Київ, 29 грудня 2003 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Не знаю, як на кого, а на мене Новий рік насунувся не стільки святом, скільки залізобетонною філософемою часу. Усі ці залпи, салюти, плюс бульби шампанського на пару з олів’є нагадали, що я знову зменшився на цілий рік. Нічого нового, окрім кількох додаткових зморщок, в усьому тому я не знайшов. Отож закуривши папіросу, клацнув задля бадьорості пальцями та й поліз у віртуальний світ шукать однодумців по нещастю.
На сайті “Самвидав.нет” під вивіскою “неполітичні вірші” майже одразу знайшов людину “з раньшего врємєні”, якогось Стронговського із чолом понурим та ясним. “А ми, - пише він, - плювали в небо, потрапляли в очі і вішали на себе мертву кіноплівку хрестів, і лізли на балкони до дівчат, вставляли сексуальні пістолети, наввипередки забивались в труни, коротше, відривались, як могли, тютюн заміняв нам повітря, у жилах бурлив самогон і палець великий підставлявся для бірки, для позначення – де права нога, шансон тоді звався Висоцький, а панками звали нас. Мам-а-нархія... Ті часи за тобою втекли...”.
Такі ось віршики Стронговський наваяв. А в телевізорі, тим часом, мелькають ситі мордочки депутатів. Вони поздоровляють мене з Новим роком. У вирізах їхніх очей великими церковнослов’янськими буквами написано, що то є рік “обізяни”. “Ну, що ж, нехай щастить,” - думаю я і вмикаю радіо “Свобода”. Бо мені ліньки знову одкривать комп’ютера і читать віртуальні газети. Краще послухать, як це робить Надія Шерстюк.
Надія Шерстюк
“Поки опозиція зализує рани, думаючи, як врятувати Конституцію, президент продовжує розбазарювати державу,” - пише “Українська правда”. У переддень католицького Різдва Кучма і Путін підписали договір між Росією і Україною про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. “Згідно з цим договором, - продовжує далі віртуальний часопис, - Азовське море і Керченська протока історично є внутрішніми водами України і Російської Федерації”.
Російська сторона вкотре отримала те, чого дуже хотіла, а Україна, як завжди, випустила свій “ласий” шматок сиру. “Навіть не добудовуючи дамбу до Тузли, не переглядаючи питань кордону, Росія вибила для себе стратегічну і економічно вигідну Керченську протоку,” - підсумовує “Українська правда”.
“Майдан.орг” в унісон повторює: “Схоже, що такого відвертого продажу інтересів країни з боку Кучми ми ще не бачили”.
На думку “Майдана”, Кучмі потрібна мовчазна підтримка Росії для проштовхування свого проекту Конституції, через який точилися парламентські бійки. Російське ділове видання “Вєдомості” твердить, що українське Міністерство закордонних справ усунули від підготовки договору, оскільки воно, мовляв, займало “негнучку націоналістичну позицію”.
Видання “Контекст” називає цей договір черговим досягненням Володимира Путіна. У січні нового року пан Путін має намір відвідати Україну. “І можна лише здогадуватись, що отримає від цих переговорів Леонід Кучма теж напередодні президентських виборів,” - натякає “Контекст”.
“Форум” припускає гарячі баталії довкола ратифікації у парламенті підписаних документів. У світлі останніх подій у Верховній Раді, видання радить парламентській технічній службі закупити на випадок розгляду цього документа додаткові комплекти системи голосування.
Андрій Охрімович
Їй Богу, після цих газет хочеться читать повстанські вірші і слухати бравурні марші. Але, заплутавшись у “Лабіринтах Самвидав Нету”, я так і не зміг піти далі поета Стронговського. “В людині, - пише він, - так багато бруду, навіщо намагатися відмити, у люди вивести хоч якось, дайош відродження інквізиції! О ні, вам діви Нюрнберзької треба, дибів і коліс для катів, котрі, як і решта, на біржі стоять в очікуванні роботи, вам аби здохнути, не вам так іншим, аби потупцятися по співучих горлах, аби мовчали тиша глибша, краще б облизня з’їли, чи що, агов поети, невже всі вже повкладались спати в труни? Ні, лежіть як лежали, без вас падлюк розберемося. “Лента за лентою набої подавай, вкраїнський повстанче, в бою не відступай”.
