Прага, 13 серпня 2001 – Цього понеділка в Німеччині відзначено сорокаріччя зведення Берлінського муру, який став символом холодної війни. На цю не надто приємну дату широко відгукується передусім німецька преса. Західні оглядачі продовжують коментувати недавнє рішення президента США Буша обмежити дослідження над людським ембріоном, а також ескалацію конфлікту в Македонії, повертаються до проблем глобалізації та ішних уже знаних міжнародних проблем.
Коментуючи 40-річчя звередння Берлінського муру, оглядач газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Мехтільд Купер наголошує не стільки на зведенні муру або на його падінні, скільки на тому, за його словами, наскільки цей мур залишив бар’єри в свідомості німців східної і західної частин країни 10 років після його падіння. Хоча до падіння муру найсильнішою політичною партією Західного Берліна був християнсько-демократичний союз, нині у східній частині домінують соціалісти. Нинішня передвиборча кампанія демонструє, як вважає автор, наскільки мало вплинуло падіння Берлінського муру на різницю у свідомості німців і на вирішення німецької проблеми. Посилаючись на одного з німецьких істориків, автор доходить виснокву, що мур упав, проте так зване друге «німецьке питання», тобто упередженість західних німців до своїх східних земляків, залишилося.
Минулотижневе рішення президента США Буша обмежити експерименти у Сполучених Штатах над людським ембріоном і поставити ці дослідження під суворий контроль викликало переважно позитивні відгуки в американській пресі. Знову повертаючись до цієї теми, газета «Уолл стріт джорнел» підкреслює, що рішення Буша має політичний і моральний аспекти. На думку газети, президент продемонстрував чесний підхід до цієї моральної головоломки.
Тим часом коментатор газети «Бостон ґлоуб» Томас Олифант називає рішення Буша хитрим політичним маневром, мета якого - привернути на його бік кількох затятих противників, а крім того зменшити видатки на дослідження.
Газета «Вашінгтон пост» присвячує редакційну статтю проблемі проведення наступного місяця наради Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Керівництво обох фінансових інституцій побоюється нових протестів з боку противників глобалізації, тому вагається із проведенням наради. На думку газети, відкладення наради стане капітуляцією перед загрозою з боку малої банди активістів. «Вашінгтон пост» закликає федеральний уряд і керівників округу Колумбія зробити все, щоб столиця США стала безпечним місцем для проведення такої наради.
Коментуючи 40-річчя звередння Берлінського муру, оглядач газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Мехтільд Купер наголошує не стільки на зведенні муру або на його падінні, скільки на тому, за його словами, наскільки цей мур залишив бар’єри в свідомості німців східної і західної частин країни 10 років після його падіння. Хоча до падіння муру найсильнішою політичною партією Західного Берліна був християнсько-демократичний союз, нині у східній частині домінують соціалісти. Нинішня передвиборча кампанія демонструє, як вважає автор, наскільки мало вплинуло падіння Берлінського муру на різницю у свідомості німців і на вирішення німецької проблеми. Посилаючись на одного з німецьких істориків, автор доходить виснокву, що мур упав, проте так зване друге «німецьке питання», тобто упередженість західних німців до своїх східних земляків, залишилося.
Минулотижневе рішення президента США Буша обмежити експерименти у Сполучених Штатах над людським ембріоном і поставити ці дослідження під суворий контроль викликало переважно позитивні відгуки в американській пресі. Знову повертаючись до цієї теми, газета «Уолл стріт джорнел» підкреслює, що рішення Буша має політичний і моральний аспекти. На думку газети, президент продемонстрував чесний підхід до цієї моральної головоломки.
Тим часом коментатор газети «Бостон ґлоуб» Томас Олифант називає рішення Буша хитрим політичним маневром, мета якого - привернути на його бік кількох затятих противників, а крім того зменшити видатки на дослідження.
Газета «Вашінгтон пост» присвячує редакційну статтю проблемі проведення наступного місяця наради Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Керівництво обох фінансових інституцій побоюється нових протестів з боку противників глобалізації, тому вагається із проведенням наради. На думку газети, відкладення наради стане капітуляцією перед загрозою з боку малої банди активістів. «Вашінгтон пост» закликає федеральний уряд і керівників округу Колумбія зробити все, щоб столиця США стала безпечним місцем для проведення такої наради.
