі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) було підписано попередній протокол до угоди про припинення вогню на Донбасі. Увесь цей час не стихають розмови про ефективність переговорного процесу. Олії у вогонь підлив і нещодавно призначений заступником голови делегації України в ТКГ – Вітольд Фокін. У Верховній Раді тепер хочуть викликати Фокіна для пояснень через його заяви в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.ua» про те, що «треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».

Старт місцевих виборів

В Україні 5 вересня офіційно розпочався виборчий процес щодо місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року. Цю дату раніше затвердила Центральна виборча комісія. З календарним планом основних організаційних заходів із підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня можна ознайомитися тут.

Цьогорічні місцеві вибори проходитимуть із урахуванням нового поділу на райони. Новинкою можуть стати і соціологічні опитування у день виборів під егідою Центральної виборчої комісії, які запропонували представники «Слуги народу», що викликало гостру критику опозиції.

День знань: хто не піде до школи через коронавірус і що робити вчителям?

1 вересня в Україні стартував навчальний рік, попри карантинні обмеження та ріст кількості заражених вірусом COVID-19. Міністерство охорони здоров’я напрацювало рекомендації для шкіл, а Міністерство освіти і науки роздало вказівки освітянам. Як і в яких умовах школярі сіли за парти, а де літні канікули продовжили? Про це в огляді Радіо Свобода.

Протести у Білорусі

Натомість у Білорусі цьогоріч 1 вересня – це не День знань, як звикли називати його в минулі роки, це був 24-й день протестів, який може увійти в історію як «День солідарності». Цього дня молодь заполонила вулиці столиці й інших білоруських міст, щоб протестувати проти фальсифікації президентських виборів. До студентів долучилися, солідарні з ними, робітники й айтішники, митці і викладачі вишів. Міліція ж розпочала цей день із затримань. А Олександр Лукашенко виступив у коледжі в Барановичах і оголосив, що спекотне в прямому і переносному сенсі літо закінчилося.

А після візиту російського прем’єр-міністра Михайла Мішустіна до Мінська стало відомо, що Олександр Лукашенко невдовзі відвідає російську столицю для підписання так званої інтеграційної дорожньої карти, яка має у перспективі перетворити союзну державу Росії і Білорусі з фікції на політичну реальність, створити можливості для об’єднання двох країн у єдину державу зі столицею, звичайно ж, у Москві, зазначає політичний оглядач Віталій Портников. І з президентом Путіним, а не із президентом Лукашенком, зауважує він у статті в рубриці «Точка зору» й порівнює гру Путіна з Лукашенком і гру Путіна з Кучмою та Януковичем.

А ще:

«Американська мрія» Віктора Медведчука

Та повернемось до українських політиків, що безперешкодно ведуть свій бізнес за кордоном. Попри найсуворіші американські санкції, запроваджені у 2014-му проти кума Володимира Путіна Віктора Медведчука, нафтопродукти російського заводу його родини без проблем постачаються у США. Журналісти програми «Схеми» з'ясували, як, коли і в яких обсягах продукція «Новошахтинського заводу нафтопродуктів» потрапляє до анексованого Росією Криму, а також у порт Х’юстона, де її отримує одна з найбільших нафтопереробних корпорацій Сполучених Штатів Америки.

Суд змусив «Приватбанк» заплатити Суркісам

Найбільший державний комерційний банк в Україні, тепер винен братам Григорію та Ігорю Суркісам приблизно 10 мільярдів гривень. Таке рішення ухвалив 2 вересня Печерський районний суд Києва. Ідеться про кошти вкладників, які співвласники банку вивели перед його націоналізацією, і які нова адміністрація банку лише частково компенсувала, додавши до статутного капіталу «Приватбанку» вклади пов'язаних осіб. Таке рішення свідчить, що судова влада в Україні стає на бік Ігоря Коломойського та його оточення в його суперечці з державою, а також ставить під сумнів подальшу міжнародну допомогу Україні. Так оцінили останнє рішення на користь Суркісів експерти і частина посадовців. Радіо Свобода зібрало найважливіше, що варто знати про «гроші Суркісів» у «Приватбанку».

Навального отруїли «Новачком» –

Які шанси вижити у російського опозиційного лідера Олексія Навального? Влада Німеччини заявляє, що його отруїли бойовою нервово-паралітичною речовиною «Новачок». Ісмаїл Єфендієв з Європейської асоціації центру отрут та клінічних токсикологів вважає, що доза в 30 разів менша за краплю дощу, може бути фатальною. В цей час Росія заявила, що не отримувала від німецької влади доказів отруєння Навального. За окремими лінком пригадуємо усіх «жертв» «Новачка» та переповідаємо історію отруйної речовини.

«Менша за краплю дощу» – про смертельну дозу «Новачка»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:55 0:00

Перший рік роботи Антикорсуду: «зрада» чи «перемога»

5 вересня 2019 року відбулося перше засідання Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), яке стало офіційним початком його реальної роботи. Призначав суддів за результатами конкурсу, в якому вирішальну роль відігравали міжнародні експерти, попередній президент України Петро Порошенко.

А відкривав суд 5 вересня чинний глава держави Володимир Зеленський – разом з очільницею Антикорупційного суду Оленою Танасевич. Запуск цього судового органу, який мав зосередитися саме на розгляді корупційних злочинів, був ключовою вимогою західних партнерів України та міжнародних донорів, а також передумовою для отримання Україною фінансової допомоги. Наразі суд взяв до розгляду майже 300 справ, у 16 з яких він вже оголосив вироки. Проте серед них поки що немає вироків щодо корупції на найвищому рівні: за оптимістичними прогнозами, перші з них з'являться упродовж другого року роботи суду.

«Далі буде»: Ситник про те як працюватиме бюро після рішення КСУ

Конституційний суд виніс рішення щодо указу п'ятого президента Петра Порошенка про призначення директора НАБУ – визнав його неконституційним. Із цього приводу вже висловили свою позицію і в Офісі президента, і президент особисто. Коментуючи посаду Артема Ситника, Володимир Зеленський назвав його «виконувачем обов’язків». Радіо Свобода поспілкувалося з керівником НАБУ, він вважає, що і далі є директором відомства. Артем Ситник надав свою оцінку рішенню Конституційного суду України, яке стосувалося його призначення на посаду.

В ексклюзивному інтерв'ю для Радіо Свобода Артем Ситник розповів про те, як рішення суду вплине на роботу Національного антикорупційного бюро та відповів на запитання щодо свого можливого звільнення з посади директора НАБУ.

Світло «Тіней забутих предків»

І до ще однієї цікавої дати. 4 вересня 1965 року в Києві відбулась прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Цей геніальний фільм пронизаний атмосферою народного духу став одним із символів українського кіно. Під час прем'єри Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, які пройшли напередодні. Це вплинуло на долю самого фільму, який радянська влада поставила «на полицю». Сам Сергій Параджанов зазнав переслідувань, а потім був заарештований. Проте, історія все розставила на свої місця. «Тіні забутих предків» назавжди залишились в золотому фонді світового кіно, а його критики та переслідувачі пішли в небуття». Публіцист і політолог Сергій Грабовський нагадує про важливість стрічки та подій, які розгортались довкола неї.

«Перші ластівки». Які серіали знімають для української молоді?

Втім, від класики українського кіно давайте швиденько перейдемо до сучасних серіалів. Український триллер «Перші ластівки» став справжньою сенсацією телебачення. Його вже переглянули понад 6 мільйонів глядачів по телевізору та понад два мільйони онлайн

Це без перебільшення перший український серіал, який дійсно розповідає про молодь – його називають українською версією «13 причин чому». Український триллер «Перші ластівки» став справжньою сенсацією телебачення. Його вже переглянули понад 6 мільйонів глядачів по телевізору та понад два мільйони онлайн. Так що ж такого цікавого в цьому серіалі? Як його сприйняла молодь? Та як до нього поставилось старше покоління. У подкасті «Українське кіно» Анастасія Саковська та виконавиця однієї з ролей у серіалі Ніна Набока обговорюють, як серіалу вдалося стати популярним та як сьогодні говорити про підліткові проблеми.

Зустрінемось рівно за тиждень.

Ваше Радіо Свобода Weekly

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG