Доступність посилання

Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року

Пів року протестів у Білорусі в Живому блозі

Ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях

Коротко про головне:

  • 9 серпня 2020 року, у день президентських виборів у Білорусі, коли перші офіційні екзитполи повідомили, що Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менш ніж 7%, у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, висловлюючи недовіру цим результатам;
  • ОМОН і внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, стріляли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
  • за різними даними, силовики затримали тисячі людей; затриманих били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги;
  • опозиційна кандидатка Світлана Тихановська була змушена виїхати до Литви;
  • 8 серпня опозиція створила Координаційну раду для передачі влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн;
  • 23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, її легітимність не визнали багато країн світу;
  • Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту;
  • також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США; в санкції ЄС прізвище Лукашенка внесли дещо пізніше, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року;
  • сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів і узурпації влади відкидає, він шукає підтримки у президента Росії Володимира Путіна;
  • тим часом протести тривають, як і затримання, а також катування затриманих силовиками. За оцінками правозахисників, число тих, хто пройшов через затримання з часу початку нинішніх протестів, становить уже понад 32 тисячі.

Цей Живий блог, який Українська редакція Радіо Свобода вела близько пів року, вже закритий. Але ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях. Залишайтеся з нами!

В ОБСЄ пропонують допомогу в організації діалогу сторін у Білорусі

В Організації з безпеки і співпраці в Європі запропонували допомогу в організації діалогу в Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня неперервно тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка.

«Для просування вперед буде необхідне взаєморозуміння і співпраця», – сказав із приводу ситуації в Білорусі чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр і міністр європейських і закордонних справ Албанії Еді Рама на спеціальному засіданні Постійної ради ОБСЄ, присвяченому цій ситуації.

«Пропоную, щоб ОБСЄ стала посередником у влаштуванні необхідного діалогу, щоб допомогти Білорусі вийти з цієї ситуації. Ми щиро сподіваємося, що влада Білорусі дасть позитивну відповідь на цю пропозицію», – сказав він. За його словами, цю пропозицію підтримала й майбутня голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Еді Рама наголосив, що при цьому має відбутися негайне і значне поліпшення в галузі прав людини в Білорусі – «не колись у майбутньому, а просто зараз, без ніяких «якщо» і «але».

При цьому, за його словами, ОБСЄ не буде нав’язувати свою допомогу, ставати на чийсь бік чи втручатися у внутрішні справи Білорусі – «ситуацію має бути вирішена в Мінську і самим народом Білорусі, з повною повагою до його суверенітету, незалежності і прав людини».

«Злочини влади вже не зітруться з пам’яті». Інтерв’ю зі Світланою Тихановською

У Литві, з’єднавшись з дітьми, Тихановська заявила, що готова стати національним лідером, закликала прихильників до мирної акції, а владу – відмовитись від застосування насильства проти демонстрантів. Вона створила Координаційну раду для мирної передачі влади. Як вона оцінює стан протестів зараз? Які її плани? Ексклюзивне інтерв’ю радіо свобода зі Світланою Тихановською.

Україна не втручається у справи Мінська, підтримує нові вибори і може застосувати санкції – Кулеба

Україна не втручається у внутрішні справи сусідньої Білорусі, але готова сприяти врегулюваннюситуації в цій країні, заявив на онлайн-брифінгу у п’ятницю міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Україна не втручалася, не втручається і не втручатиметься у внутрішні справи сусідньої Білорусі... Ми вважаємо, що широкий національний діалог є єдиним шляхом виходу з тієї ситуації, що склалася, і стабілізації обстановки в Білорусі», – сказав Кулеба.

Він зазначив, що Україна підтримує ідею проведення нових виборів президента Білорусі.

«Ми вважаємо, що комплексно процес виборів з урахуванням усіх його етапів, він мав суттєві недоліки і не відповідав загальним стандартам, прийнятим у цій сфері. Тому, власне кажучи, і ми підтримуємо ідею про те, що чесно і справедливо організовані нові вибори могли б дати відповідь на багато ключових запитань у Білорусі», – сказав Кулеба.

Міністр закордонних справ також заявив, що Україна розгляне питання про ймовірність запровадження санкцій проти Білорусі після ухвалення відповідного рішення Європейським союзом.

Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом – Кулеба

Україна призупинила контакти з владою Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі телеканалу «1+1». Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні та репутаційні втрати для офіційного Києва.

«Офіційно заявляю, що всі наші контакти з білоруською стороною заморожені і припинені. Тільки якщо ми переконаємося, що ці контакти не принесуть Україні ні репутаційних, ні моральних втрат, вони будуть відновлені», – заявив Кулеба.

Наразі, за його словами, важливо, щоб вплив Росії на події в Білорусі не зростав і не перетворювався у силовий сценарій.

Також Кулеба зауважив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам.

«Ми приєдналися до заяви Європейського союзу щойно вона стала формально відкритою до приєднання. І наша позиція з цього приводу дуже чітка. Крім того, ви чули чіткі заяви президента Україна, його публічні коментарі з цього приводу. Крім того, ми зробили те, що поки що не зробила жодна країна: ми викликали свого посла на консультацію з огляду, зокрема, на ті події, які розгортаються у Білорусі», – заявив Кулеба.

Тихановська розповіла, коли буде готова повернутися до Білорусі

Кандидатка на посаду президенти Білорусі Світлана Тихановська в інтерв’ю Російській службі Радіо Свобода розповіла, що буде готова повернутися до Білорусі, коли почнеться «діалог між владою і людьми».

Вона заявила, що якщо її чоловіка звільнять з в’язниці, «це буде достатньо вагомий аргумент, щоб повернутися».

«Але коли я кажу про безпеку, я маю на увазі, що почнеться діалог між владою і людьми і я буду розуміти, що справа вже йде до нових виборів, в яких брати участь я не планую, але я зрозумію, що ми зрушили з мертвої точки», – сказала Тихановська.

9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. За офіційними даними, чинний президент Олександр Лукашенко здобув понад 80% голосів і вшосте поспіль переміг на виборах. За його головну конкурентку нібито проголосували лише трохи більше ніж 10%. Після цього в країні почалися акції протесту. Люди стверджують, що результати виборів були сфальсифіковані.

Через два дні після виборів Тихановська, яка стала кандидатом замість свого чоловіка, була змушена втекти до Литви. Її чоловіка, популярного відеоблогера Сергія Тихановського, який планував балотуватися сам, затримали під час мітингу в Гродні ще перед реєстрацією кандидатів на вибори наприкінці травня й відтоді тримають за ґратами. Йому інкримінують «організацію і підготовку акцій, які грубо порушили громадський порядок».

Після того, як МЗС Польщі висловило протест послові Білорусі:

МЗС Білорусі висловило протест послу Польщі

Міністерство закордонних справ Білорусі викликало тимчасового повірника в справах Польщі Марцина Войцеховського і висловило йому протест через спроби польської сторони втручатися у внутрішні справи Білорусі, повідомив речник МЗС Анатолій Глаз у коментарі агентству TUT.BY.

«Звернуто увагу на озвучені в останні дні явно недружні, неприпустимі в міждержавному спілкуванні заяви з боку низки польських політиків і посадових осіб. Підкреслено контрпродуктивність будь-яких подальших спроб зовнішнього тиску на Білорусь, а також закликів до порушення суверенітету і територіальної цілісності нашої країни», – сказав Глаз.

Перед цим до польського МЗС викликали білоруського посла. Це сталося після заяв білоруського президента Олександра Лукашенка. Він стверджував, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».

Лукашенко вважає, що у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область.

МЗС: Україна приєдналася до заяви ЄС про невідповідність виборів у Білорусі міжнародним стандартам

Україна приєдналася до заяви Європейського союзу, яка характеризує вибори в Білорусі як такі, що не відповідали міжнародним стандартам, повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит видання «Європейська правда».

«За останні три тижні була оприлюднена одна декларація ЄС (11 серпня цього року), відкрита до приєднання третіх країн: «Білорусь: Декларація верховного представника із закордонних справ і безпекової політики від імені ЄС стосовно виборів президента». Україна приєдналася до зазначеної декларації», – інформує МЗС.

У своїй заяві ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі зазначили, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».

Інтерв’ю з провідною нині лідеркою білоруських протестів, яка ще лишається на волі:

Путін може бути готовий допомогти чинній владі Білорусі не тільки своїми силовиками:

Білорусь веде з Росією переговори про рефінансування 1 млрд доларів боргу – Лукашенко

Білорусь веде з Росією переговори про рефінансування 1 мільярда доларів боргу, повідомив президент Білорусі Олександр Лукашенко.

