“Тимошенко – дуже лівацька, надзвичайно популістська, патерналістська і водночас дуже харизматична. Ющенко – ліберальний, демократичний, зорієнтований на Європу політик. Такі ідеологічні розбіжності дуже тяжко подолати. Виникає заздрість і суперництво, а реформи все відкладаються на потім”, – так охарактеризував українських керівників для “Інтернешенел Гералд Трибюн” Ющенків радник із Росії Борис Немцов.
Самі політики публічно не признаються в своїх сварках. Але, як пише кореспондентка західного щоденника, цю проблему радники Ющенка й Тимошенко обговорювали настільки відверто цими вихідними на конференції в Ялті, що це свідчить: суперництво й суперечність інтересів перешкоджають змінам. А це в свою чергу означає, що зовсім не далеко дісталися реформи, які так необхідні й які пропонують Міжнародний валютний фонд і Європейський банк реконструкції та розвитку. Серед них – запровадження чітких прав власності, верховенства права й приватизація.
За словами радника Тимошенко Григорія Немирі, що їх наведено в статті, над командою Ющенка й Тимошенко нависли сумніви: “У владі бракує узгодженості й послідовності. Якщо революція минулого грудня була керованою революцією, то протягом наступних восьми місяців можлива керована контрреволюція, а це зашкодить і Європі, і Україні й буде катастрофою для всього реґіону”, – вважає Немиря.
Розчарування повільними темпами реформ висловлювали не тільки радники українських керівників, а й найбільші прихильники України. Вони зібралися на вихідні в Ялті на конференції, що мала на меті здобути міжнародну підтримку майбутньому членству України в Євросоюзі. Але, як сказав там експерт німецької Ради зовнішніх відносин Александр Рар, у західних ділових колах “наростає злість через брак радикальних ліберальних реформ і нездатність запровадити дієву юридичну систему”.
А тертя між двома найвищими українськими керівниками, за словами їхніх радників, означає, що вони не досить дієво втручаються, щоб подолати непорозуміння. А це шкодить образові України за кордоном: наприклад, європейські інвестори не йдуть до України й вичікують, доки влада не ухвалить закони про права власності, про приватизацію й про права інтелектуальної власності, пише “Інтернешенел Гералд Трибюн”.