Все це Стронговський написав напередодні Нового року, якраз тоді, коли вітчизняні політики внесли у світову практику чергове ноу-хау. Порадившись між собою, вони збараболили коаліцію між коаліційним урядом і парламентською коаліцією. Зрозуміло, що з усього того вийшла коаліція у квадраті. Зовні все це нагадує глобальний математичний винахід. Щось подібне до квадратури кола.
Надихавшись науковою аурою, натхненний Сергій Грабовський стуманів головою і зайшов на сайт Української редакції радіо “Свобода” - www.radiosvoboda.org/. Ну, а що з того вийшло, ви зараз почуєте.
Сергій Грабовський
Рік тому, коли Президент України Леонід Кучма вкотре вже в своїй політичній біографії обстоював ідею впровадження двопалатного парламенту, ледь не вся Україна вкрилася біґбордами: “Вся Європа має двопалатні парламенти!” Після того, як Микола Томенко зауважив, що майже у третині країн-членів Європейського Союзу парламенти однопалатні, біґборди зникли. Разом з ідеєю.
Минув рік. Тепер у президентської адміністрації з‘явилася ідея щодо обрання глави Української держави в парламенті. І знову йдуть посилання на досвід Європи. Про це заявляли у прямих ефірах радіо “Свобода” координатор парламентської більшості Степан Гавриш та лідер фракції об‘єднаних соціал-демократів Леонід Кравчук. Ось що сказав Степан Гавриш:
Степан Гавриш
Коли ми говоримо про всенародне обрання Президента, то ми забуваємо, що воно не відміняється виборами його у парламенті, де 9 з 15 європейських держав обирають саме там. І Німеччина показує приклад, і Італія, й інші якраз задекларували, що комфортна демократія виникає саме там, де влада будується по принципу внутрішнього компромісу, а не конфлікту, як в Україні.
Сергій Грабовський
Практично те саме зауважив Леонід Кравчук:
Леонід Кравчук
У всьому світі обирають Президента або всенародно, або парламентом. Вони з цього не роблять проблеми. От в ЄС 9 країн обирають президента парламентом. Є проблеми там щодо демократії, до всього? Немає.
Сергій Грабовський
Справді, Європейський Союз нараховує 15 держав. Але тільки в одній із них, у Греції, президента обирає парламент. Ще у двох країнах: Італії та Німеччині президента обирають за участі депутатів парламенту і делегатів від регіонів, тобто такими собі національними зборами виборщиків.
Може, представники парламентської більшості мали на увазі всю Європу? Тоді кількість держав, де президента обирає парламент, помітно перевищує цифру 9. Чи, можливо, йшлося про членів і кандидатів у члени Євросоюзу? Але тоді сакраментальна все одно цифра не дотягує до дев‘ятки...
Утім, навіщо взагалі обирати президента? Новини радіо “Свобода” подали інформацію щодо пропозиції лідера комуністів Петра Симоненка провести референдум стосовно скасування в Україні президентської посади. І що цікаво: Симоненко також посилається на досвід Європи, оскільки веде мову про парламентську республіку, хоча, очевидно, має на увазі щось зовсім інше.
Андрій Охрімович
“В морозі-мороці Нового року, у кожнім поруху свого кроку, із струмом року у потилиці, спиняю око на Кирилівці,” – писав поет Семен Либонь. Той, хто знає, що Кирилівка – назва київської дурки, розуміє, що у віртуальному просторі запахло смаженим. У пересоленім повітрі Нового року особливо буйні відчувають стривоженість: а раптом їх нікуди не запросять і нічого не подарують?
І що ж тоді? Сидіти і чекати? І ніхто не наллє у металеву кружку шампана, хіба що санітар зажене під шкуру галаперідолу, щоб голова не хиталась...
Через перелічені причини форумні пацієнти захвилювалися і стали привертать до себе увагу. Перед повели адепти імперської ідеї, фобійники європейського напряму та параноїки Єдиного економічного простору. Додали куті меду опозиційні обстойники з сутінковою свідомістю та державотворчі ейфорійники. Віктор Недоступ. Рубрика “Палата № 6”.
Віктор Недоступ
На форумі сайту “Фор-Ю-Ей” персонаж на ім’я Добрий загорлав на пуп: “Психічна атака! Веб-бригадники від ФСБ та кумпанії працюють по немудрим масковським темникам. Зверніть увагу, після того як українські бандити спробували змухлювати з конституцією та виборами президента “Масковські друзі” одразу розпочали глибоке буріння у двох напрямках. Перше: “Ви думали – демократія вам допоможе, ні хріна вона вам не допомогла, СДАВАЙТЄСЬ ХАХЛИ! Бандити все одно вас до Раши приєднають”. Другий напрямок: “Удавані протиріччя України та ЄС, Україну в ЄС з такими бандитами ніколи не приймуть, Україну до ЄС не приймуть, тому що не приймуть ніколи, оп’ять двадцять п’ять... СДАВАЙТЕСЬ ХАХЛИ!... Пригадується фільм “Чапаєв”, картошка, біляки, Пєтька та психічна атака...”
Тему впливу досліджують і на форумах “Нашої України”. Якийсь дописувач закинув тему, що, мовляв, опозиція відробляє західні гроші. Дописувач Вольтер на це зазначає: “Поки що американців і Ющенка ніхто за руку не спіймав, а от те, що на кучмоїдів та СДПУ(О) йдуть народні гроші, які народ їм не збирався давати – факт очевидний...”
Анонім, що зайшов на форум привітав усіх з вирішенням Кучмою проблеми Тузли. “ Якщо Україна не вирішить проблему під назвою Кучма, останній вирішить проблему під назвою Україна,” – лякає анонім.
На форумах “Української правди” стверджують, що Кучма розбазарює державу. Такий собі Андрій вважає, що Гаранту не буде чого робити на території України після обрання народного Президента, тож треба йому линяти у Баден-Баден, як Тургєнєву, який у Баден-Бадені написав “Муму”.
Дописувач на ім’я Денс з парадоксальною слушністю зазначає: “Хоч він і не добре керує державою, але ж все таки ми повинні з повагою ставитись хоча б до того, що він є громадянином України.”
Тим часом на форумах сайту “Майдан.Орг” дійшли висновку, що спроба зрадити Конституцією виявилася Пірровою перемогою. Поламані стільці, порепані стосунки, загублений електорат... на додачу втрата залишків відчуття реальності... Один з дописувачів робить висновок: “Події остаточно засвідчили необхідність розпуску цієї Верховної Ради.”
Андрій Охрімович
Поки форумні буйноголові виборюють психополітичну свободу слова, весь інший нарід інтернетний гарячково дбає про здоровлення із Новоріччям усього живого та рідного.
Раніше, поздоровлення розносили заляпані багном герольди, морями пливли підозрілі пляшки із цидулками, летіли поштові голуби, чебиряли, перевісивши через плече сухого язика, гінці... І все це задля того щоби вчасно передати фігурні привітання високим особам од братів та сестер по духу.
Тепер усе інакше. Маса людей сидить за компом і шукає, з якого сайту перекачати б картинку, зробити з неї віртуальну поштівку та й відправити електронною поштою, показавши Головпоштамту фігурно скучену дулю. Вибір вітальних листівок у “Павутині” виявився такий широкий, що можна загубитись. Це кумедне лихо мало не спіткало креативно-заклопотану Богдану Костюк.
Богдана Костюк
Як вітати друзів з Різдвом Христовим і набуттям чинності Новим роком? Щасливчики, які мають доступ до глобальної “Павутини”, цим питанням не переймаються. За даними електронних інформаційних агенцій mignews.com.ua та news.ru, кількість святкових сайтів “зашкалює”. Назву ті, які фахівці вважають найпопулярнішими на теренах України та сусідніх з нею держав:
www.plaza-ua.com www.teren.kiev.ua www.postcard.ru www.art.ru
Крім того, існують сотні сайтів з “вузькою спеціалізацією”, на яких можна знайти вітальні листівки для туристів, авіаторів, футбольних уболівальників, культуристів і фанатів дайвінгу. Коротко кажучи, Інтернет задовольняє будь-які смаки і примхи користувачів, відбираючи законну працю у працівників пошти.
Взагалі, у колах, наближених до електронної мережі, чути про “перехід” поштових функцій до світової “Павутини”. На думку програміста Андрія Антоненка...
Андрій Антоненко
Є така тенденція, і вона поширюється з кожним роком. Досить просто з любого комп’ютера, який підключений до Інтернету, швидко послати повідомлення вашим клієнтам або партнерам, та вони його отримають дуже швидко. Тому немає ніякого сенсу переплачувати за послугу доставки повідомлень, а потім ще й витрачати час.
Темпи, якими зростає ця технологія - Інтернет, вони дають якісь підгрунтування для того, щоб замислитися, що буде?
Богдана Костюк
І питання “що буде?” цікавить не тільки комп’ютерних фахівців, а і пересічних користувачів Інтернетом, адже електронні технології розвиваються так швидко, що ситуація з блокбастеру “МАТРИЦЯ” цілком може стати дійсністю. І будемо ми писати листи на сайт Дід Мороз.UA, котрий, як з’ясується, мешкає поруч з нами у місті Зіон.
Андрій Охрімович
І на завершення - інформація до роздумів, яку кожен з нас отримує щоранку, однак жодних висновків з того не робить. Отже: “Ще не вмерла Україна, ні слава ні воля...” Чи не так, панове?
На цьому все. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Не знаю, як на кого, а на мене Новий рік насунувся не стільки святом, скільки залізобетонною філософемою часу. Усі ці залпи, салюти, плюс бульби шампанського на пару з олів’є нагадали, що я знову зменшився на цілий рік. Нічого нового, окрім кількох додаткових зморщок, в усьому тому я не знайшов. Отож закуривши папіросу, клацнув задля бадьорості пальцями та й поліз у віртуальний світ шукать однодумців по нещастю.
На сайті “Самвидав.нет” під вивіскою “неполітичні вірші” майже одразу знайшов людину “з раньшего врємєні”, якогось Стронговського із чолом понурим та ясним. “А ми, - пише він, - плювали в небо, потрапляли в очі і вішали на себе мертву кіноплівку хрестів, і лізли на балкони до дівчат, вставляли сексуальні пістолети, наввипередки забивались в труни, коротше, відривались, як могли, тютюн заміняв нам повітря, у жилах бурлив самогон і палець великий підставлявся для бірки, для позначення – де права нога, шансон тоді звався Висоцький, а панками звали нас. Мам-а-нархія... Ті часи за тобою втекли...”.
Такі ось віршики Стронговський наваяв. А в телевізорі, тим часом, мелькають ситі мордочки депутатів. Вони поздоровляють мене з Новим роком. У вирізах їхніх очей великими церковнослов’янськими буквами написано, що то є рік “обізяни”. “Ну, що ж, нехай щастить,” - думаю я і вмикаю радіо “Свобода”. Бо мені ліньки знову одкривать комп’ютера і читать віртуальні газети. Краще послухать, як це робить Надія Шерстюк.
Надія Шерстюк
“Поки опозиція зализує рани, думаючи, як врятувати Конституцію, президент продовжує розбазарювати державу,” - пише “Українська правда”. У переддень католицького Різдва Кучма і Путін підписали договір між Росією і Україною про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. “Згідно з цим договором, - продовжує далі віртуальний часопис, - Азовське море і Керченська протока історично є внутрішніми водами України і Російської Федерації”.
Російська сторона вкотре отримала те, чого дуже хотіла, а Україна, як завжди, випустила свій “ласий” шматок сиру. “Навіть не добудовуючи дамбу до Тузли, не переглядаючи питань кордону, Росія вибила для себе стратегічну і економічно вигідну Керченську протоку,” - підсумовує “Українська правда”.
“Майдан.орг” в унісон повторює: “Схоже, що такого відвертого продажу інтересів країни з боку Кучми ми ще не бачили”.
На думку “Майдана”, Кучмі потрібна мовчазна підтримка Росії для проштовхування свого проекту Конституції, через який точилися парламентські бійки. Російське ділове видання “Вєдомості” твердить, що українське Міністерство закордонних справ усунули від підготовки договору, оскільки воно, мовляв, займало “негнучку націоналістичну позицію”.
Видання “Контекст” називає цей договір черговим досягненням Володимира Путіна. У січні нового року пан Путін має намір відвідати Україну. “І можна лише здогадуватись, що отримає від цих переговорів Леонід Кучма теж напередодні президентських виборів,” - натякає “Контекст”.
“Форум” припускає гарячі баталії довкола ратифікації у парламенті підписаних документів. У світлі останніх подій у Верховній Раді, видання радить парламентській технічній службі закупити на випадок розгляду цього документа додаткові комплекти системи голосування.
Андрій Охрімович
Їй Богу, після цих газет хочеться читать повстанські вірші і слухати бравурні марші. Але, заплутавшись у “Лабіринтах Самвидав Нету”, я так і не зміг піти далі поета Стронговського. “В людині, - пише він, - так багато бруду, навіщо намагатися відмити, у люди вивести хоч якось, дайош відродження інквізиції! О ні, вам діви Нюрнберзької треба, дибів і коліс для катів, котрі, як і решта, на біржі стоять в очікуванні роботи, вам аби здохнути, не вам так іншим, аби потупцятися по співучих горлах, аби мовчали тиша глибша, краще б облизня з’їли, чи що, агов поети, невже всі вже повкладались спати в труни? Ні, лежіть як лежали, без вас падлюк розберемося. “Лента за лентою набої подавай, вкраїнський повстанче, в бою не відступай”.
Все це Стронговський написав напередодні Нового року, якраз тоді, коли вітчизняні політики внесли у світову практику чергове ноу-хау. Порадившись між собою, вони збараболили коаліцію між коаліційним урядом і парламентською коаліцією. Зрозуміло, що з усього того вийшла коаліція у квадраті. Зовні все це нагадує глобальний математичний винахід. Щось подібне до квадратури кола.
Надихавшись науковою аурою, натхненний Сергій Грабовський стуманів головою і зайшов на сайт Української редакції радіо “Свобода” - www.radiosvoboda.org/. Ну, а що з того вийшло, ви зараз почуєте.
Сергій Грабовський
Рік тому, коли Президент України Леонід Кучма вкотре вже в своїй політичній біографії обстоював ідею впровадження двопалатного парламенту, ледь не вся Україна вкрилася біґбордами: “Вся Європа має двопалатні парламенти!” Після того, як Микола Томенко зауважив, що майже у третині країн-членів Європейського Союзу парламенти однопалатні, біґборди зникли. Разом з ідеєю.
Минув рік. Тепер у президентської адміністрації з‘явилася ідея щодо обрання глави Української держави в парламенті. І знову йдуть посилання на досвід Європи. Про це заявляли у прямих ефірах радіо “Свобода” координатор парламентської більшості Степан Гавриш та лідер фракції об‘єднаних соціал-демократів Леонід Кравчук. Ось що сказав Степан Гавриш:
Степан Гавриш
Коли ми говоримо про всенародне обрання Президента, то ми забуваємо, що воно не відміняється виборами його у парламенті, де 9 з 15 європейських держав обирають саме там. І Німеччина показує приклад, і Італія, й інші якраз задекларували, що комфортна демократія виникає саме там, де влада будується по принципу внутрішнього компромісу, а не конфлікту, як в Україні.
