Днями головний обвинувач Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан перебував в Україні. Вчергове – відтоді як 2 березня оголосив рішення, що Офіс прокурора МКС розпочинає збір доказів по найтяжчих із міжнародних злочинів, скоєних під час повномасштабного вторгнення російської армії.
У квітні 52-річний Карім Асан Ахмад Хан приїздив на звільнену Київщину, зокрема в Бучу. Цього разу пройшовся найбільш постраждалими від масованих російських ударів районами Харкова.
Коли у 2014 році Росія розв’язала проти України агресивну війну, головним обвинувачем Міжнародного кримінального суду (МКС) була гамбійська юристка Фату Бенсуда. Під її керівництвом Офіс прокурора МКС розпочав, а у 2020 році відзвітував про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом. Розглядалася ситуація в Криму та на сході України в контексті злочинів, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
9-річна каденція Фату Бенсуди сплила торік. На посаді її замінив Карім Асан Ахмад Хан – британський правник із досвідом роботи з-поміж іншого в Міжнародних кримінальних трибуналах для колишньої Югославії та для Руанди, у Спеціальному суді для Сьєрра-Леоне, Спецтрибуналі для Лівану.
На відміну від цих трибуналів ad hoс, тобто створених для конкретних випадків, а також від наведених змішаних кримінальних судів, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі – суд постійно діючий. 1 липня виповнюється 20 років набуття чинності його установчого документа – Римського статуту, в статті VIII якого прописаний найповніший перелік воєнних злочинів – майже 50 складів.
Враховуючи, що МКС доповнює, але не підміняє собою національну систему правосуддя, постають питання: Як Україна вибудовує співпрацю з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду? Яким чином опрацьовується величезний обсяг інформації про міжнародні злочини?
І найголовніше: Коли можна очікувати від міжнародних експертів щонайменше проміжних результатів?
Наводимо цифри, факти, цитати:
- Наразі в Україні працює найбільша в історії Міжнародного кримінального суду команда. Докази вчинення воєнних злочинів збираються на місцях.
Про кількість і функції персоналу головний обвинувач МКС каже: «42 слідчих, судово-медичних експертів та допоміжного персоналу для розслідування злочинів, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, та надання підтримки національній владі України. Це наймасштабніше одномоментне розгортання мого Офісу на місцях із часу його створення».
- Як очікується, в Україні з'явиться постійне представництво Офісу прокурора МКС, так званий «field-офіс». «Ми не можемо постійно прилітати та відлітати. У наступні кілька тижнів ми працюватимемо над відкриттям офісу в Києві», додав Карім Хан.
- Вперше у своїй історії Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду долучився до роботи Спільної слідчої групи з розслідування воєнних злочинів Росії в Україні (JIT). Групу створили Україна, Литва та Польща, нещодавно до них приєдналися Естонія, Латвія і Словаччина. Також учасником JIT є Агентство Європейського союзу з кримінального правосуддя (Євроюст), де представлені 27 держав-членів ЄС та 10 інших держав.
Зліва направо: генпрокурор Литви Ніда Грунскене, генпрокурор України Ірина Венедіктова, прокурор МКС Карім Хан і президент Євроюсту Ладіслав Гамран, генпрокурор Естонії Андрес Пармас і генпрокурор Латвії Юріс Стукнанс на пресконференції після зустрічі в Міжнародному кримінальному суді. Гаага, Нідерланди, 31 травня 2022 року
Будемо робити висновки на основі доказової інформації, а не твердженьКарім Хан
- «Наше завдання – перевірка автентичності інформації, яку отримуємо з різних джерел», – наголосив прокурор Карім Хан 16 червня у всеукраїнському телеефірі.
На запитання, коли можуть з'явитися бодай проміжні висновки міжнародних експертів, прокурор МКС сказав: «Це марафон, який ми хочемо пробігти зі спринтерською швидкістю (…) Ми робитимемо висновки на основі доказової інформації, а не тверджень».
- У розробці стратегії розслідування допомагає юристка Амаль Клуні, дружина голлівудського актора Джорджа Клуні. Амаль – голова правозахисної організації «Фонд Клуні за справедливість».
- В ефірі «Голосу Америки» директорка з юридичних питань «Фонду Клуні за справедливість» Анна Нейстат назвала нинішню роботу в Україні «унікальним випадком».
«Склалося так, що Міжнародний кримінальний суд не міг діяти ані по Сирії, ані, скажімо, по Ємену. Україна визнала юрисдикцію МКС у 2014 році, тому Суд зміг «включитися» в роботу швидко. Унікальний, насправді, випадок: МКС активно працює по Україні, коли по ній ще летять бомби.
Так само унікальною є ситуація, коли під час збройного конфлікту влада України й самостійно розслідує злочини. Українська прокуратура працює дуже активно. Складно, важко, величезна кількість справ – майже 17 тисяч (станом на 17 червня Офіс генерального прокурора повідомив про 17 764 зареєстрованих злочинів агресії та воєнних злочинів – ред. ), однак працюють», – зазначила Анна Нейстат.
Попри численні свідчення та докази, Росія заперечує воєнні злочини своїх військових проти українських мирних жителів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
