Українські військові тренуються і навчаються між бойовими завданнями. Бійці підрозділу аеророзвідки Дніпропетровської ОБр ТРо показали, як вдосконалюють свої навички неподалік передової.
Як використовують дрони-камікадзе і працюють снайпери ЗСУ у Запорізькій області бачили Крим.Реалії.
Військові Дніпропетровської ОБр ТРо проводять тренувальний вихід, але максимально наближений до бойових умов. На позиції пілот із позивним «Джек» показує, як готує свій FPV дрон до завдання.
«В залежності від того, яка буде надана ціль, обирається той чи інший тип боєприпасу. В даному випадку у нас є осколковий кумулятивний боєзаряд або кумулятивно-фугасний боєзаряд. Тобто цей боєприпас чудово працює по піхоті і тому подібне. В принципі, це звичайна 60-а міна. Це перероблений заряд від РПГ, тобто кумулятивна і фугасна дія. Тобто, в залежності яка ціль обирається, той чи інший боєприпас», – пояснює військовослужбовець Дніпропетровської ОБр ТРо «Джек».
Навіть під час тренувального виходу використовують бойовий боєприпас.
Ніяких рацій, нічого. Тільки через інтернет. Це не перехоплюється, це зашифрований зв’язок«Франко»
На рахунку Джека знищена система далекого візуального спостереження «Муром-М» російської армії. Цей комплекс здатний запеленгувати людину на відстані до 10-и кілометрів і оснащений тепловізором, який виявляє автомобіль на відстані до 8-и кілометрів.
Російське «аналогов нет» «Джек» підбив дроном вартістю близько трьохсот доларів.
«Це була FPV, також саморобний боєприпас», – пригадує «Джек».
Пілот розгортає антенний комплекс, за допомогою якого він керуватиме безпілотником.
«Це не фабрична, річ доволі дорога. Хочу подякувати, користуючись моментом людині, яка нам його придбала. Іван з Франківська величезна тобі подяка за таке чудове обладнання», – каже «Джек».
У парі із «Джеком» працює ще одна група пілотів. Їхнє завдання підтвердити ціль, щоб «Джек» завдав точного удару FPV дроном. Для цього використовують звичайний Mavic.
Відпрацював наш другий екіпаж з FPV, ціль уражено. Влучання стовідсоткове«Франко»
«Наразі я готую дрон до польоту. Це робить другий номер або третій. Це в залежності скільки людей в команді. Так, ми можемо і в трьох виходити. Це залежить від задач. Які у нас задачі. Якщо це складна ділянка, то нас виходить чотири людини. Водій перебуває на відтяжці в автомобілі, який наразі може надати нам допомогу в плані евакуювання», – пояснює військовослужбовець Дніпропетровської ОБр ТРо «Юрист».
Пілоти FPV та Mavic-а постійно на зв'язку один з одним.
«На початку роботи ми даємо стрім на КП (контрольний пункт – ред.) і з КП вже коригується вогонь FPV. Коригування відбувається за допомогою megooglemeet чи очей за допомогою інтернету. Ніяких рацій, нічого. Тільки через інтернет. Це не перехоплюється, це зашифрований зв’язок, його не можливо перехопити», – каже аеророзвідник-інструктор «Франко».
Бійці «Юрист» та «Франко» підтверджують ціль. У цьому випадку, під час тренувального виходу, це скупчення живої сили противника. Коли ціль підтверджена, «Джек» обирає боєприпас. Для враження піхоти підходить осколковий. Пілот сідає за станцію керування.
Можливо, звідти може йти піхотинець із чимось важким і навалити по пташціКирило
«Тобто оператор працює за допомогою окулярів. Помічник бачить всю трансляцію на моніторі і може в разі необхідності відкоригувати і підмінити його. Після виходу в більш-менш безпечну зону дрон займає робочу висоту і рухається в бік цілі. Висота залежить від того на якій відстані знаходиться ціль. Після відпрацювання, якщо оператор працює на відкритій позиції, група знімається», – каже «Джек».
«Все, відпрацював наш другий екіпаж з FPV, ціль уражено. Влучання стовідсоткове», – підтверджує «Франко».
Весь цей час із пілотами працює група прикриття. Пара снайперів. Перший та другий номер, так званий марксмен.
«Ми несемо за собою велику кількість спорядження. І більшу частину спорядження, зокрема й рушницю, несе він. Це велика робота насамперед для двох», – розповідає військовослужбовець Дніпропетровської ОБр ТРо, снайпер Кирило.
Є кров, піт, бруд. Романтики малоКирило
Снайпери приходять на місцевість за добу або хоч би за ніч до появи аеророзвідників. Облаштовують позицію, розвішують маскувальні екрани.
«Маскування зараз це, скажімо так, дуже велика наука. Тому що ми дізналися про те, що величезна кількість пташок, величезна кількість дронів, всього можливого обладнання, починаючи від теплових прицілів, які дивляться на 4,5 кілометра. Починаючи від того, що у піхотинця просто може бути на ВОПі (взводний опорний пункт – ред.) теплак, який дивиться на 4 кілометри. І ви знаєте, хочеться не хочеться, треба з цим, щось робити», – каже Кирило.
Коли працюють пілоти, снайпери стежать за позиціями противника.
«Моє завдання яке: зріз посадки та друга посадка. Можливо, звідти може йти піхотинець із чимось важким і навалити по пташці. Мені потрібно його побачити. Зона пострілу тут аж до кілометра», – пояснює снайпер Кирило.
Якщо снайпер робить постріл, місія згортається, – каже Кирило. Його група залишається на позиції ще годину-півтори, щоб залишитися непоміченим для ворожого дрону.
«Люди, які вперше потрапили в це середовище, шукають всю ту романтику, яка є. Ви знаєте, ні. Є кров, піт, бруд. Романтики мало. Напевно, в якомусь моменті, коли ви під обстрілом у бліндажі вдвох, розумієте, що накриття нуль, влучення навіть 80-го міномета буде для вас остаточним. Так, якась частка романтики є, але переважно здоровий глузд і самозбереження», – каже Кирило.
Зі слів Кирила, на підготовку ефективного снайпера йде від чотирьох до восьми років. В умовах війни, тренування та навчання скорочуються приблизно на 20%.