«Ми домовилися з президентом Росії, і сьогодні наш прем’єр-міністр проведе переговори з [прем’єром Росії] Михайлом Мішустіним з приводу рефінансування… Мова йде про рефінансування цього року одного мільярда доларів із боргу перед Росією. Тобто ми у себе цей мільярд доларів, домовившись із Росією, залишимо. І це буде хороше підсилення нашої національної валюти», – сказав Лукашенко.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що російська сторона готова розглянути питання про рефінансування кредитів Білорусі.

25 серпня міністр фінансів Білорусі Юрій Селіверстов заявив, що загалом цього року держава має виплатити за валютним державним боргом близько 3,6 мільярда доларів. Із них 2 мільярди доларів уже виплатили.

І така точка зору

Точка зору Віталія Портникова з приводу зміни Москвою предстоятеля відділку РПЦ в Білорусі

У Мінську затримали понад 20 журналістів, зокрема Радіо Свобода і «Настоящего времени»

Ввечері 27 серпня на площі Свободи в Мінську затримали понад 20 журналістів різних ЗМІ, у тому числі фотографа білоруської служби Радіо Свобода Влада Грідіна і кореспондента телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») Романа Васюковича.

Журналістів посадили в мікроавтобус і повезли в невідомому напрямку «для перевірки документів».

Як зазначили у Міністерстві внутрішніх справ Білорусі, журналістів доправили до відділення міліції, але «їх не затримали». У журналістів перевіряють «документи, що підтверджують законність їхньої професійної діяльності», заявили в МВС.

Журналісти зареєстрованих ЗМІ, а також іноземні журналісти, акредитовані при Міністерстві закордонних справ, будуть звільнені, пообіцяли в МВС.

За повідомленнями, серед затриманих – журналісти видань TUT.BY, «Наша Нива», телеканалу «Белсат», Reuters, Associated Press, фотограф ТАСС.

Це не перший випадок, коли білоруські силовики нападають на журналістів, які виконують свої професійні обов’язки і заважають їхній роботі.

Напередодні виборів президента Білорусі, які пройшли 9 серпня, МЗС Білорусі не видало у встановлений термін акредитації багатьом іноземним журналістам, незаконно позбавивши їх таким чином права виконувати свої обов’язки. За словами Бориса Горецького, прессекретаря Білоруської асоціації журналістів, число таких журналістів перевищило 100.

7 серпня з Мінська депортували знімальну групу телеканалу «Настоящее время».

21 серпня міліція затримала в Мінську журналістів російської служби Радіо Свобода Юлію Вишневецьку і Андрія Кисельова. Їх зупинили для перевірки документів біля Мінського тракторного заводу і кілька годин тримали у відділенні міліції. Пізніше стало відомо, що Вишневецьку і Кисельова депортують із Білорусі.

Україна надасть захист білорусам, які його потребують – Шмигаль

Громадяни Білорусі, які відчувають тиск або переслідування і потребують додаткового захисту, можуть завжди отримати його в Україні, заявив український прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Вчора уряд вирішив тимчасово обмежити в’їзд деяким категоріям іноземців до України з 29 серпня до 28 вересня, щоб запобігти швидкому розповсюдженню коронавірусу. Ті громадяни Білорусі, які хочуть отримати захист в Україні, можуть прибути до пунктів пропуску на кордоні та повідомити про це нашим прикордонникам», – написав Шмигаль у фейсбуці.

«Окрім осіб, що потребують захисту, на територію України зможуть в’їхати також іноземці, які тут навчаються чи проходять військову службу, які мають посвідку на постійне та тимчасове проживання в Україні, які перебувають тут транзитом, дипломати та консули», – додав він.

Напередодні Кабінет міністрів України продовжив адаптивний карантин через пандемію коронавірусу до 31 жовтня.

Окрім того, з півночі 29 серпня до 28 вересня включно в Україну заборонено в’їзд іноземцям та особам без громадянства через пандемію коронавірусу.

Посла Білорусі викликали до МЗС Польщі після заяв Лукашенка

Білоруського посла викликали до польського Міністерства закордонних справ 27 серпня через заяви білоруського президента Олександра Лукашенка.

Як написав у твітері заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач, виклик посла пов’язаний із «неодноразовими необґрунтованими звинуваченнями білоруської влади проти Польщі».

Лукашенко заявив сьогодні, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».

