Доступність посилання

17 Січень 2018, Київ 14:35

Мати затриманого у Чернігові білоруса: Не вірю, що він працював на КДБ


Мати 32-річного громадянина Білорусі Юрія Палітикі, затриманого в Україні за підозрою в шпигунстві, в інтерв'ю Радіо Свобода висловила переконання, що її син ніколи не працював на КДБ, а свідчення з нього вибивали тортурами і знущаннями. Про катування Юрій сам говорив під час зустрічей матері і білоруському консулу в Україні, про це він написав власноруч на 15 аркушах, які консул передав до МЗС Білорусі. Мати затриманого, Ірина, погодилася дати Радіо Свобода інтерв'ю і розповіла, що її синові Юрію 32 роки, за освітою він юрист, працював у Мінську спочатку адвокатом, потім в банку.

– Як Ваш син потрапив до України?

– Колись він поїхав до Чернігова – його друзі хвалили це місто, і йому теж Чернігів дуже сподобався. Там він познайомився з місцевими. Про чернігівських друзів він дуже добре говорив. Півроку він туди їздив, а потім вирішив влаштуватися на роботу в логістичну компанію, хоча і тут, в Білорусі, вже знайшов нову роботу. Я була проти. Але він мене не послухав, навпаки, говорив, що буде добре заробляти там.16 червня, в п'ятницю, він виїхав з Чернігова, через месенджер повідомив сестрі, що їде. Ми чекали його, як завжди, в суботу вранці, але додому він не доїхав. Телефон його не відповідав. Увечері Юрію якимось чином вдалося зателефонувати з українського номера нашим знайомим, бо він просто не хотів мене засмучувати – був переконаний, що це якесь непорозуміння і все незабаром вирішиться.

Тиждень ми не могли нікуди додзвонитися – мовляв, немає інформації. Зв'язалися з білоруським посольством в Києві, дипломати також тиждень не могли дізнатися, де він і що з ним. Я навіть знайшла жінку, яка говорить українською мовою, вона дзвонила до Чернігова та Києва. І тільки через тиждень, 23 червня, наприкінці робочого дня слідчий узяв слухавку і повідомив, що мій син затриманий і підозрюється у шпигунстві. Я була в шоці, адже це абсурд! Я теж подумала, що це непорозуміння.

Потім слідчий знову не брав слухавки. Я не знала, де син – чи то в Києві, чи то в Чернігові. Як пізніше з'ясувалося, його возили туди-сюди на допити.

–​ Як і коли вам вдалося зустрітися з сином?

– Зустріч відбулася вже на початку липня. Слава богу, одна моя добра знайома мені дала пораду: «Ти повинна триматися, ти повинна бути дуже сильною. Що б не трапилося, син не повинен бачити матір, яка плаче, а бачити адекватну матір, яка його підтримує». Я з таким настроєм і поїхала. Мене з родичами зустріли представники білоруського посольства в Києві, привезли до дивної будівлі без будь-яких вивісок. Мені здається, що це в'язниця СБУ. Нас дуже уважно обшукали.

Коли зайшов син, я його взагалі не впізнала. Без сліз я не можу це згадувати... У нього були дуже дивні очі, всюди на тілі, руках величезні синці, він на мене дивиться і не розуміє, хто я
Мати Юрія Палітикі

А коли зайшов син, я його взагалі не впізнала. Без сліз я не можу це згадувати... У нього були дуже дивні очі, всюди на тілі, руках величезні синці, він на мене дивиться і не розуміє, хто я. Я вважаю, що мого сина чимось напхали, він був дуже млявий, байдужий, просто ніякий, виглядав як заляканий звір. Я поговорила з ним зовсім небагато часу, бо син хотів поговорити з консулом і попросив, щоб я вийшла – очевидно, не хотів, щоб я почула про ті жахи, які з ним відбувалися. Я встигла сказати, що ми не віримо в те, що йому інкримінується. Сказала також: «Ніколи не зізнавайся в тому, чого ти не робив».

Але після розмови з консулом мене до нього не пустили, до того ж багато часу пішло на опис того, що я привезла в передачі.

– А тепер Ви якось підтримуєте зв'язок? Син пише листи?

– Раз на місяць я їжджу до нього в СІЗО. Спочатку до нього йде консул, потім я. У серпні, вересні, жовтні до Києва їздила, а в листопаді вже в Чернігів. Остання наша зустріч була 8 грудня у Чернігові.

До сина в камеру підсаджують наркоманів, безхатченків
Мати Юрія Палітики

Розповідав син жахливі речі про умови утримання. До нього в камеру підсаджують наркоманів, безхатченків. Якось вночі підняли і перевели до сирої холодної камери з клопами, всюди на стінах цвіль. Намагаюся підтримати його морально.

У сина є адвокат, яку нам призначили. Коли ми почали шукати платного захисника, спочатку адвокати погоджувалися, але коли дізнавалися про статтю, відмовлялися.

