Прага, 11 січня 2002 – Серед інших актуальних тем західні оглядачі порушують також події на Балканах, зокрема у краї Косово, який і далі залишається політичною й економічною проблемою для Європейського союзу.
Британський тижневик «Економіст» в останньому номері порушує деякі, можна сказати, побічні ефекти впровадження нової європейської валюти. Ідеться про край Косово і про Чорну Гору, де місцеві керівники практикують так звану готівкову економіку і де вони вирішили не впроваджувати своєї національної валюти і не користуватися югославською, а самовільно перейти на євро. До 1-го січня там була в обігу німецька марка. До речі, жодна із країн єврозони не запротестувала проти рішень косовських і чорногорських керівників. Проблема постала у зв’язку з великими запасами брудних грошей, тобто нелегально, злочинними шляхами здобутих німецьких марок, в тому числі виручених за перевезення через Балкани і продаж у Західній Європі наркотиків. Нині злочинні групи намагаються легалізувати свої кошти, перевівши їх у євро і запустивши в місцеву економіку. У рамках обміну європейських валют на євро, як повідомляє «Економіст», місцеві власті дозволили обміняти в банках лише по 10 тисяч марок готівкою на приблизно 5 тисяч євро. Щоб обміняти крупніші суми – потрібно відкрити банківський рахунок. У Косові, пише британський тижневик (яке, додаймо від себе, отримує широку економічну допомогу від Заходу), лише від 2 січня у семи місцевих банках відкрито рахунків на суму в мільярд німецьких марок. Вкладники приносили гроші готівкою. Тим часом громадяни Чорної Гори принесли до банків лише кілька мільйонів марок, тому тижневик не зупиняється детальніше на цих вкладах. Аналізуючи ситуацію у краї Косово, «Економіст» підкреслює, що кампанія обміну валюти спричинилася до різкого зростання цін на землю і житло, які служать засобом легалізації брудних грошей.
Тим часом німецька газета «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» у редакційній статті коментує другий раунд президентських виборів у Косові, в якому поміркованому албанському етнічному лідерові Ібрагімові Руґові знову не вдалося добути достатньої кількості голосів. Етнічним албанцям Косова, як підкреслює газета, не вдається досягти компромісу у справі поділу влади, хоча вже під час першого туру 7 листопада було набрано дві треті голосів. Суперечка за владу розгорілася мід Руґовою і колишнім командиром албанської етнічної «Армії визволення Косова» Хашімом Тачі, який вдався, за словами газети, до трагічних махінацій. Ці події справді гідні жалю, пише газета, тим більше, коли взяти до увагу – скільки крові довелося пролити косовським албанцям, щоб запровадити нинішнє самоурядування. Поки тут не вдасться дійти компромісу у справі поділу влади цивілізованим шляхом, пише на закінчення німецька газета, то перебрати відповідальність за долю Косова і стати на захист сербської етнічної меншості мала би держава (тобто Бєлград).
Британський тижневик «Економіст» в останньому номері порушує деякі, можна сказати, побічні ефекти впровадження нової європейської валюти. Ідеться про край Косово і про Чорну Гору, де місцеві керівники практикують так звану готівкову економіку і де вони вирішили не впроваджувати своєї національної валюти і не користуватися югославською, а самовільно перейти на євро. До 1-го січня там була в обігу німецька марка. До речі, жодна із країн єврозони не запротестувала проти рішень косовських і чорногорських керівників. Проблема постала у зв’язку з великими запасами брудних грошей, тобто нелегально, злочинними шляхами здобутих німецьких марок, в тому числі виручених за перевезення через Балкани і продаж у Західній Європі наркотиків. Нині злочинні групи намагаються легалізувати свої кошти, перевівши їх у євро і запустивши в місцеву економіку. У рамках обміну європейських валют на євро, як повідомляє «Економіст», місцеві власті дозволили обміняти в банках лише по 10 тисяч марок готівкою на приблизно 5 тисяч євро. Щоб обміняти крупніші суми – потрібно відкрити банківський рахунок. У Косові, пише британський тижневик (яке, додаймо від себе, отримує широку економічну допомогу від Заходу), лише від 2 січня у семи місцевих банках відкрито рахунків на суму в мільярд німецьких марок. Вкладники приносили гроші готівкою. Тим часом громадяни Чорної Гори принесли до банків лише кілька мільйонів марок, тому тижневик не зупиняється детальніше на цих вкладах. Аналізуючи ситуацію у краї Косово, «Економіст» підкреслює, що кампанія обміну валюти спричинилася до різкого зростання цін на землю і житло, які служать засобом легалізації брудних грошей.
Тим часом німецька газета «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» у редакційній статті коментує другий раунд президентських виборів у Косові, в якому поміркованому албанському етнічному лідерові Ібрагімові Руґові знову не вдалося добути достатньої кількості голосів. Етнічним албанцям Косова, як підкреслює газета, не вдається досягти компромісу у справі поділу влади, хоча вже під час першого туру 7 листопада було набрано дві треті голосів. Суперечка за владу розгорілася мід Руґовою і колишнім командиром албанської етнічної «Армії визволення Косова» Хашімом Тачі, який вдався, за словами газети, до трагічних махінацій. Ці події справді гідні жалю, пише газета, тим більше, коли взяти до увагу – скільки крові довелося пролити косовським албанцям, щоб запровадити нинішнє самоурядування. Поки тут не вдасться дійти компромісу у справі поділу влади цивілізованим шляхом, пише на закінчення німецька газета, то перебрати відповідальність за долю Косова і стати на захист сербської етнічної меншості мала би держава (тобто Бєлград).
