Світ не усвідомлює всіх наслідків ядерної аварії, яку можуть спричинити російські війська, що захопили Запорізьку атомну електростанцію, відтак недостатньо реагує на дії Росії. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
Український урядовець вважає, що Україна через свій досвід атомної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції гостріше реагує на небезпеку, яку несуть для станції російські війська. Про це Данілов сказав в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» 6 вересня.
«У нашій країні був, на превеликий жаль, трагічний досвід квітня 1986 року. Сьогодні Російська Федерація в особі терористичних угруповань, які вдерлися на нашу територію, хочуть це повторити ще раз. Це дуже небезпечна річ», – сказав Данілов.
За словами Данілова, реакція світу на дії Росії є недостатньою, бо у світі погано усвідомлюють, що катастрофа на атомному об’єкті матиме глобальні наслідки.
«Це є найбільша в Європі атомна електростанція. Ми не можемо навіть уявити собі кількість жертв, яку можуть принести ці терористи, і не тільки на території нашої країни. Якщо ця хмара буде рухатися в той чи інший бік, а все залежить тільки від вітру, то не застраховані ані Європа, ані Туреччина. Але світ вважає, що нічого страшного не відбувається, і, як на мою думку, доволі мляво реагує на ці речі», – каже Данілов.
За словами українського урядовця, Організація Об’єднаних Націй має ухвалити рішення, за яким Росія повинна покинути український ядерний об’єкт.
«Але Росія має право вето. Тобто терористи мають право вето на будь-яке рішення. Ми не знаємо, як вони будуть реагувати. Бо вони не цінують життя людей», – каже Данілов.
У розмові з «Голосом Америки» Данілов прокоментував нещодавній візит на ЗАЕС інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), який, на його думку, відбувся занадто пізно.
«Приїхала інспекція МАГАТЕ, яка, як на мене, мала б там бути в той же день, як її захопили терористи, походили-подивилися, не допустили пресу до того дійства, поїхали. Лишилися там її представники, але ми не розуміємо, що там відбувається. Це об’єкт підвищеної небезпеки, який терористи тримають у своїх руках», – наголошує Данілов.
За його словами, Україна як країна, на території якої розташована станція, несе повну відповідальність за роботу АЕС і не може її передавати іншим країнам чи організаціям.
«Станція має бути під контролем фахівців країни, на якій знаходиться ця станція. Назва цієї країни – Україна. Інші фахівці там бути не можуть, бо це наша відповідальність за цей процес. Але приберіть звідти терористичне угруповання», – розповідає Данілов.
5 вересня український ядерний оператор «Енергоатом» повідомив, що ЗАЕС було офіційно вимкнено з мережі через пожежу, що сталася внаслідок російських обстрілів.
Міністр енергетики України Герман Галущенко закликав створити демілітаризовану зону навколо ЗАЕС.
Група з 13 експертів на чолі із главою МАГАТЕ Рафаелем Маріано Гроссі відвідали Запорізьку АЕС минулого тижня. За словами Гроссі, шестеро експертів залишилися на станції. З цих шести двоє осіб продовжать перебувати на станції до припинення бойових дій, що, за словами Гроссі, матиме величезне значення.
6 вересня група експертів МАГАТЕ оприлюднили звіт за підсумками їхнього візиту на Запорізьку АЕС. Серед іншого, вони вважають за необхідне створити навколо ЗАЕС безпечну зону.
Від 4 березня Запорізька АЕС та місто-супутник ЗАЕС – Енергодар – перебувають під окупацією російських військ.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