Сергій Грабовський
Практично те саме зауважив Леонід Кравчук:
Леонід Кравчук
У всьому світі обирають Президента або всенародно, або парламентом. Вони з цього не роблять проблеми. От в ЄС 9 країн обирають президента парламентом. Є проблеми там щодо демократії, до всього? Немає.
Сергій Грабовський
Справді, Європейський Союз нараховує 15 держав. Але тільки в одній із них, у Греції, президента обирає парламент. Ще у двох країнах: Італії та Німеччині президента обирають за участі депутатів парламенту і делегатів від регіонів, тобто такими собі національними зборами виборщиків.
Може, представники парламентської більшості мали на увазі всю Європу? Тоді кількість держав, де президента обирає парламент, помітно перевищує цифру 9. Чи, можливо, йшлося про членів і кандидатів у члени Євросоюзу? Але тоді сакраментальна все одно цифра не дотягує до дев‘ятки...
Утім, навіщо взагалі обирати президента? Новини радіо “Свобода” подали інформацію щодо пропозиції лідера комуністів Петра Симоненка провести референдум стосовно скасування в Україні президентської посади. І що цікаво: Симоненко також посилається на досвід Європи, оскільки веде мову про парламентську республіку, хоча, очевидно, має на увазі щось зовсім інше.
Андрій Охрімович
“В морозі-мороці Нового року, у кожнім поруху свого кроку, із струмом року у потилиці, спиняю око на Кирилівці,” – писав поет Семен Либонь. Той, хто знає, що Кирилівка – назва київської дурки, розуміє, що у віртуальному просторі запахло смаженим. У пересоленім повітрі Нового року особливо буйні відчувають стривоженість: а раптом їх нікуди не запросять і нічого не подарують?
І що ж тоді? Сидіти і чекати? І ніхто не наллє у металеву кружку шампана, хіба що санітар зажене під шкуру галаперідолу, щоб голова не хиталась...
Через перелічені причини форумні пацієнти захвилювалися і стали привертать до себе увагу. Перед повели адепти імперської ідеї, фобійники європейського напряму та параноїки Єдиного економічного простору. Додали куті меду опозиційні обстойники з сутінковою свідомістю та державотворчі ейфорійники. Віктор Недоступ. Рубрика “Палата № 6”.
Віктор Недоступ
На форумі сайту “Фор-Ю-Ей” персонаж на ім’я Добрий загорлав на пуп: “Психічна атака! Веб-бригадники від ФСБ та кумпанії працюють по немудрим масковським темникам. Зверніть увагу, після того як українські бандити спробували змухлювати з конституцією та виборами президента “Масковські друзі” одразу розпочали глибоке буріння у двох напрямках. Перше: “Ви думали – демократія вам допоможе, ні хріна вона вам не допомогла, СДАВАЙТЄСЬ ХАХЛИ! Бандити все одно вас до Раши приєднають”. Другий напрямок: “Удавані протиріччя України та ЄС, Україну в ЄС з такими бандитами ніколи не приймуть, Україну до ЄС не приймуть, тому що не приймуть ніколи, оп’ять двадцять п’ять... СДАВАЙТЕСЬ ХАХЛИ!... Пригадується фільм “Чапаєв”, картошка, біляки, Пєтька та психічна атака...”
Тему впливу досліджують і на форумах “Нашої України”. Якийсь дописувач закинув тему, що, мовляв, опозиція відробляє західні гроші. Дописувач Вольтер на це зазначає: “Поки що американців і Ющенка ніхто за руку не спіймав, а от те, що на кучмоїдів та СДПУ(О) йдуть народні гроші, які народ їм не збирався давати – факт очевидний...”
Анонім, що зайшов на форум привітав усіх з вирішенням Кучмою проблеми Тузли. “ Якщо Україна не вирішить проблему під назвою Кучма, останній вирішить проблему під назвою Україна,” – лякає анонім.
На форумах “Української правди” стверджують, що Кучма розбазарює державу. Такий собі Андрій вважає, що Гаранту не буде чого робити на території України після обрання народного Президента, тож треба йому линяти у Баден-Баден, як Тургєнєву, який у Баден-Бадені написав “Муму”.
Дописувач на ім’я Денс з парадоксальною слушністю зазначає: “Хоч він і не добре керує державою, але ж все таки ми повинні з повагою ставитись хоча б до того, що він є громадянином України.”
Тим часом на форумах сайту “Майдан.Орг” дійшли висновку, що спроба зрадити Конституцією виявилася Пірровою перемогою. Поламані стільці, порепані стосунки, загублений електорат... на додачу втрата залишків відчуття реальності... Один з дописувачів робить висновок: “Події остаточно засвідчили необхідність розпуску цієї Верховної Ради.”
Андрій Охрімович
Поки форумні буйноголові виборюють психополітичну свободу слова, весь інший нарід інтернетний гарячково дбає про здоровлення із Новоріччям усього живого та рідного.
Раніше, поздоровлення розносили заляпані багном герольди, морями пливли підозрілі пляшки із цидулками, летіли поштові голуби, чебиряли, перевісивши через плече сухого язика, гінці... І все це задля того щоби вчасно передати фігурні привітання високим особам од братів та сестер по духу.
Тепер усе інакше. Маса людей сидить за компом і шукає, з якого сайту перекачати б картинку, зробити з неї віртуальну поштівку та й відправити електронною поштою, показавши Головпоштамту фігурно скучену дулю. Вибір вітальних листівок у “Павутині” виявився такий широкий, що можна загубитись. Це кумедне лихо мало не спіткало креативно-заклопотану Богдану Костюк.
Богдана Костюк
Як вітати друзів з Різдвом Христовим і набуттям чинності Новим роком? Щасливчики, які мають доступ до глобальної “Павутини”, цим питанням не переймаються. За даними електронних інформаційних агенцій mignews.com.ua та news.ru, кількість святкових сайтів “зашкалює”. Назву ті, які фахівці вважають найпопулярнішими на теренах України та сусідніх з нею держав:
www.plaza-ua.com www.teren.kiev.ua www.postcard.ru www.art.ru
Крім того, існують сотні сайтів з “вузькою спеціалізацією”, на яких можна знайти вітальні листівки для туристів, авіаторів, футбольних уболівальників, культуристів і фанатів дайвінгу. Коротко кажучи, Інтернет задовольняє будь-які смаки і примхи користувачів, відбираючи законну працю у працівників пошти.
Взагалі, у колах, наближених до електронної мережі, чути про “перехід” поштових функцій до світової “Павутини”. На думку програміста Андрія Антоненка...
Андрій Антоненко
Є така тенденція, і вона поширюється з кожним роком. Досить просто з любого комп’ютера, який підключений до Інтернету, швидко послати повідомлення вашим клієнтам або партнерам, та вони його отримають дуже швидко. Тому немає ніякого сенсу переплачувати за послугу доставки повідомлень, а потім ще й витрачати час.
Темпи, якими зростає ця технологія - Інтернет, вони дають якісь підгрунтування для того, щоб замислитися, що буде?
Богдана Костюк
І питання “що буде?” цікавить не тільки комп’ютерних фахівців, а і пересічних користувачів Інтернетом, адже електронні технології розвиваються так швидко, що ситуація з блокбастеру “МАТРИЦЯ” цілком може стати дійсністю. І будемо ми писати листи на сайт Дід Мороз.UA, котрий, як з’ясується, мешкає поруч з нами у місті Зіон.
Андрій Охрімович
І на завершення - інформація до роздумів, яку кожен з нас отримує щоранку, однак жодних висновків з того не робить. Отже: “Ще не вмерла Україна, ні слава ні воля...” Чи не так, панове?
На цьому все. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
