ЛЬВІВ ‒ Рідні військовополонених закликають світову спільноту зупинити незаконний суд над військовополоненими, який може відбутись у Маріуполі у День Незалежності України 24 серпня. А також закликали моніторингову місію ООН ретельно відстежувати та інформувати правозахисні організації світу про суд над українськими військовополоненими у разі його проведення.
У переддень 24 серпня, коли Росія може провести у Маріуполі суд над українськими військовополоненими полку «Азов», матері вкотре нагадали про своїх синів.
24-річний Юрій, син Ірини, служить в «Азові» чотири роки. Мама пояснює, що син обрав службу у лавах своїх однодумців, щоб захищати українську державу. 24 лютого Юрій був у Маріуполі.
Написав, що ці гарантії його бентежатьІрина
«24 лютого перша новина, що Маріуполь захоплений. Я розуміла, що там моя дитина і про мій стан можна здогадуватись. Він знав, що ми дуже хвилюємося і о 23 годині написав, що з ними все добре. Але я розуміла, що Маріуполь буде під прицілом один із перших. Для азовців полон був найстрашнішим. Вони до останнього не збирались здаватись у полон.
17 травня син мені написав, що їх почали виводити під якісь гарантії, які вони не знали до останнього. Написав, що ці гарантії його бентежать. Вже зранку 18 травня повідомив, що вони до кінця тижня вийдуть. Він вийшов із побратимами, його вихід зафіксований на відео і фото. Їм пообіцяли гарантії, що спочатку вийдуть з полону важкопоранені, потім жінки, а за 3-4 місяці їх звільнять», ‒ каже Ірина.
Мама не знає, де саме перебуває її син. У такій же ж ситуації невідомості інша мама Дана, чий син Святослав також у полоні. Мама востаннє бачила його 19 грудня минулого року, а востаннє з ним переписувалась 5 травня, коли він перебував на «Азовсталі».
Суспільство завмерло перед судилищем РосіїДана
«Мені повідомили, що мій син у полоні, що є списку. Коли хлопці виходили з заводу, то залишали записки, напевно, командири організували, їх фотографували і відсилали з записками рідним. Він нам написав, що любить всіх. Ми, рідні військовополонених, усі в однаковій ситуації. Нам невідоме місце перебування дітей.
Думаємо, що це Оленівка, Донецьк, але їх переводять. Зараз усе суспільство завмерло перед судилищем Росії. Як можна судити офіційний підрозділ правової держави Нацгвардії за те, що вони обороняли свою державу, виконуючи накази Головнокомандувача і статті Конституції?», ‒ наголосила мама військовополоненого.
Рідні військовополонених закликають світову спільноту зупинити незаконний суд над полоненими, який може відбутись у Маріуполі у День Незалежності України 24 серпня. Вони надіслали заяву до Верховної комісарки ООН з прав людини Мішель Бачелет, де, зокрема, мовиться:
«Ми розуміємо, що судові процеси над нашими рідними будуть показовими, а судові справи проти них сфальшованими. З огляду на це, у нас є всі підстави вважати, що щодо наших рідних застосовують тортури, психологічний та моральний тиск, що є грубим порушенням статті 3, 99 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими та статті 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Нам відомо також про недостатнє харчування наших рідних, відсутність питної води, ліків, їм не надають медичної допомоги.
Просили б Управління, у разі проведення вищезгаданого судилища над нашими захисниками, доручити Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні ретельно відстежувати його перебіг та докладно поінформувати правозахисні органи ООН, зокрема, Раду ООН з прав людини».
Жодних гарантій, що наші рідні повернуться живими, ми не маємоІрина
«Думаю, що зараз тривають дуже складні переговорні процеси. Ми розуміємо, що Росія ніколи не дотримувалась жодних домовленостей і це дуже складні переговори. Що буде завтра? Можливо, суди. Кожен день ‒ це пекло. Жодних гарантій, що наші рідні повернуться живими, ми не маємо. Повна невідомість», ‒ говорить Ірина.
Рідні просять вплинути на Росію
Матері не розуміють зволікань і позицію українського парламенту щодо ситуації з військовополоненими , тому сподіваються, що на наступному засіданні Верховної Ради озвучать свою реакцію і щодо запланованого Росією в Маріуполі суду на військовополоненими і щодо злочину в виправній колонії в Оленівці, де у ніч на 29 липня один із бараків був зруйнований. Загинули щонайменше 50 українських військовополонених, яких там утримували.
Нам боляче, але ми дуже сильніДана
«Мій син переходить щось таке, чого ще людство не переходило. Я поряд із сином долаю пекельний марафон і ми йдемо поряд, ми не зустрілись, але йдемо. Ми маємо бути відважні і сильні. Нам боляче, але ми дуже сильні», ‒ говорить мама військовополоненого азовця Святослава ‒ Дана.
Ситуацію з українськими військовополоненими обговорювали 18 серпня у Львові під час тристоронньої зустрічі президенти України Володимир Зеленський, Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і генсекретар ООН Антоніу Гутерріш. Генсекретар ООН заявив, що ініціює місію з розслідування вибуху в колонії в Оленівці, встановлення фактів загибелі українських військовополонених. Міжнародний комітет Червоного Хреста повинен мати до них доступ, наголосив Антоніу Гутерріш.
Українська влада стверджує, що Росія організувала напад на колонію в Оленівці і масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити і дискредитувати українські сили, зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну. Міноборони Росії заявило, що по тюрмі ракетами HIMARS нібито вдарили українські військові.
Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що, за попередніми висновками міжнародних експертів, причиною вибуху в будівлі могла бути термобарична зброя, а не ракетний обстріл з боку українських сил, як заявила російська сторона.
Матері військовополонених кажуть, що заява Генсекретаря ООН про створення місії для розслідування в Оленівці, це єдина відповідь на їхні закликали від міжнародних організацій і світових лідерів.
Ми розуміємо, що їх катують, що їх морять голодом,Алла
«Але нам важливо, щоб була організована місія ООН щодо живих полонених, про яких ми нічого не знаємо, ані про їхній стан, ані місце перебування. Ми знаємо, що проходять слідчі дії щодо наших рідних. Ми розуміємо, що їх катують, що їх морять голодом, що чинять фізичне і моральне, психічне знущання. 18 травня я спілкувалась із сином і він просив, щоб ми щодня про них говорили, бо кожен день будуть знущання», ‒ зауважила Алла, мати полоненого військовослужбовця полку «Азов».
Матері закликають світову спільноту не залишатись байдужою до долі українських військовополонених.
Тим часом Україна подала низку термінових вимог до Європейського суду з прав людини щодо захисників «Азовсталі», повідомляється у спільній заяві Мін’юсту та Міністерства закордонних справ.
«23 серпня Україна подала низку нових термінових вимог у порядку Правила 39 Правил ЄСПЛ щодо забезпечення права на життя та заборону катування стосовно українських захисників «Азовсталі», які, самовіддано тримаючи оборону до останнього, потрапили до полону російських окупантів. Україна також вимагає вжиття термінових заходів щодо недопущення використання українських захисників у будь-якого роду так званих «трибуналах» та інших показових судилищах, зрежисованих російськими загарбниками», йдеться у заяві.
Також Україна звернулася до ЄСПЛ з вимогою змусити Росію надати інформацію щодо утримання та медичного забезпечення, якого потребують українські військовополонені.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголошує, що захисники Маріуполя є комбатантами, законними учасниками воєнних дій, тому у разі потрапляння в полон, вони отримують статус військовополонених, який вимагає належного поводження на основі Женевської конвенції.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