Білорус Юрій Палітика
Білорус Юрій Палітика



Я дуже вдячна білоруському посольству у Києві, особисто консулу. Він постійно їздить зі мною на зустрічі з сином. Саме консул змусив сина, щоб той написав, що з ним робили. І консул ці 15 сторінок рукописного тексту передав до білоруського МЗС. Я дуже вдячна і Міністерству закордонних справ, бо мене викликали туди, щоб я подивилася, чи дійсно син це писав, чи його це почерк, чи його манера письма. Я впізнала і стиль, і почерк сина.

– І про що Юрій пише?

– Читати це неможливо. Як його катували, як знущалися, вибивали зізнання! Це інформація від нього, а не від мене. Я тільки можу судити з першої зустрічі, коли я його побачила ...

Вони говорили, якщо я не зізнаюся в шпигунстві і передачі відомостей, мене надовго закриють, а якщо все розповім, звільнять від кримінальної відповідальності
Юрій Палітика

Він спочатку відмовлявся від звинувачень і чинив спротив. Але його добили так, що він себе обмовив. Цитата з листа Юрія: «Вони говорили, якщо я не зізнаюся в шпигунстві і передачі відомостей, мене надовго закриють, а якщо все розповім, звільнять від кримінальної відповідальності... Вони вважали, що я працював на КДБ Білорусі чи на Росію... Мене відвезли в якийсь лісовий масив, виволокли за наручники з машини, били ребром долоні по потилиці. Підвели до дерева, прив'язали, знову почали допитувати. Все знімали на телефон, говорили, щоб я просив вибачення в України, бо через мене загинули люди. Показували на телефоні тіла обгорілих солдатів і говорили, що я їх убив...»

Лист Юрія Палітики
Лист Юрія Палітики

Про знущання, побиття, моральний тиск – 15 сторінок тексту він написав. Як стало нестерпно і він обмовив себе. Читати без сліз це неможливо.

А коли до нього прийшли нібито українські журналісти, щоб він повторив все їм на камеру, син відмовився від своїх показань, сказав, що вони були дані під тиском. І він ні проти кого, з ким контактував, не дав жодних свідчень, а навпаки, їх всіх захищав. Хоча мені точно відомо, що всіх його чернігівських друзів знайшли і допитали, і вони всі дали проти нього свідчення, так натиснули на людей, що вони проти нього наговорили.

Що стосується телефону, в якому нібито знайшли якісь файли, записи, ми замовили експертизу. Експертиза показала, що відомості, які були завантажені в телефон, нікому не передавалися. Це все шите білими нитками. Але за цим усім хтось стоїть...

Мій синочок просто опинився не в тому місці. Я розумію, що це не пересічна справа. Його підставили
Мати Юрія Палітикі

Він був переконаний, що з’ясують і відпустять. Але так не сталося. Мій синочок просто опинився не в тому місці. Я розумію, що це не пересічна справа. Його підставили. Я вважаю, що ті, з ким він зустрічався, були співробітниками СБУ. Його знайомили з цими людьми. Це були не пересічні громадяни. Але він не міг навіть припустити...

– У Вашого сина серйозні проблеми зі здоров'ям, група інвалідності?

– Так, у нього видалили нирку, він проходив опромінення. Але син не любив про це говорити. У нього була друга група інвалідності, потім третя, а нещодавно групу зняли...

Юра дуже хотів служити в армії, пішов проходити медогляд. І всі лікарі ставили оцінки, що він придатний до служби. І тільки хірург, коли побачив величезний шрам на животі, запитав, що це таке. В армію його не взяли.

Мій син дуже віруюча людина. Я також молюся за нього. У четвер їду до нього на чергове побачення в Чернігівський СІЗО.

Білорусько-український шпигунський скандал

У Службі безпеки України звинувачення затриманого білоруса Юрія Палітикі в застосуванні тортур і психатропів не коментують, але попросили звернутися з офіційним запитом. Радіо Свобода надіслала такий запит.

Розслідування справи громадянина Білорусі, затриманого минулого року в червні в Чернігові за підозрою в збиранні секретної інформації на користь Росії, продовжене до 20 січня, а його перебування під вартою –до 18 січня. Пізніше в СБУ повідомили, що слідство «не заявляє про шпигунство з боку громадянина Республіки Білорусь на користь Російської Федерації».

Білорусу загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією або без конфіскації майна.

Українські експерти висловлювали думку, що справа затриманого в Білорусі українського журналіста Павла Шаройка – відповідь саме на затримання білоруського громадянина в Чернігові.

У КДБ Білорусі Радіо Свобода повідомили, що продовжують розслідування справи журналіста Павла Шаройка, звинуваченого в шпигунстві. Про терміни завершення слідства і початку суду в КДБ поки не говорять.

Павло Шаройко
Павло Шаройко

Український журналіст Павло Шаройко був арештований 25 жовтня 2017 року у Мінську. Першою про арешт Шаройка повідомила українська сторона, це сталося тільки 17 листопада.

20 листопада з'явилося офіційне повідомлення КДБ Білорусі про «призупинення шпигунської діяльності».

27 листопада Павлові Шаройку висунуте офіційне звинувачення у шпигунстві (ст. 358 КК РБ). За шпигунство йому загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі.

Оригінал матеріалу Інни Студзинської – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG