Чи повертаються жителі окупованих територій півдня України назад до своїх домівок? З яких причин вони це можуть робити? Яким є порядок виїзду на окуповані території та чи важко туди дістатися, дізнався проєкт «Новини Приазовʼя».
- Російські військові вимагають від жителів окупованих територій Запорізької, Херсонської та Донецької областей повернутися з евакуації. В протилежному випадку погрожують «націоналізувати» їхнє житло. Про це 8 вересня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. У відомстві зазначили, що в ході підготовки до так званих «референдумів» окупанти закликають місцевих жителів, які виїхали за межі тимчасово захопленої території, повернутися до своїх домівок до 1 жовтня.
- Генштаб 14 вересня повідомив, що на Херсонщині у населених пунктах Чаплинської територіальної громади російські військові розквартировуються в оселях місцевих жителів. Деяких господарів виганяють з дому. В повідомленні сказано, що війська Росії зосереджують зусилля на утриманні захоплених районів і зриві активних дій ЗСУ.
«Живий щит» для окупантів»
Депутат Херсонської обласної ради, військовослужбовець Сергій Хлань вважає, що погрози російських військових пов'язані не стільки з організацією псевдореферендуму, скільки з метою використання місцевих жителів як «живого щита» під час бойових дій.
Чим більше людей перебуває на окупованих територіях, тим краще для окупантаСергій Хлань
«Для того, щоб вони (російські військові – ред.)могли розташовувати свої військові об'єкти ближче до цивільного, до житла та помешкань людей. Чим більше людей перебуває на окупованих територіях, тим краще для окупанта. Зараз триває третя хвиля виїзду з окупованої Херсонщини. З такими темпами може залишитися тільки одна третина людей, які мешкали до війни в Херсонській області», – зазначив депутат.
Хлань стверджує, що, попри погрози з боку російських військових, жителі окупованої частини Херсонщини продовжують виїжджати з регіону, а не повертатися туди.
Окупанти зрозуміли, що така ситуація загрозлива для них, тому зараз починають погрожувати, що будуть відбирати майноСергій Хлань
«Незважаючи, що є єдиний пункт пропуску – Василівка, незважаючи, що складний шлях, але люди їдуть і людей залишається все менше й менше. Якраз це пов'язано з тим, що наші ЗСУ почали наносити точкові ураження по розташуванню військових і заклики, в тому числі влади, виїхати, щоб убезпечити себе. Тому що розташування росіян ми бачимо – ближче до цивільних об’єктів, то краще убезпечити себе. Окупанти зрозуміли, що така ситуація загрозлива для них, тому зараз починають погрожувати, що будуть відбирати майно», – зазначив політик.
Депутат розповів, що деякі жителі Херсонщини, зокрема, підприємці, поверталися в окупацію, але потім все одно виїжджали.
«Вони (окупанти – ред.) погрожували й підприємцям, які залишили окуповані території, що будуть «націоналізовувати», навіть дехто повернувся, а згодом, знову-таки, виїхав. Тому що працювати в окупованому Херсоні неможливо. І треба розуміти, що зараз краще законсервувати будь-що і виїхати», – каже депутат.
«Такі погрози були й мені. Треба розуміти, що це війна – військові дії, й нічого з цим не зробиш. Тому от ці погрози: «повертайтеся, бо заберемо» – ви й так заберете. Треба розуміти, єдине, на що ми можемо сподіватися – це на деокупацію, вірити в це і наближати це. Чим швидше звільнимо, тим скоріше повернемо своє майно та своє підприємство», – зауважив Хлань.
Мер Нової Каховки Херсонської області Володимир Коваленко розповів, що, за його інформацією, є поодинокі випадки, коли жителі повертаються до міста після евакуації.
«У Новій Каховці до десятка сімей, наскільки мені відомо, повернулися. Обставини – закінчилися гроші, ніхто з них не знайшов робочого місця. На щастя, це не велика кількість, але, на жаль, є така категорія. Вони не знайшли на неокупованій території України можливості проживати та змушені були повертатися», – повідомив міський голова.
Порядок виїзду
- 10 серпня на сайті Запорізької обласної військової адміністрації був опублікований новий затверджений «Порядок виїзду на тимчасово окуповану територію». У повідомленні сказано, що виїзд здійснюється у складі колон через визначений блокпост у селі Кам’янське Василівського району.
- Виїзд на тимчасово окуповану територію здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, та за наявності документів, що посвідчують особу, відповідних документів на транспортний засіб, документів на товар (вантаж), що перевозиться. Військовослужбовці, представники правоохоронних та контролюючих органів, що здійснюють свою діяльність у пункті пропуску та на блокпостах в межах законодавства, мають право проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, йдеться на сайті Запорізької ОВА.
- Також зазначається, що для виїзду на окуповану територію потрібно заповнити заявку в електронній формі. У разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров'ю громадян може бути запроваджене тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобів за маршрутом слідування колони, попереджають у відомстві.
Депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що останнім часом логістика між підконтрольними Україні та нині окупованими територіями «фактично зупинена».
Це люди, які забирали своїх близьких або займалися якоюсь підприємницькою діяльністюАскад Ашурбеков
«Коли було більш-менш спокійно, цей потік складав 100-200 машин у бік непідконтрольної території. Переважна частина цього транспорту – це люди, які забирали своїх близьких або займалися якоюсь підприємницькою діяльністю. Перед вереснем був тренд виїзду людей на підконтрольні території, це було пов’язано з початком навчального року. Назад такого тренду немає. Ми бачимо постійні перебої з електропостачанням, немає газу, нагнітання та провокації», – зауважив депутат.
Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів, що проблемою для охочих поїхати на окуповану територію є відсутність зворотного зв'язку після заповнення форми на дозвіл.
«Вони не знають, чи у них є дозвіл на виїзд, яку дату їм поставили для виїзду. І ми наразі волонтерами намагаємося з’ясувати у владних коридорах, де взагалі ця електронна черга, хто її веде і як буде здійснюватися виїзд конкретно в цієї людини. Це я не кажу про те, що майже місяць гуманітарна допомога не відправляється через чиновників у Запоріжжі», – повідомив він.
Дудукалов зазначив, що з особливими складнощами стикаються перевізники, які займаються евакуацією людей та доставленням гуманітарних вантажів на окуповані території.
«Там є питання щодо ліцензування, щодо наявності документів, які в мирний час вимагали від перевізників завжди. Буквально вчора стався випадок, що автомобіль було зупинено й не пропустили на підконтрольній Україні території на блокпосту через те, що у нього на лобовому склі тріщина. Він віз до окупації людей, зворотно планував евакуювати людей, але от, кому війна, а кому тріщина на лобовому склі. І через це люди добами, навіть тижнями чекають у Запоріжжі, щоб виїхати», – повідомив Дудкалов.
«Без роботи та житла»
Перша причина, через яку люди повертаються із Запоріжжя на окуповані території – це те, що не мають можливості орендувати житло, каже Дудукалов.
«До того доходить, що рієлтори, які співпрацюють з орендаторами, вишуковують чергу на перегляд житла. Інколи навіть беруть гроші за перегляд, тобто 300 або 500 гривень за те, щоб подивитися на квартиру. А потім, коли вже черга сформувалась, залишають право людині, яка через них віддає квартиру в оренду, обирати, кому вона хоче здати житло. Навіть якщо хтось орендує цю хату, то вона буде коштувати вже за київськими цінами, а не запорізькими», – каже запевнив заступник голови райради.
За словами посадовця, переселенці повертаються до окупації також через те, що не можуть знайти роботу.
Величезна кількість людей виїхала з окупації через Запоріжжя і залишилася в ЗапоріжжіВіктор Дудуклов
«Це очевидно, що величезна кількість людей виїхала з окупації через Запоріжжя і залишилася в Запоріжжі. Не тільки Бердянськ і Бердянський район, а й інші громади Запорізької області, райони та Херсон. Центр зайнятості інформує про те, що після того, як з’явилися вакансії та посадова особа дійшла до нашого центру, щоб прийняти людей, розповісти про ці вакансії, поки вона дійшла з офісу центру зайнятості до нашого офісу, ці вакансії вже зайняті», – підкреслив Дудукалов.
Він також зазначив, що деякі люди повертаються на окуповані території, аби доглядати за своїм майном.
«Постійно ми бачимо сигнали про те, що окупанти або намагаються, або планують зайняти житло. Вони запитують у людей, які квартири є порожніми. Навіть є сервіси в телеграмі, які дозволяють людині інформувати про порожнє житло», – повідомив посадовець.
Росія повертає маріупольців
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко у серпні повідомляв, що Росія почала повертати маріупольців, вивезених туди раніше, додому. За даними Андрющенка, 13 серпня із російського Пскова відправили потягом 60 людей.
Радник мера Маріуполя уточнив, що більшість із цих людей не має вцілілого житла в місті та змушена буде жити на вулиці або розміщуватись у квартирах інших містян, які перебувають в евакуації.
Головна редакторка видання «0629» з Маріуполя Анна Романенко розповіла, що переважна більшість маріупольців, які повертаються до міста, роблять це для того, щоб відвідати рідних або забрати свої речі.
Люди виїжджають, багато хто, під обстрілами та взагалі нічого не могли з собою взяти, а наближається зимаАнна Романенко
«Ми не можемо назвати точно, що люди повертаються не для того, щоб жити, а для того, щоб перевірити стан свого майна чи перевірити своїх рідних, забрати деякі речі, бо люди виїжджають, багато хто, під обстрілами та взагалі нічого не могли з собою взяти, а наближається зима і дуже важливо щось для себе мати», – зауважила журналістка.
«Я мала розмову з людиною, яка працює у штабі, що займається формуванням списків людей на перетин блокпостів з окупованою територією. І мені там сказали, що щодня на цій лінії зіткнення близько 50-60 маріупольців. Але лише 15-20% повертаються для того, щоб там залишитись жити», – повідомила головна редакторка.
Більшість із тих жителів, які повертаються до Маріуполя та залишаються там жити, не змогли влаштуватися в інших містах, каже журналістка.
«Це не просто треба знайти роботу, треба знайти роботу, яка дозволить винаймати житло, а ціни на оренду дуже виросли в усіх населених пунктах без винятку. Якщо людина взагалі одна працює в родині або одинока людина, то вона майже не має шансів знайти якесь пристойне житло, щоб сплачувати за нього та щоб залишалися ще гроші на життя», – пояснила Романенко.
Вона також зазначила, що деяким маріупольцям психологічно легше повернутися до міста й продовжувати жити саме там.
Певна частина містян не має відчуження від того, що доведеться жити під російськими триколорамиАнна Романенко
«Ми колись до війни брали статистику, я вже точно не пам’ятаю цифру, але точно понад 50%, які мешкали на території Донецької області, які ніколи не виїжджали за межі свого регіону, і ще там відсоток, які ніколи не виїжджали за межі свого міста. І для них потрапити в ці обставини, коли людина втрачає все, коли ти не маєш грошей і маєш якось пристосовуватися в новому місті, це взагалі дуже стресова ситуація і не кожен може її виправити. І маємо визнавати, що певна частина містян не має відчуження від того, що доведеться жити під російськими триколорами», – поділилася Романенко.
Втім, взимку маріупольці стикнуться з низкою викликів, впевнена журналістка.
«Там немає, скоріше й не буде, опалення, а проблеми з електрикою зроблять неможливим обігрівання. Я думаю, що там вже зараз вирубується електрика, а що буде взимку, коли це буде масово, вони просто не витримають того навантаження», – зауважила Романенко.
«Але є сьогодні й інша велика проблема, на яку люди чомусь не зважають, – це медичне обслуговування. В місті катастрофічно не вистачає педіатрів. Якщо ваша дитина захворіє, то немає гарантій, що її вилікують. Ми вже писали історію, що у однорічної дитини понад тиждень була температура 40 градусів і ніхто не міг навіть поставити діагноз, її волонтери терміново вивозили до Запоріжжя. Плюс COVID-19, рівень захворюваності зараз зростає», – додала журналістка.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Російські війська взяли Маріуполь у блокаду в березні 2022 року.
- 20 травня Міністерство оборони Росії заявило, що завод «Азовсталь» у Маріуполі, який був останнім оплотом оборони українських військ у місті після того, як більшу частину його території захопили російські військові, перейшов під контроль сил РФ.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