За словами Лукашенка, у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область. «Вони про це вже відкрито говорять, сплять і бачать. Нічого у них в цьому плані не вийде, це я знаю точно», – заявив він.

У Білорусі від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації.

Заклики до проведення нових, чесних виборів озвучували і представники Заходу.

Путін назвав затримання «вагнерівців» у Білорусі операцією українських і американських спецслужб

Президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб. Про це він заявив в інтерв’ю телеканалу «Россия 24», показаному 27 серпня.

«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії. Що абсолютно не відповідало дійсності. Люди їхали на роботу в третю країну. Їх просто заманили туди, перетягнули через кордон. Наші прикордонники-то їх не випускали, до речі кажучи. Вони ж не могли в’їхати. Але за підробленими документами їх фактично ввезли. Це операція українських спецслужб спільно з американськими. Зараз це достовірно відомо», – розповів Путін.

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Росія створила резерв силовиків «для допомоги Білорусі» – Путін

Президент Росії Володимир Путін повідомив, що сформував резерв зі співробітників правоохоронних органів для допомоги Білорусі за потреби, передає «РІА Новости» 27 серпня. Путін додав, що необхідності в застосуванні російських сил у Білорусі поки немає.

Російські сили не використовуватимуться доти, доки «екстремістські елементи», як висловився Путін, «не перейдуть межі, не розпочнуть розбій». Росія виходить з того, що всі проблеми в Білорусі вирішуватимуться в мирний спосіб, заявив Путін.

«У нас є, звичайно, зобов’язання перед Білоруссю. І Лукашенко так і поставив питання: він хотів би, щоб ми надали йому за потреби відповідну допомогу. Я сказав, що Росія виконає всі свої зобов’язання. Олександр Григорович попросив мене сформувати певний резерв із співробітників правоохоронних органів, і я це зробив», – розповів Путін.

Після протестів медиків МОЗ Білорусі звільнило директора РНПЦ «Кардіологія»

Відомий білоруський кардіолог Олександр Мрочак вже не є директором РНПЦ «Кардіологія», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Його звільнили з ініціативи роботодавця – МОЗ.

Як розповів Tut.by Олександр Мрочак, 26 серпня він мав розмову з керівництвом відомства, наказу не бачив. Але сьогодні повідомили, що його звільнили «з ініціативи роботодавця». Фахівець керував клінікою з 2008 року.

Чи не пов’язує лікар це рішення з тим, що медики клініки виходили на пікети?

«Припускаю, але я не можу сказати точно, бо про це не згадувалося. Але вчора чи позавчора мова йшла лише про пікети, на які небажано виходити ... Що поробиш, я не вільний протестувати чи докладати якихось зусиль, бо рішення ухвалене, є така стаття».

У РНПЦ збирають підписи під колективною заявою на захист директора.

Макей запросив послів на розмову

Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей зібрав голів іноземних посольств для обговорення внутрішньої ситуації та зовнішньополітичної реакції на неї. Про це Білоруській службі Радіо Свобода повідомили в посольствах двох країн ЄС у Мінську. Деталі розмови досі невідомі. Прессекретар МЗС Білорусі недоступний для коментарів.

До члена Координаційної ради Ольги Ковалькової не пустили адвоката

Адвокат Ольги Ковалькової Євген Маслов заявив, що йому не дозволили зустрітися зі своєю клієнткою у Центрі ізоляції правопорушників на Окрестіна, посилаючись на складну епідеміологічну ситуацію. Адвокат подає скаргу до Мінського міського суду, а також скаргу до прокуратури за порушення права Ковалькової на захист, інформує Білоруська служба Радіо Свобода.

Міністри закордонних справ ЄС розпочинають обговорення санкцій проти Білорусі

Міністри закордонних справ ЄС 27 і 28 серпня в Берліні проведуть неофіційні переговори, на яких обговорюватимуться санкції проти Білорусі через суперечливі президентські вибори та репресії проти мирних протестувальників.

За повідомленнями, Євросоюз уже погодився запровадити санкції проти 15–20 осіб, яких звинувачують в участі у фальсифікаціях виборів або репресіях після голосування 9 серпня.

Як повідомила німецька інформагенція DPA з посиланням на неназване джерело, учасники переговорів у Берліні намагатимуться досягти політичної згоди щодо запропонованого списку осіб, що дозволить офіційно затвердити санкції проти них.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG